Ухвала суду № 52908304, 28.10.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/2672/15-ц Номер провадження 22-ц/775/818/2015

Головуючий в 1 інстанції Челюбєєв Є.В.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 55

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Азевича В.Б.,

суддів: Гапонова А.В., Краснощокової Н.С.

при секретарі Парфенюку Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дзержинськвугілля» про стягнення заробітної плати,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 02 вересня 2015 року,-

В С Т А Н О В И В:

07 травня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача недоотриману заробітну плату. Свої вимоги позивач мотивував тим, що з 25 вересня 2007 року до 30 червня 2010 року, з 26 жовтня 2010 року до 18 травня 2011 року та з 08 листопада 2011 року до 23 квітня 2015 року він перебував у трудових відносинах з ДП «Дзержинськвугілля», де працював у ВП «шахта Торецька», вибійником підземним 6 розряду на відбійних молотках з повним робочим днем на підземній роботі. 23 квітня 2015 року його було звільнено з роботи у зв'язку з невідповідністю стану здоров'я виконуваній роботі. Після звільнення йому стало відомо, що під час роботи на підприємстві відповідача він недотримував заробітну плату, у зв'язку з тим, що роботодавцем невірно розраховувались розміри мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду, яка є основною для нарахування заробітної плати працівнику. Вважає, що відповідачем порушені норми законодавства про працю, які регулюють правовідносини стосовно оплати праці, що призвело до порушення його прав і виникнення несплаченої роботодавцем заборгованості за заробітною платою. В добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодовувати розмір недоотриманої заробітної плати, у зв'язку з чим він вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав. В процесі розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з ДП «Дзержинськвугілля» недоотриману заробітну плату в сумі 56 448,90 грн.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 02 вересня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Дзержинськвугілля» про стягнення заробітної плати відмовлено.

На вказане рішення суду позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовуючи оскаржуване рішення керувався нормами Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками, що діють у вугільній галузі та всеукраїнськими профорганізаціями вугільної промисловості від 03.07.2011 року з доповненнями та змінами лише в редакції 2012 року, але не прийняв до уваги норми попередніх редакцій, що не мали тих положень, на які послався в своєму рішенні суд першої інстанції. Крім того, при тлумаченні Галузевої угоди, суд першої інстанції дійшов хибних висновків щодо додержання відповідачем встановлених Галузевою угодою та Законом України «Про оплату праці» мінімальних гарантій в оплаті праці.

Зазначає, що роботодавець вправі строком лише на 6 місяців, тобто термін подолання фінансових труднощів має граничний строк, допускати оплату праці нижче від норм, визначених Галузевою угодою, але не нижче від державних соціальних гарантій в оплаті праці. Дана норма означає лише тільки те, що підприємство вправі для розрахунку посадових окладів та тарифних ставок не застосовувати розмір перевищення мінімальної заробітної плати на 120% та 130%, а розмір мінімальної заробітної плати для розрахунку тарифних ставок повинен дорівнювати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Вказує, що відповідно до довідок, наданих відповідачем, підприємство для розрахунку посадового окладу позивача застосовувало менший розмір мінімальної заробітної плати ніж встановлений законом. Тобто, якщо станом на жовтень місяць 2007 року законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати дорівнював 460,00 грн., то роботодавець застосовував 420,00 грн.

Вважає, що наведені судом розрахунки заробітної плати працівника 6 розряду, як і висновок про правильність нарахування заробітної плати роботодавцем, не відповідають дійсності, оскільки вони проведені за вигаданою відповідачем формулою і не ґрунтуються на законі.

Також, оспорює як незаконний висновок суду першої інстанції про те, що коефіцієнт співвідношень 3,234 повинен заміняти передбачений нормами ст. 3 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» розмір перевищення законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати. Зазначає, що коефіцієнт співвідношень розмірів посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців вугільних шахт і шахтоуправлінь і мінімальної годинної тарифної ставки застосовується для визначення розміру тарифної ставки робітників вугільних шахт, тобто коефіцієнт співвідношень помножується на встановлену законом мінімальну заробітну плату, розмір якої для підприємств вугільної галузі повинен бути збільшений на 130 відсотків.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача ОСОБА_3 просила її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія судді вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 25 вересня 2007 року до 30 червня 2010 року, з 26 жовтня 2010 року до 18 травня 2011 року та з 08 листопада 2011 року до 23 квітня 2015 року знаходився у трудових відносинах з ДП «Дзержинськвугілля» ВП «шахта Торецька», де працював вибійником підземним 6 розряду на вибійних молотках з повним робочим днем на підземній роботі.

23 квітня 2015 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади, у зв'язку з невідповідністю стану здоров'я виконуваній роботі на підставі пункту 2 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до довідки, що надана представником відповідача, «шахта Торецька» за період з 2005 року по 2014 рік знаходилась в стані фінансових труднощів, оскільки відповідно до технічно-економічних показників роботи шахти мала збитки.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлений Галузевою угодою коефіцієнт розмірів тарифних ставок на підземних роботах - 3,234 є вищим ніж рівень необхідного збільшення мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. 3 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», тому на підприємствах вугільної промисловості вимоги зазначеного Закону виконуються.

Суд не прийняв до уваги посилання представника позивача на те, що відповідач зобов'язаний був спочатку застосовувати передбачений коефіцієнт 1,3, а після цього коефіцієнти, встановлені Галузевою угодою, та застосовувати кожен окрема, а не заміняти один одного, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при формуванні заробітної плати позивача підприємством не порушено встановлених Галузевою угодою та Законом України «Про престижність шахтарської праці» мінімальних гарантій в оплаті його праці.

З вказаним висновком суду першої інстанції можливо погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюється підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Згідно зі ст. 16 цього Закону на підприємствах і організаціях, які знаходяться на госпрозрахунку і отримують дотації з бюджету, організація оплати праці здійснюється відповідно до ст. 15 цього Закону, але в межах визначених для них у встановленому порядку сум дотацій та власних доходів з урахуванням умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ст. 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Як передбачено ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Галузева угода - це нормативний документ, яким встановлюється основні норми, принципи та взаємні зобов'язання сторін стосовно регулювання на галузевому рівні соціально-економічних та трудових відносин у галузі згідно із законодавством, додаткові соціально-економічні гарантії та трудові пільги. Вона укладена з метою посилення соціального захисту працівників галузі і включає зобов'язання Сторін, які спрямовані на створення умов для підвищення ефективності роботи Підприємств, реалізації на цій основі професійних, трудових і соціально-економічних гарантій трудящих і трудових колективів.

Угода поширюється на всіх працівників, прийнятих на умовах найму на підприємства, в організації та установи (надалі - Підприємства), які входять до сфери управління Мінпаливенерго, та на працівників профспілкових органів і підвідомчих їм організацій в частині пільг і гарантій, визначених Угодою, а також оплати праці робітників та службовців за загальними наскрізними професіями (посадами). Положення Угоди діють безпосередньо і поширюються на всіх суб'єктів, які перебувають у сфері дії кожної із Сторін, які підписали цю Угоду.

Норми, положення та умови (далі Норми) Галузевої угоди діють безпосередньо і є обов'язковими для сторін та для застосування під час ведення колективних переговорів на виробничому рівні як мінімальні гарантії.

Відповідно до п. 9.4.1. Галузевої угоди (в редакції 2012 року) передбачено, що умови оплати праці, міжкваліфікаційні та міжпосадові співвідношення, розміри тарифних ставок і посадових окладів працівників Підприємств і організацій, включаючи працівників загальних (наскрізних) професій та посад, їхніх структурних підрозділів, що виконують роботи, які відповідають основній діяльності Підприємств вугільної галузі та шахтного будівництва, визначаються Додатком до розділу 9 Угоди (далі - Додаток), чинним законодавством і впроваджуються в порядку та терміни, встановлені законодавством, під контролем Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, яке забезпечує реалізацію державної політики щодо оплати праці та соціального захисту працівників вугільної промисловості.

Тарифні сітки (схеми посадових окладів) на підприємствах формуються на основі тарифних ставок робітників першого розряду, які встановлюються в розмірах, що перевищують законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів), визначених у таблицях додатків до Умов оплати праці (Додаток до розділу 9), якими враховані міжгалузеві, міжкваліфікаційні та міжпосадові співвідношення в оплаті праці. Тарифні ставки (оклади, посадові оклади) розраховуються шляхом множення мінімальної годинної тарифної ставки (мінімального місячного окладу), розрахованої згідно з п. 9.4.2 цієї Угоди, на коефіцієнти співвідношень розмірів годинних тарифних ставок (окладів) робітників і посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців, передбачених Додатком до розділу 9 цієї Угоди. При цьому, мінімальними гарантіями в оплаті праці, обов'язковими для всіх підприємств галузі, які знаходяться у сфері дії Угоди, є розмір тарифної ставки (мінімального окладу) робітників першого розряду, що розраховується із встановленого розміру мінімальної годинної тарифної ставки, яка розраховується із законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати, збільшеної на коефіцієнти:

- 3,234 на підземних роботах;

- 1,514 на роботах на поверхні шахт.

Для підприємств, які використовують інші системи оплати праці (оплата за грейдами тощо), коефіцієнти, що визначені у додатках до Умов оплати праці (додатки до розділу 9), починаючи з другого розряду, при самостійному встановленні у колективних договорах конкретних розмірів оплати праці (окладів, посадових окладів) - є рекомендованими, з урахуванням викладених у попередньому абзаці мінімальних гарантій для робітників першого розряду. На таких Підприємствах у виключних випадках внаслідок фінансових труднощів на умовах, попередньо узгоджених з профспілками, мінімальною гарантією з оплати праці для робітників будь-якого розряду є досягнутий рівень заробітної плати кожного працівника, за умови виконання основних виробничих показників.

Сторони домовились забезпечити:

- темпи зростання реальної заробітної плати не нижче темпів зростання реального валового продукту за відповідний рік;

- підвищення середньомісячної заробітної плати працівників по галузі у 2012 році не менш ніж на 16 відсотків.

Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених Генеральною, Галузевою угодами, але не нижче від державних соціальних гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово, на період подолання фінансових труднощів Підприємства, терміном не більше як шість місяців.

Пунктом 9.4.2 цієї Угоди передбачено, перегляд діючих і введення нових тарифних ставок (окладів), посадових окладів працівників Підприємств проводиться самостійно в порядку і терміни, встановлені діючою на підприємстві системою оплати праці, з дотриманням соціальних норм і гарантій, передбачених діючим законодавством та цією Угодою. При цьому, мінімальна годинна тарифна ставка розраховується виходячи з середньомісячної норми робочого часу за період з 2004 р. по 2013 р. - 167 годин.

Тобто підприємство має право допускати оплату праці нижче від законодавчих норм на період подолання фінансових труднощів Підприємства, терміном не більше як шість місяців. У даному випадку підприємство за період з 2005 року по 2014 рік включно мало певні збитки та при визначенні тарифних ставок працівників застосовувало законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати після спливу шести місяців після його запровадження, що підтверджується наданим розрахунком зарплати робітника підземного 1 розряду за період з вересня 2007 року по квітень 2015 року. (а. с. 113 - 121)

Підприємством застосовувало наступний розрахунок заробітної плати: мінімальна заробітна плата помножена на коефіцієнти співвідношень розмірів годинних тарифних ставок (1,2 галузевий коефіцієнт, 1,3 - престижність шахтарської праці з вересня 2008 року, 1,08 регіональний коефіцієнт, а с лютого 2009 року - 1,15) та з врахуванням відповідної тарифної ставки.

Після зміни мінімальної заробітної плати в державі відповідно до Закону України «Про державний бюджет», шахта направляє штатний розпис на узгодження до Державного підприємства «Дзержинськвуггіля», після чого він направляється на розгляд та затвердження у Міністерство палива та енергетики України.

Посадові оклади, з урахуванням змін щодо мінімальної заробітної плати Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, зазначені у Схемах посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців вугільних шахт і шахтоуправлінь (Таблиці 3 додатку 1 до Умов оплати праці - Розміри тарифних ставок (посадових окладів), розрахованих виходячи з мінімальної заробітної плати на місць, встановленої Законом України «Про державний бюджет України»).

