Рішення № 5289424, 20.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.07.09 р. Справа № 38/148

за позовом: Відкритого акціонерного товариства ”Амвросіївський хлібозавод” м. Амвросіївка

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 смт. Новоамвросіївське

про стягнення 11582, 21 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Справа слухалась 25.06.2009р. В засіданні оголошувалась перерва до 14.07.2009р. В засіданні, яке відбулось 14.07.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 20.07.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, відкрите акціонерне товариство ”Амвросіївський хлібозавод” м. Амвросіївка, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 смт. Новоамвросіївське, 4379, 42 грн. боргу за поставлену продукцію, 6003, 79 грн. пені та 1199 грн. вартості транспортних послуг за доставку хлібобулочних виробів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором № 8 від 01.01.2007р. щодо оплати вартості хлібобулочних та кондитерських виробів та транспортних послуг, внаслідок чого в нього перед позивачем утворився борг в сумі 4379, 42 грн. за поставлену продукцію та в сумі 1199 грн. за транспортні послуги;

-товарно-транспортні накладні № 00000790 від 07.06.2008р., № 00000880 від 08.06.2008р., № 00001201 від 11.06.2008р., № 00001332 від 12.06.2008р., № 00001454 від 13.06.2008р., № 00001607 від 14.06.2008р., № 00001942 від 17.06.2008р., № 00002024 від 18.06.2008р., № 00002283 від 20.06.2008р., № 00002428 від 21.06.2008р., № 00002622 від 23.06.2008р., № 00002755 від 24.06.2008р., № 00003016 від 26.06.2008р., № 00003138 від 27.06.2008р., № 00003280 від 28.06.2008р., № 00003392 від 29.06.2008р., № 00003476 від 30.06.2008р., № 00000008 від 01.07.2008р., № 00000131 від 02.07.2008р., № 00000265 від 03.07.2008р., № 00000418 від 04.07.2008р., № 00000533 від 05.07.2008р., № 00000730 від 07.07.2008р., № 00000861 від 08.07.2009р., № 00003023 від 26.07.2008р. та № 00003232 від 28.07.2008р.;

-направлення на адресу відповідача претензії № 334 від 22.10.2008р. з вимогою оплатити суму боргу за отриману продукцію та надані транспортні послуги, яка залишена без відповіді;

-нарахування відповідачу на підставі п.5.2. договору пені в сумі 6003, 79 грн.;

-ст.ст. 15, 530, 612, 622, 691, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.ст. 20, 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог, позивачем зменшено заявлені вимоги в частині стягнення пені до 528, 74 грн., про що подано відповідну заяву № 117 від 24.06.2009р.

В судовому засіданні 14.07.2009р. позивач з посиланням на ст.22 та ст.78 Господарського процесуального кодексу України відмовився від своїх вимог щодо стягнення пені в сумі 528, 74 грн.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, але під час розгляду справи в судовому засіданні 25.06.2009р. його представник зазначив, що відповідачем сплачено позивачу 4380 грн. за отриману продукцію та 900 грн. за надані транспортні послуги (в підтвердження цього суду надані квитанції від 14.05.2009р. та від 22.05.2009р., які долучені до матеріалів справи).

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали договір поставки хлібобулочних та кондитерських виробів № 8 від 01.01.2007р., за умовами якого постачальник (позивач) зобовязався виготовити хлібобулочні та кондитерські вироби згідно щоденних заявок покупця в асортименті, узгодженому сторонами, а покупець (відповідач) - прийняти замовлену продукцію та здійснити її попередню оплату на умовах цього договору (п.1.1.).

Пунктом 4.1. договору закріплено, що ціна хлібобулочних та кондитерських виробів відображується у відповідних накладних на продукцію.

Договір № 8 від 01.01.2007р., як передбачено у п.7.2., діє з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. з можливістю його подальшої пролонгації, якщо по закінченні строку дії договору жодна із сторін не заявить клопотання про його розірвання (п.7.3.). Сторони не надали суду доказів розірвання вказаного договору, тому з урахуванням п.7.3. договору він вважається пролонгованим на 2008р.

Відповідач отримав від позивача без заперечень продукцію на загальну суму 4480, 6 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 00000790 від 07.06.2008р., № 00000880 від 08.06.2008р., № 00001201 від 11.06.2008р., № 00001332 від 12.06.2008р., № 00001454 від 13.06.2008р., № 00001607 від 14.06.2008р., № 00001942 від 17.06.2008р., № 00002024 від 18.06.2008р., № 00002283 від 20.06.2008р., № 00002428 від 21.06.2008р., № 00002622 від 23.06.2008р., № 00002755 від 24.06.2008р., № 00003016 від 26.06.2008р., № 00003138 від 27.06.2008р., № 00003280 від 28.06.2008р., № 00003392 від 29.06.2008р., № 00003476 від 30.06.2008р., № 00000008 від 01.07.2008р., № 00000131 від 02.07.2008р., № 00000265 від 03.07.2008р., № 00000418 від 04.07.2008р., № 00000533 від 05.07.2008р., № 00000730 від 07.07.2008р., № 00000861 від 08.07.2009р., № 00003023 від 26.07.2008р. та № 00003232 від 28.07.2008р., які в графі ”продукцію прийняв” містять відповідний підпис. Факт отримання продукції за вищевказаними накладними відповідач не спростував та не надав доказів повернення отриманої ним продукції позивачу.

Умовами договору передбачено, що розрахунок за кожну партію продукції здійснюється покупцем шляхом попередньої оплати (п.4.2.), при цьому у випадку відсутності такої оплати відпуск продукції постачальником не здійснюється (4.3.). В даному випадку продукція відпускалась відповідачу без здійснення ним попередньої оплати.

Пунктом 4.4. договору закріплено, що за письмовою згодою сторін оплата може здійснюватись після відвантаження продукції протягом 2-х діб. Сторони не надали суду доказів, що між ними було досягнуто згоди, яка оформлена в письмовому вигляді, на оплату продукції протягом строку, вказаного в п.4.4. договору. Отже, фактично строк розрахунків за поставлену продукцію умовами договору № 8 від 01.01.2007р. не передбачений і при визначенні таких строків сторони повинні керуватись нормами ч.2 ст.530 ЦК України.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за отриману ним продукцію складає 4379, 42 грн.

На адресу відповідача 23.10.2008р. позивач направив претензію № 334 від 22.10.2008р. з вимогою оплатити суму боргу в розмірі 4379, 42 грн. Відповідач вказану претензію отримав 24.10.2008р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 474438. Отже, враховуючи норми ч.2 ст.530 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватись з позивачем по 31.10.2008р.

В порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692, 712 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 193, 265 ГК України відповідач у вищевказаний строк з позивачем не розрахувався та не сплатив борг в сумі 4379, 42 грн.

Під час розгляду справи представник відповідача надав суду квитанцію № 0В9N88800 від 14.05.2009р., відповідно до якої відповідач сплатив позивачу суму в розмірі 4 380 грн. В графі призначення платежу цього платіжного документа зазначено: ”выручка от реализации…”. Оскільки сплачена відповідачем сума є на 0,58 грн. більшою за суму основного боргу, зазначену у позові, суд на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог щодо стягнення боргу за поставлену продукцію в сумі 4 379, 42 грн. провадження у справі припиняє у звязку з відсутністю предмету спору. Судові витрати в цій частині суд покладає на відповідача, оскільки погашення суми боргу відбулось після подання позову до суду.

Однією із заявлених вимог позивача є стягнення з відповідача 1199 грн. вартості транспортних послуг за доставку хлібобулочних виробів. В судовому засіданні 25.06.2009р. представник відповідача надав квитанцію № 0НН882129 від 22.05.2009р., відповідно до якої відповідач сплатив позивачу суму в розмірі 900 грн. за транспортні послуги. Таким чином, суд на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог щодо стягнення 900 грн. вартості транспортних послуг провадження у справі припиняє у звязку з відсутністю предмету спору. Судові витрати в цій частині суд покладає на позивача, оскільки між сторонами відсутні домовленості щодо оплати транспортних послуг з доставки товару.

В частині стягнення з відповідача залишку вартості транспортних послуг в сумі 299 грн. суд позивачу у позові відмовляє, оскільки не надано відповідних доказів погодження між сторонами надання таких послуг та їх оплати (окремого договору про надання транспортних послуг), а умовами договору на поставку хлібобулочних та кондитерських виробів № 8 від 01.01.2007р. відшкодування транспортних послуг не передбачено.

Суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 528, 74 грн. пені, оскільки такі дії не суперечать законодавству та не порушують права і інтереси інших осіб, і на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу Украйни провадження у справі в цій частині припиняє.

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства ”Амвросіївський хлібозавод” (м. Амвросіївка, вул. Горького, 4, р/р 26003108684 у ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805, ЄДРПОУ 00384064) - 43 грн. 79 коп. витрат на сплату держмита та 118 грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі щодо стягнення з відповідача 4379, 42 грн. боргу за поставлену продукцію та 900 грн. вартості транспортних послуг у звязку з відсутністю предмету спору.

Припинити провадження у справі щодо стягнення з відповідача 528, 74 грн. пені у звязку з відмовою позивача від позову.

Відмовити позивачу у позові щодо стягнення з відповідача 299 грн. вартості транспортних послуг у звязку з необґрунтованістю.

Суддя Забарющий М.І.