Рішення № 5290173, 18.06.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"18" червня 2009 р. Справа № 17/384-08/6-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Маляренка А.В.

при секретарі Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 17/384-08/6-09

за позовомСубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, смт. Гостомель

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно монтажна компанія «Вікторія», м. Ірпінь

про стягнення 90 432,70 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 19.05.2008 року)

від відповідача:не зявився

обставини справи:

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно монтажна компанія «Вікторія»про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобовязань за Договором підряду № 26-07 від 26.07.2005 року у розмірі 90 432,70 грн. з яких 50 382,00 грн. основний борг, 9005,25 грн. - пені, 26 999,71 грн. інфляційних, та 4 045,74 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2008 року (суддя Суховий В.Г.) позовну заяву Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного міжобласного господарського суду від 18.03.2009 року, ухвалу господарського суду Київської області від 03.11.2008 року скасовано. Справу № 17/384-08 передано на розгляд Господарському суду Київської області.

Резолюцією голови господарського суду Київської області від 19.05.2009 року справу 17/384-08 передано для розгляду судді Маляренку А.В. Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2009 року справу 17/384-08 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 18.06.2009 року. Про час, дату та місце засідання господарського суду сторони належним чином повідомлені.

На початку судового засідання позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він збільшує позовні вимоги, а саме просить суд стягнути з відповідача всього 118 068,93 грн. з яких 72 362,80 грн. основний борг, 39 669,29 грн. інфляційних, та 6 036,84 грн. - 3% річних.

Присутні у судовому засіданні позивач та його представник уточнені позовні вимоги з урахуванням збільшення підтримали повністю, мотивуючи їх тим, що відповідачем не виконанні зобовязання за договором в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано відзив на позовну заяву від 10.09.2008р., в якому він просить в задоволені позову Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Вікторія" про стягнення 90 432,70 грн. заборгованості відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві. При цьому з наданого відзиву вбачається, що відповідач протии основного боргу за виконані будівельні роботи не заперечує та вважає, що обовязок оплатити виконані роботи перейшов від ТОВ БМК «Вікторія»до ДП «Дніпровський Круг».

Представник відповідача 18.06.2009 року у судове засідання не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи рекомендованим відправленням, суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином. а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Між субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (надалі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно монтажна компанія «Вікторія» (надалі відповідач) було укладено Договір підряду № 26-07 від 26.07.2005 року (надалі договір), за умовами якого (п.1.1) позивач виконує для відповідача підрядні роботи, а відповідач зобовязаний прийняти та оплатити їх.

Позивач, виконуючи свої договірні зобовязання, повністю виконав свої зобовязання за договором, а саме протягом серпня-вересня 2005 року ним були виконані роботи відповідно до договору підряду на загальну суму 110 362,80 грн. що підтверджується актами приймання передачі виконаних робіт за серпень 2005 року від 26.08.2005 роту та за вересень 2005 року від 28.09.2005 року, а також довідками про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2005 року від 26.08.2005 роту та за вересень 2005 року від 28.09.2005 року (копії яких належним чином засвідчені додаються до матеріалів справи).

Факт отримання виконаних робіт підтверджується підписами та печатками представників сторін (здав підрядник - СПД - фізична особа ОСОБА_1 прийняв замовник - ТОВ БМК «Вікторія») на вказаних актах приймання виконаних підрядних робіт та довідках про вартість виконаних підрядних робіт, до них не має жодних зауважень.

Відповідно до п. 3.3 договору відповідач зобовязаний здійснити остаточний розрахунок не пізніше 10 днів після повного закінчення робіт.

За виконані підрядні роботи відповідач розрахувався лише частково в розмірі 38 000,00 грн., що підтверджується довідкою виданою Ірпінським відділенням Укрсоцбанку № 500 від 01.10.2008 року.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно п.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобовязання належним чином, претензій щодо якості робіт від відповідача не надходило.

Відповідно до п. 3.3 договору відповідач зобовязаний був здійснити остаточний розрахунок не пізніше 10 днів після повного закінчення робіт. Станом на день вирішення спору відповідач свої зобовязання з оплати виконаних робіт в повному обсязі не виконав, у звязку з чим за ним рахується заборгованість у сумі 72 362,80 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не зявився, контррозрахунок, доказів оплати робіт, письмових пояснень по справі суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 72 362,80 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою оплатити заборгованість та штрафні санкції, яка залишена без задоволення (копія претензії в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму індексу інфляції 39 669,29 грн. та три проценти річних 6 036,84 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування інфляції та 3% річних за заявлений позивачем період та вважає вимоги в цій частині правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню з урахуванням збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно заявленим вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 549, 625, 626, 655, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 55, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно монтажна компанія «Вікторія» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. 3-го Інтернаціоналу, 152, код ЄДРПОУ 32754175) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (08290, Київська область, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) 72 362,80 грн. основного боргу, 39 669,29 грн. інфляційних, 6 036,84 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1 180,37 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Маляренко А.В.