При зміні мінімальної заробітної плати, яке передбачено законодавством, підприємство переходить на іншу мінімальну заробітну плату і нарахування тільки після затвердження Міністерством палива та енергетики України загального штатного розпису.

Як вбачається з матеріалів справи, розміри тарифних ставок (посадових окладів) доводилися до підприємства міністерством з урахуванням зміни мінімальної заробітної плати, встановленої законами України «Про державний бюджет України» на відповідний період, які потім погоджуються з профспілками та затверджуються адміністрацією шахти. (а. с. 122 - 159)

Тобто відповідач нараховував позивачу заробітну плату, виходячи із затверджених розмірів тарифних ставок та посадових окладів.

Відповідно до п. 9.4.5. Галузевої угоди норми колективного договору, що припускають оплату нижче від норм, визначених генеральною або галузевою угодами, але не нижче державних норм і гарантій з оплати праці, можуть прийматися тільки тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш ніж на шість місяців, і з повідомленням про це вищого господарського та профспілкового органів.

Це положення закріплено не тільки у галузевої угоді, а і в колективному договорі підприємства. (а. с. 70 - 78)

З матеріалів справи вбачається, що за період з 2005 року по 2014 рік підприємство відповідача - шахта «Торецька» відповідно до технічно - економічних показників роботи шахти мало збитки. (а. с. 81)

Отже, підприємство знаходилось в стані подолання фінансових труднощів, а тому припустило оплату нижче він норм, визначених Генеральною та Галузевою угодами.

Виходячи із розрахунку заробітної плати, наведеного підприємством у таблиці, заробітна плата позивачу нараховувалась правильно відповідно до затвердженого Міністерством палива та енергетики України штатного розпису та розмірів тарифних ставок.

Згідно ст. 3 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» тарифна сітка (схема посадових окладів) шахтарів формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка перевищує законодавчо встановлений рівень мінімальної заробітної плати на величину не менш як на 30 відсотків, з урахуванням поступового переведення всіх шахтарів на погодинну оплату праці та досягнення середньоєвропейського рівня зарплати шахтарів.

Встановлення зазначеними вище способами тарифних ставок і схем посадових окладів означає, що власник не має права встановлювати, навіть за згодою з працівником, тарифні ставки та посадові оклади на рівні, нижче визначеного нормативно, проте вправі їх підвищувати.

Оскільки, встановлений п. 9.4.1 Галузевої угоди коефіцієнт співвідношень розмірів годинних тарифних ставок на підземних роботах - 3,234, вищий ніж рівень необхідного збільшення мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», тому на підприємствах вугільної промисловості виконуються виказанні вимоги цього Закону.

Згідно динаміки введення тарифних ставок та посадових окладів, розрахованих із законодавчо встановленого рівня мінімальної заробітної плати, підвищення тарифних ставок та посадових окладів на ДП «Дзержинськвугілля» здійснювалося у строки, встановлені законодавством та Галузевою угодою.

Фактично розмір мінімального окладу робітників першого розряду розрахований відповідачем із встановленого розміру мінімальної окладу, який розраховується із законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати, збільшеної на коефіцієнт 3,234, що є вищим мінімально встановленого статтею 3 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» коефіцієнта 1,3.

Посилання представника позивача на те, що відповідач зобов'язаний був застосувати передбачений Законом коефіцієнт 1,3, а після цього коефіцієнти, встановлені Галузевою угодою, оскільки вони мають застосовуватись кожен зокрема, а не заміняти один одного - не ґрунтуються на вимогах закону.

Стаття 3 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», яку просить застосувати позивач при нарахуванні заробітної плати - не є додатковим нормативним документом для такого нарахування, а лише зазначає про встановлені державою мінімальні гарантії в оплаті праці шахтарів та визначає основу формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) шахтарів.

Враховуючи викладене, вимоги позивача не ґрунтуються на нормах закону та обставинах справи, а суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

При встановленні зазначених фактів і ухваленні рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права, тому підстави для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 02 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: