Рішення № 5289535, 07.07.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

07.07.2009 р. Справа № 19/44

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональна аптечна база „Данфарм”, м. Львів

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород

про стягнення 2 240 грн. 77 коп., в тому числі 174 грн. 48 коп. пені, 482 грн. 87 коп. інфляційних нарахувань, 117 грн. 69 коп. 10% річних та 422 грн. 73 коп. штрафу та 1200 грн. збитків, повязаних з оплатою юридичних послуг (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог),

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

представники:

Позивача Дейнека В.С., довіреність № 56 від 24.07.2008 року

Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Регіональна аптечна база „Данфарм”, м. Львів заявлено позов до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород про стягнення 2 880 грн. 28 коп., в тому числі 1 145 грн. 77 коп. основного боргу за поставлену продукцію (лікарські засоби та інші медичні товари), 1 194 грн. 09 коп. пені, 117 грн. 69 коп. 10% річних та 422 грн. 73 коп. штрафу. Представник позивача 12.05.2009 року подав суду заяву б/н від 30.04.2009 року про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму 2 240 грн. 77 коп., в тому числі 174 грн. 48 коп. пені, 482 грн. 87 коп. інфляційних нарахувань, 117 грн. 69 коп. 10% річних та 422 грн. 73 коп. штрафу та 1200 грн. збитків, повязаних з оплатою юридичних послуг, а також судові витрати.

Представник позивача просить задоволити позов з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору поставки № 3005 від 20.07.2007 року, а саме не оплатив вартість поставлених йому лікарських засобів та інших медичних товарів в розмірі 1 145 грн. 77 коп.

Відповідачем суду подано письмові пояснення б/н від 25.05.2009 року, в яких посилається на те, що станом на 29.04.2009 року погасив повністю основний борг в розмір 1145 грн. 77 коп. Стосовно стягнення пені та штрафу заперечує, враховуючи те, що відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність тривалістю один рік, яку позивачем було пропущено.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Регіональна аптечна база „Данфарм”, м. Львів та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, м. Ужгород 20.07.2007 року був укладений договір поставки № 3005, відповідно до якого постачальник (позивач) взяв на себе зобовязання передати у власність покупця (відповідача) лікарські засоби та інші медичні товари в асортименті, за цінами, в кількості і на суму згідно з товарно-транспортними накладними, актів передачі, специфікації, а покупець (відповідач) взяв на себе зобовязання оплатити отриманий товар.

Розділом „Ціна товару” договору передбачено, що оплата за товар здійснюється в національній валюті. Ціна товару визначається в товарно-транспортних накладних, актах передачі, специфікаціях, які є додатками до договору. Загальна сума договору складає суму по всіх одержаних накладних. Ціна договору визначається як сума вартості товару відвантаженого (переданого) на підставі товарно-транспортних накладних, актів передачі, специфікацій за період дії даного Договору. Асортимент, кількість, ціна товару, що є погоджено між сторонами та загальна вартість кожної окремої поставки вказується у товарно-транспортних накладних та в рахунках-фактурах (у випадку попередньої оплати).

Розділом „Умови поставки” договору зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW (місцезнаходження складу постачальника), відповідно до Міжнародних правил Інкотермс-2000. Право власності на товар переходить від постачальника (позивача) до покупця (відповідача) з моменту передачі товару уповноваженому представнику покупця (відповідача) або перевізнику.

Оплата за поставлений товар здійснюється на умовах та за цінами, що визначаються в товарно-транспортних накладних, актах передачі, специфікаціях. У випадку наявності у покупця заборгованості за раніше поставлений товар, з метою забезпечення виконання зобовязань, кошти, що надходять від нього можуть зараховуватися постачальником в рахунок покриття заборгованості за товар, незалежно від посилань покупця на призначення платежу в платіжному дорученні, з врахуванням пені та штрафних санкцій. Датою розрахунку вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника (розділ „Умови оплати”).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново господарськими визнаються цивільно правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вищевказаного договору та товарно-транспортних накладних № 405144 від 31.05.2007 року, № 404168 від 19.06.2007 року, № 416333 від 21.07.2007 року, № 428991 від 23.08.2007 року, № 428993 від 23.08.2007 року позивачем було поставлено відповідачу лікарських засобів та інших медичних товарів на загальну суму 6 022 грн. 61 коп.

Представник позивача повідомив суд про погашення відповідачем, тільки після предявлення позову, основної суми боргу в розмірі 1 145 грн. 77 коп. та подав суду заяву, в якій просить стягнути з відповідача суму 2 240 грн. 77 коп., в тому числі 174 грн. 48 коп. пені, 482 грн. 87 коп. інфляційних нарахувань, 117 грн. 69 коп. 10% річних та 422 грн. 73 коп. штрафу та 1200 грн. збитків, повязаних з оплатою юридичних послуг.

Розділом „Відповідальність сторін” договору передбачено, що у випадку порушення умов оплати товару (в тому числі прострочення), покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми боргу станом на 10 день прострочення; пеню в розмірі 0,3 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення; суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення; 10 % річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сума інфляційних за період прострочки складає 482 грн. 87 коп., 10% річних 117 грн. 69 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Окрім того, суд констатує факт пропуску позивачем строку спеціальної позовної давності щодо вимоги про стягнення 174 грн. 48 коп. пені та 422 грн. 73 коп. штрафу. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права. Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Враховуючи заяву відповідача про застосування спеціальної позовної давності, в частині стягнення штрафу та пені слід відмовити і з огляду на пропуск позовної давності (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Вартість юридичних послуг в сумі 1 200 грн. відшкодуванню не підлягає, оскільки позивач не надав суду докази про наявність у особи, якою надавалися послуги, статусу адвоката, а згідно ст. ст. 44, 48 ГПК України до складу судових витрат відноситься лише оплата послуг адвоката. Такої точки зору дотримується і Верховний Суд України (постанова № 02/188 від 01.10.2002 року у справі № 30/63).

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265, ч. 1 ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональна аптечна база „Данфарм”, м. Львів, вул. Рудненська, 12 (код ЄДРПОУ 32053158) суму 600 (Шістсот гривень) грн. 56 коп., в тому числі 482 (Чотириста вісімдесят дві гривні) грн. 87 коп. інфляційних нарахувань, 117 (Сто сімнадцять гривень) грн. 69 коп. 10% річних, а також суму 102 (Сто дві гривні) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118 (Сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.