Рішення № 5290813, 06.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/31106.07.09 За позовом Акціонерного товариства "Київська пересувальна механізована колона"

доЗакритого акціонерного товариства "Алай"

простягнення 68550,28 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Кравченко О.В. представник за довіреністю від 26.01.2009 року ; Від відповідача:не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 38444,63 грн., відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 8691,12 грн., інфляційних втрату розмірі 18813,99 грн.., 3% річних у розмірі 2600,54 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.06.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 22.06.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 22.06.2009 року не зявився, вимоги ухвали суду від 27.05.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 22.06.2009 року розгляд справи було відкладено на 06.07.2009 року.

Позивач в судове засідання 06.07.2009 року зявився надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобовязань та не сплачує позивачу за виконані роботи.

У судове засідання 06.07.2009 року представник відповідача не зявився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження, юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

06.11.2006 року між Акціонерним товариством "Київська пересувальна механізована колона -2", як замовником (надалі - позивач) та Закритим акціонерним товариством "Алай", як виконавцем (надалі - відповідач) був укладений договір № 36/МТД (надалі Договір № 36/МТД), за яким відповідач зобовязується виконати роботи по проектуванню, монтажу та налагодженню пожежної сигналізації в приміщеннях магазину по продажу рослин котеджного містечка "Сосновий Бір".

Відповідно до п. 2.1 Договору № 36/МТД вартість робіт та обладнання складає 31651 грн.

Згідно з п. 3.1 позивач в термін 3 банківських днів з моменту підписання договору перераховує на поточний рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 70% вартості обладнання та робіт, що складає 22155,83 грн.

На виконання вказаного договору, позивачем платіжним дорученням від 08.11.2006 року № 8401 перераховано кошти у розмірі 31651,18 грн.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору № 36/МТД відповідач зобовязаний виконати роботи по монтажу після перерахування авансу на рахунок відповідача протягом 20 календарних днів. Початок робіт через 2 календарних дня після перерахування авансу позивачем.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач повинен був виконати роботи в повному обсязі до 30.11.2006 року.

Відповідачем, виконано роботи на загальну суму 12055,20 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних робіт за грудень 2006 року.

В подальшому відповідачем по вказаному договору не виконувались.

06.11.2006 року між Акціонерним товариством "Київська пересувальна механізована колона -2", як замовником (надалі - позивач) та Закритим акціонерним товариством "Алай", як виконавцем (надалі - відповідач) був укладений договір № 37/МТД (надалі Договір № 37/МТД), за яким відповідач зобовязується виконати роботи по монтажу та налагодженню охоронної сигналізації в приміщеннях магазину по продажу рослин котеджного містечка "Сосновий Бір".

Відповідно до п. 2.1 Договору № 37/МТД вартість робіт та обладнання складає 44498,40 грн.

Згідно з п. 3.1 позивач в термін 3 банківських днів з моменту підписання договору перераховує на поточний рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 70% вартості обладнання та робіт, що складає 31148,60 грн.

На виконання вказаного договору, позивачем платіжним дорученням від 08.11.2006 року № 8402 перераховано кошти у розмірі 44498,40 грн.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору № 37/МТД відповідач зобовязаний виконати роботи по монтажу після перерахування авансу на рахунок відповідача протягом 20 календарних днів. Початок робіт через 2 календарних дня після перерахування авансу позивачем.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач повинен був виконати роботи в повному обсязі до 30.11.2006 року.

Відповідачем, виконано роботи на загальну суму 25650,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних робіт за грудень 2006 року.

В подальшому відповідачем по вказаному договору роботи не виконувались.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 10.1 Договорів № 36/МТД та № 37/МТД, останні вступають в силу з моменту підписання їх сторонами, та діють протягом терміну, не більшого за 6 календарних місяців.

Таким чином, судом встановлено, що договори № 36/МТД та № 37/МТд припинили свою дію.

Позивач звертався до відповідача з листами від 25.02.2008 року № 214 та № 215 з вимогою повернути кошти у розмірі 37724,65 грн. на рахунок позивача, проте позивач не надав доказів направлення або отримання відповідачем таких листів, а тому датою вимоги вважається дата отримання відповідачем позовної заяви, а саме 24.04.2009 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 849 ЦК України, суд вважає, що зобовязання по договорам № 36/МТД та № 37/МТД є припиненими, а тому позивач має право вимагати від позивача повернення коштів, які були перераховані відповідачу і на суму яких відповідачем не виконано роботи.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 38444,63 грн. підлягають задоволенню повністю.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 18813,99 грн. та 3% річних у розмірі 2600,54 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Враховуючи те, що датою предявлення вимоги про повернення коштів є дата отримання відповідачем копії позовної заяви, а саме 23.04.2009 роки, то вимоги позивача про стягнення 3% річних та збитків від інфляції, розрахованих позивачем з 01.01.2007 року по 02.04.2009 року, задоволенню не підлягають, оскільки відповідач за вказаний період не прострочив виконання свого зобовязання по поверненню коштів.

Також, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 8691,12 грн.

Нормативно обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу, позивач посилається на ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, якою передбачено, що за увесь час користування чужими коштами сплачуються штрафні санкції за порушення грошових зобовязань, які встановлюються у відсотках.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Отже, Господарським кодексом України передбачено лише три види штрафних санкцій, а саме: неустойка, пеня та штраф. Такий вид штрафних санкцій як проценти за користування чужими грошовими коштами Господарським кодексом України не встановлено.

Позивач зазначає, що з моменту закінчення строку оплати робіт Цивільний кодекс України встановив зобовязання відповідача нараховувати і сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, розмір яких має бути встановлено Законом або іншим актом цивільного законодавства.

Однак, враховуючи те, що ані договорами № 36/МТД , № 37/МТД, ані чинним законодавством не передбачено розміру процентів, який боржник має сплачувати на вимогу кредитора, суд дійшов висновку відмовити позивачу в задоволенні зазначених позовних вимог.

49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути Закритого акціонерного товариства "Алай" (м. Київ, вул. Горького, 37/13; код ЄДРПОУ 19127306) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2" (м. Київ, вул. Саксаганського,67-Б; код ЄДРПОУ 00858473) заборгованість у розмірі 38444 (тридцять вісім тисяч чотириста сорок чотири) грн. 63 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 44 коп., та 66 (шістдесят шість) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після закінчення строку розстрочення виконання рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 17.07.2009 року