Рішення № 52902039, 12.02.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/29651/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"12" лютого 2014 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Гончарука В.П.

при секретарі Погорілій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу від імені боржника, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Вердикт Фінанс» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу від імені боржника.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 22 травня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір відповідно до якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення та строковості грошові кошти в сумі 23 592 дол. США для придбання автомобіля та взяла на себе зобов'язання повернути наданий кредит у повному обсязі в строк до 22.05.2016 року зі сплатою 13,50% річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 передала у заставу автомобіль: НОМЕР_1, відповідно до договору застави, вартість заставленого автомобіля за домовленістю сторін складає 117965,00 грн.

Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 зобов'язана щомісячно вносити грошові кошти в рахунок погашення кредиту та процентів за користування ним.

Відповідач, в порушення умов договору, не проводить платежів в рахунок повернення заборгованості в повному обсязі та у встановлений строк не повернув всю суму позичених коштів.

Кредитним договором передбачено, що у випадку порушення термінів повернення кредиту, кредитор може нараховувати штрафні санкції на суму боргу за весь час прострочення.

Відповідачу як позичальнику були направлені вимоги щодо погашення заборгованості, проте останні заборгованість по кредитному договору не сплатили, обгрунтовану вимогу банку не виконали.

У зв'язку з порушенням умов кредитного договору відповідачем в частині порядку та строків повернення кредитних коштів, утворилась заборгованість, сума якої станом на 03.10.2013 р. становить 328162,10 грн., з якої: заборгованість по основній сумі кредиту у розмірі 175357,80 грн., нарахування процентів за користування кредитом 73213,17 грн. нараховані відсотки на дату подачі позову у розмірі 34457,89 грн., пеня за несвоєчасно виконані забов`язання у розмірі 39872,52грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 5260, 72 грн. сума комісійної винагороди, 39 375 грн.

27 жовтня 2009 року АКІБ «Укрсиббанк» рішенням загальних зборів змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК».

20.04.2012 року ПАТ «УКРСИББАНК» уклав договір факторингу № 05/12, відповідно до умов якого ПАТ «Укрсиббанк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за договором № 11349594000 від 22.05.2008 року.

24.04.2012 року ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Вердикт Фінанс» уклали договір факторингу № 05/12-КВ, відповідно до умов якого ТОВ «Кредекс Фінанс» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за договором № 11349594000 від 22.05.2008 року.

Представник позивача надав в судове засідання заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, розглянувши справу у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, час та дату слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів що у даному випадку вбачається за доцільне.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 травня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір відповідно до якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення та строковості грошові кошти в сумі 23 592 дол. США для придбання автомобіля та взяла на себе зобов'язання повернути наданий кредит у повному обсязі в строк до 22.05.2016 року зі сплатою 13,50% річних за користування кредитом.

27 жовтня 2009 року АКІБ «Укрсиббанк» рішенням загальних зборів змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК»

20.04.2012 року ПАТ «УКРСИББАНК» уклав договір факторингу № 05/12, відповідно до умов якого ПАТ «Укрсиббанк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за договором № 11349594000 від 22.05.2008 року.

24.04.2012 року ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ «Вердикт Фінанс» уклали договір факторингу № 05/12-КВ, відповідно до умов якого ТОВ «Кредекс Фінанс» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за договором № 11349594000 від 22.05.2008 року.

Кошти були надані ОСОБА_1 в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені договором.

Умовами кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний щомісяця вносити кошти в рахунок повернення кредиту у визначених порядку та розмірах.

Відповідач в порушення умов кредитного договору протягом певного часу не проводить платежів в рахунок повернення позики та у встановлений строк не розрахувався із всією сумою боргу.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 передала у заставу автомобіль марки: «Кіа Сееd» 2008 року випуску, НОМЕР_4; д.н.з. НОМЕР_1, відповідно до договору застави, вартість заставленого автомобіля за домовленістю сторін складає 117965,00 грн.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Виходячи з вимог ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки відповідач у встановлені договором строки та обсяги повернення кредитних коштів не здійснював, станом на 10.2013 р. становить 328162,10 грн., з якої: заборгованість по основній сумі кредиту у розмірі 175357,80 грн., нарахування процентів за користування кредитом 73213,17 грн. нараховані відсотки на дату подачі позову у розмірі 34457,89 грн., пеня за несвоєчасно виконані забов`язання у розмірі 39872,52грн.

Відповідно до умов договору, у випадку порушення термінів повернення кредиту, кредитор може нараховувати пеню, а також вимагати від позичальника, а в подальшому - в поручителя виконати грошове зобов'язання в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 589, 590 ЦК України у разі невиконання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушення зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про заставу" реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери; реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх тверджень або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Оскільки наданими позивачем доказами підтверджується факт наявної заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 03.10.2013 р. становить 328162,10 грн., а докази, надані відповідачем, не спростовують цього, суд вважає обгрунтованими доводи позивача про те, що ТОВ «Вердикт Фінанс», як заставодержатель, має право вимоги про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення наявної заборгованості та передачу предмета застави в заклад банка.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір - 229,40 грн., дані судові витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного 525, 526, 530, 589, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 20, 21 Закону України "Про заставу", ст. 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. ст. 60, 88, 212-215, 218, 223, 224-228, 233, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу від імені боржника - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11349594000 від 22.05.2008 року в сумі 328 162,10 грн., звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки «Кіа», модель Ceed, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова: НОМЕР_4, державний реєстраційний знак: НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3), шляхом продажу вказаного автомобіля Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (04073, м. Київ, Московський проспект, 9, БЦ Форум Парк Плаза, корп. 4. Поверх 5, оф. 502, код ЄДРПОУ 36698193) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, та зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ТОВ «Вердикт Фінанс» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу автомобіля та зняття вказаного автомобіля з реєстраційного обліку.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому порядку заставного майна, задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором № U5YFF52238L037093 від 03.10.2013 р. становить 328162,10 грн., та стягнення судових витрат в сумі 229,40 грн.

Зобов'язати ОСОБА_1 передати предмет застави у заклад (володіння) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (04073, м. Київ, Московський проспект, 9, БЦ Форум Парк Плаза, корп. 4. Поверх 5, оф. 502, код ЄДРПОУ 36698193), а саме - автомобіль марки марки «Кіа», модель Ceed, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий універсал, № кузова: НОМЕР_4, державний реєстраційний знак: НОМЕР_1, що належить на праві власності що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

С у д д я :