Рішення № 52903469, 28.10.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження 2/760/7114/15

Справа № 760/16622/15-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Січкар Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

03.09.2015 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просив стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором № 63-08-И/33-С від 03.04.2008 року в розмірі 65381,05 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.03.2015 року становить 1516225,78 грн. та судовий збір в розмірі 3654,00 грн.

В позові посилається на те, що 03.04.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_1 (далі - відповідач-1) був укладений кредитний договір № 63-08-И/33-С, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу-1 грошові кошти в розмірі 80 000,00 дол. США, зі сплатою за користування кредитними ресурсами процентів у розмірі 8 (вісім) відсотків річних строком до 31.03.2028 року.

16.02.2009 року між сторонами було підписано Додаткову угоду №1, згідно п.1 якої змінено відсоткову ставку за кредитом до 14 відсотків річних.

Позивач зазначає, що банк свої зобов'язання за вказаним вище кредитним договором виконав в повному обсязі, разом з тим відповідач-1 порушив строки повернення кредиту та сплати процентів, у зв'язку з чим у останнього станом на 22.03.2015 року перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 65381,05 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.03.2015 року становить 1516225,78 грн.

Також, позивач посилається на те, що з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором, 03.04.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 (далі відповідач-2) було укладено Договір поруки №63-08-П/33-С, згідно якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати за виконання відповідачем-1 зобов'язань по Кредитному договору № 63-08-И/33-С від 03.04.2008 року.

На підставі вищевикладеного, позивач просив позов задовольнити.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення в разі неявки відповідачів в судове засідання, не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату та час слухання справи, про причини неявки суд до відома не поставили.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд за згодою позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За правилами ст.ст.1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судом встановлено, що 03.04.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_1 (далі - відповідач-1) був укладений кредитний договір № 63-08-И/33-С (а.с.6-10).

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 80000,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 8,0 (вісім) процентів річних.

16.02.2009 року між сторонами було підписано Додаткову угоду №1, згідно п.1 якої змінено відсоткову ставку за кредитом до 14 процентів річних (а.с.15).

Встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі та здійснив видачу відповідачу-1 кредитних коштів, що підтверджується заявою на видачу готівки №1 від 03.04.2008 року (а.с.19).

Згідно п.6.1. Кредитного договору, за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.3.2, 3.4, 4.3, 4.4, 4.6 цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідач-1 скористався кредитними коштами, але свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, а тому станом на 22.03.2015 року у відповідача-1 утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 65381,05 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.03.2015 року становить 1516225,78 грн., з яких: 56 664,98 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1 314 094,89 грн. - заборгованість по кредиту; 1 959,87 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 45 450,55 гривень - заборгованість по кредиту прострочена; 286,61 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 6 646,66 гривень - нараховані відсотки; 2 762,89 долари США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 64 073,08 гривні - нараховані відсотки на прострочену заборгованість; 85 960,59 гривень - пеня за невчасне погашення кредиту, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.20-28).

Крім того, судом встановлено, що в забезпечення вищезгаданого Кредитного договору між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_2 (далі відповідач-2) було укладено Договір поруки №63-08-П/33-С від 03.04.2008 року, згідно якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання відповідачем-1 зобов'язань, що випливають з Кредитного договору № 63-08-И/33-С від 03.04.2008 (а.с.16-18).

Згідно п.2.1. Договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п.2.2. Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Відповідно до ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають наслідки, встановлені законом або договором.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги наявність забезпечення виконання кредитних зобов'язань у вигляді поруки, суд приходить до висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню в солідарному порядку заборгованість по Кредитному договору № 63-08-И/33-С від 03.04.2008 року.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що загальний розмір пені становить 85 960,59 грн.

Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір є значним.

На думку суду, такі дії позивача щодо нарахування значного розміру пені можуть тлумачитися як виявлення ознак недобросовісності. Тому у світлі вищезазначених міркувань та з огляду на усі наявні матеріали, суд вважає за потрібне ухвалити рішення на засадах справедливості, зменшивши розмір пені до 40000,00 грн.

Така правова позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 03.09.2014 № 6-100цс14, який є обов'язковим для застосування за правилами статті 360-7 ЦПК України.

Згідно п. 12 вказаної Постанови у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» за № 14 від 18.12.2009 року роз'яснено, що суд має право ухвалювати рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку , встановленому законом ч.2 ст. 192 ЦК України, ч.3 ст.533 ЦК України та Декрету КМУ від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

З огляду на викладене, приймаючи до уваги приписи ст. 533 ЦК України, суд вважає, що з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягнення кредитна заборгованість у розмірі 61674,35 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 27.10.2015 року становить еквівалент у розмірі 1 411 509, 45 грн., пеня в розмірі 40 000,00 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1827,00 грн. з кожного.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530,533, 551, 554, 559, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 197, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за Кредитним договором № 63-08-И/33-С від 03.04.2008 року в розмірі 61674,35 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 28.10.2015 року становить еквівалент у розмірі 1 411 509, 45 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за Кредитним договором № 63-08-И/33-С від 03.04.2008 року по пені в розмірі 40000,00 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судовий збір у розмірі 1827,00 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після з моменту проголошення рішення.

Суддя: