Рішення № 52903579, 02.09.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-2537/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2011 р. Соломянський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Демидовської А.І.

при секретарі Палійчук В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Демаркдо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2011 р. представник позивача звернулася до суду із зазначеною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивуються тим, що 06.12.2007 р. позивач та відповідач уклали кредитний договір № 268-060 про надання кредиту останньому на споживчі потреби в розмірі 10000 грн. під 25% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували повністю мотивуючи це тим, що відповідач не укладала кредитний договір з банком, оскільки договір було оформлено з використанням та на підставі втраченого та недійсного паспорту відповідача.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 06.12.2007 р. між ПАТ Банк Демарк, який є правонаступником ВАТ Банк Демарк(ЄДРПОУ 19357516) та громадянкою ОСОБА_1 (паспорт серія СН № 855295) було укладено договір № 268-060 про надання останній кредиту на споживчі потреби з сумі 10000 грн. під 25% річних.

Як зазначено в тексті позовної заяви, відповідач умови договору належним чином не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість, яка станом на 04.02.2011 р. становить 25628,18 грн..

Однак, 19.11.2003 р. паспорт громадянки ОСОБА_1 серія СН № 855295 та ідентифікаційний номер відповідачки були втрачені в результаті розбійного нападу від 19.11.2003 р. по факту якого 26.11.2003 р. Соломянським РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 (а.с. 20).

13.04.2004 р. ТУМ Соломянського РУ ГУ МВС України в м. Києві відповідачу по справі було видано новий паспорт серія МЕ № 381643 від 13.04.2004 р., що підтверджується заявою на видачу паспорта, що міститься в матеріалах справи.

14.12.2004 р. ДПІ в Соломянському районі м. Києва відповідачу було видано дублікат Картки фізичної особи платника податків про одержання ідентифікаційного номера.

Таким чином, враховуючи те, що на момент підписання кредитного договору, документи відповідача були втрачені, даний кредитний договір № 268-060 від 06.12.2007 р. є недійсним.

Відповідно до ст. 203 ЦК УКраїни, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняєправочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсностіправочинує недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, іншихактів цивільного законодавства,звичаївділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи те, що домовленості сторін для укладення кредитного договору не було, оскільки документ, що посвідчує особу відповідача на момент підписання договору, був втрачений, а сторона позивача не довела, що договір дійсно підписувався стороною відповідача, суд приходить до висновку про залишення позову без задоволення повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.203, 215, 216, 626-627 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 130,174, 213,214,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Банк Демаркдо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: