Рішення № 52893495, 12.08.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/7965/15-ц

н/п 2/640/2131/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Чередник В.Є.

при секретарі Кривенко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та по зустрічному позиву ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_3, третя особа арбітражний керуючий ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки припиненим, -

В С Т А Н О В И В:

29.04.2015 р. представник позивача ТОВ «ОТП Факторинг» звернувся до суду із позовом, в якому просив:

-в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № МЬ-702/1004/2008 від

04.07.2008 року у розмірі 3067272,29 (три мільйони шістдесят сім тисяч двісті сімдесят

дві) гривні 29 копійок, звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить на праві

власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 1405

від 23.11.2012 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, код

ЄДРПОУ 36789421) права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за

іпотечним договором № РМЬ-702/1004/2008 від 04.07.2008 року, а саме: квартира, що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з наданням

всіх повноважень продавця, в тому числі отримання дублікатів правовстановлюючих

документів на нерухомість, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати

будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах

Реєстраційної служби Харківського МУЮ, ВРЖЕУ, нотаріату. Витрати, пов'язані зі

збереженням та реалізацією предмету іпотеки стягнути з ОСОБА_1;

- встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на рівні, не нижчому за

звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної

діяльності, на час продажу;

- передати предмет іпотеки, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в управління Товариства з обмеженою

відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, код

ЄДРПОУ 36789421) на період до її реалізації з наданням права обладнання предмету

іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни

замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами;

-виселити та зняти з реєстрації мешканців, які проживають та зареєстровані у квартирі, що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

-стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243,60 (двісті сорок

три) гривні 60 копійок.

При цьому позивач посилався на те, що 04.07.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП банк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № МЬ-702/1004/2008.

Згідно з Кредитним договором, а також на підставі Кредитної заявки позичальника від 04.07.2008 р. Банк надав Відповідачу кредит в сумі 179 888,44 ШБ.

Позичальник, в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку вказані кредитні кошти у строки, зазначені в Кредитному договорі (зокрема, в п. 1.6. Кредитного договору, з підпунктами), а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом, в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором (зокрема, в п. п. 1.4., 1.5. Кредитного договору, з підпунктами). Згідно з п. 1.5.1. з підпунктами частини 2 Кредитного договору повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки визначені у Графіку Платежів (додаток №1 до Кредитного договору).

В порушення зазначених вище умов Кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України позичальником не здійснювались погашення належних до сплати сум кредиту та не сплачені відсотки.

У зв'язку із вище викладеним, первісний кредитор - ПАТ «ОТП Банк» звернулось із позовом про стягнення з нього, та поручителів - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, солідарно заборгованості за Кредитним договором у розмірі 3067272,29 (три мільйони шістдесят сім тисяч двісті сімдесят дві) гривні 29 копійок. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21.12.2009р. по справі № 2-11199/09 позовні вимоги було задоволено у повному

обсязі, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 3067272,29 (три мільйони шістдесят сім тисяч двісті сімдесят дві) гривні 29 копійок.

28.05.2010 р. між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (надалі - «Позивач») у відповідності до ст. ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н.

Згідно з вищевказаним договором Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» прийняло на себе зобов'язання за кредитним договором № МЬ-702/1004/2008 від 04.07.2008 року.

Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги до Боржника за кредитним договором № МЬ-702/1004/2008 від 04.07.2008 року.

04.07.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань Відповідача за кредитним договором, між ЗАТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № РМЬ-702/1004/2008, відповідно до умов якого останній зобов'язався відповідати перед Кредитором за повне та своєчасне виконання за Кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.03.2010р. по справі № Б-50/32-10 було порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. Постановою від 14.06.2010р. по справі № Б-50/32-10 ФОП ОСОБА_2 було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. У процедурі банкрутства ліквідатором банкрута було відчужено предмет іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу № 1405 від 23.11.2012р. з ОСОБА_1, який було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 без будь-яких повідомлень та згоди іпотекодержателя.

По перше - згідно з п.п 3.1, 3.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 102,50 кв. м, та належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 04.07.2008 року, зареєстроване в Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Відповідно до п. 6.2. договору іпотеки, Іпотекодержатель (Позивач) має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин: несплати Боржником (Відповідачем) Позивачу будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі; порушення Відповідачем будь-якого із зобов'язань за ст.5 договору іпотеки; інших обставин, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 6.4 договору іпотеки передбачено, що Позивач має право застосувати спосіб позасудового врегулювання в порядку, передбаченому чинним законодавством України, у тому числі згідно зі ст. ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку».

Позивач має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Відповідно до п. 61 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (надалі - Інструкція), при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності на вказане майно та, у передбачених законодавством випадках, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

Відповідно до п. 63 Інструкції, крім правовстановлюючого документа на житловий будинок, садибу та інше нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), якщо воно підлягає реєстрації, нотаріус вимагає документи, передбачені наказом Міністерства юстиції України «Про надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно на спеціальних бланках» від 20 вересня 2002 року N 84/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 вересня 2002 року N 773/7061 (із змінами і доповненнями, унесеними наказом Міністерства юстиції України від 23 жовтня 2002 року N 92/5).

Відповідно до п. 5.1.2. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, право на отримання витягу та інформації з Реєстру прав мають тільки власник (власники), його спадкоємці та правонаступники юридичних осіб, уповноважені особи, або відповідні органи державної влади, та зокрема суд. Отже, для задоволення вимог Позивача, як законного Іпотекодержателя, шляхом продажу нерухомого майна, необхідне отримання зазначених документів.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між Іпотекодавцем і Іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий Іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Також відповідно до п.7.1. Договору Іпотеки, за бажанням іпотекодержателя предмет іпотеки передається в управління іпотекодержателю.

З метою забезпечення повної реалізації Позивачем своїх прав, як Іпотекодержателя та запобігання спричинення Іпотекодавцем перешкод для подальшої реалізації предмету іпотеки та можливих дій щодо погіршення стану предмета іпотеки, позивач вважає за необхідне надати ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд, за заявою Іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч.1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України -звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

В ході розгляду справи, 01.07.2015 р. відповідачем ОСОБА_1 було подано зустрічну позовну заяву, яка прийнята судом до спільного розгляду, в якій відповідач просив припинити договір іпотеки № РМЬ-702/1004/2008 від 04 липня 2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, проти зустрічного позову заперечував вважаючи його необґрунтованим.

Третя особа ОСОБА_2 в судові засідання не зявлявся, згідно даних АДБ в Харкові та Харківській області не зареєстрований, тому про час та місце судового розгляду повідомлявся оголошенням у пресі.

Третя особа за зустрічним позовом арбітражний керуючий ОСОБА_4 про час та місце судового розгляду повідомлявся, в судове засідання не зявився, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Суд, вислухавши думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, вважає позов ТОВ «ОТП Факторинг» таким, що не підлягає задоволенню, а зустрічний позовом ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не заперечено, що 04 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», Правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № РМЬ-702/1004/2008, відповідно до умов якого Відповідач 2 передав Відповідачу 1 в іпотеку чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею 102,5 кв. метри, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Артема. буд. 24 (двадцять чотири) кВ. 14 (чотирнадцять).

Постановою господарського суду Харківської області у справі № Б-50/32-10 від 14 червня 2010 року на підставі ст.ст. 37-48, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором по справі було призначено ОСОБА_4 До складу ліквідаційної маси боржника було включене спірне нерухоме майно.

Згідно ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Спірне нерухоме майно було реалізовано ліквідатором в процедурі банкротства згідно з вимогами ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». На що був укладений договір купівлі-продажу № 1405 від 23 листопада 2012 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 травня 2015 року було затверджено звіт ліквідатора та провадження по справі № Б-50/32-10 припинено.

При припиненні провадженні по справі було оскаржено результати проведення аукціону з продажу спірного нерухомого майна, та, як наслідок укладений договір купівлі-продажу, однак у було відмовлено в задоволенні заяви.

Зазначена Ухвала господарського суду Харківської області набрала законної сили, а отже за рішенням суду квартира була продана у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутство це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Процедура банкрутства - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (в нашому випадку це постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Реалізація майна боржника в процедурі банкрутства здійснюється примусовим шляхом без згоди останнього на продаж-в добровільному порядку для задоволення вимог кредиторів. Реалізацію здійснює ліквідатор відповідно до вимог ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи вищезазначене та у відповідності до ст. 28 Закону України «Про заставу» - застава припиняється в разі примусового продажу заставного майна. Таким чином, договір № РМЬ-702/1004/2008 від 04 липня 2008 року підлягає припиненню.

Суд приймає до уваги, що на момент укладення договору купівлі-продажу спірне нерухоме майно не було предметом іпотеки, в будь-якій забороні чи обтяженні не перебувало.

Згідно Постанови господарського суду Харківської області у справі № Б-50/32-10 від 14 червня 2010 року на підставі ст.ст. 37-48, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором по справі було призначено ОСОБА_4 До складу ліквідаційної маси боржника було включене спірне нерухоме майно.

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуте стягнення, до покупця -переможця прилюдних торгів.

Крім того, враховуючи особливості, передбачені законодавством, складання за наслідками проведення прилюдних торгів відповідного акта є оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже є правочином.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 травня 2015 року було затверджено звіт ліквідатора та провадження по справі № Б-50/32-10 припинено.

Результати проведення аукціону з продажу спірного нерухомого майна, та, як наслідок укладений договір купівлі-продажу було оскаржено, однак відмовлено в задоволенні заяви.

Зазначена Ухвала господарського суду Харківської області набрала законної сили, а отже за рішенням суду квартира була продана у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ст. 23 Закону України «Про іпотеку», встановлює, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку правонаступництва чи спадкування, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Однак, на момент настання права власності ОСОБА_1 спірне нерухоме майно не було предметом іпотеки, в будь-якій забороні чи обтяженні не перебувало, а тому на нього не може бути звернене стягнення через порушення кредитних зобов'язань ОСОБА_2

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна підлягає державній реєстрації.

Постановою КМУ від 31 березня 2004 року № 410 затверджено тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек, відповідно до ст.ст. 6, 25 26 якого внесення до реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду.

Запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номеру запису. Реєстратор вносить до реєстру відомості про виключення запису в день надходження повідомлення чи рішення суду.

Враховуючи те, що запис про обтяження іпотекою спірного нерухомого майна знімався на підставі рішення суду, у відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», то під час переходу права власності нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Артема, буд. 24 (двадцять чотири) кв. 14 (чотирнадцять) предметом іпотеки не було.

Таким чином, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача єнеобґрунтованими, безпідставними, недоведеними, у звязку з чим задоволенню не підлягають, тоді як зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,

ст.ст.572, 576, 577 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_3, третя особа арбітражний керуючий ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки припиненим задовольнити.

Припинити договір іпотеки № PML-702/1004/2008 від 04 липня 2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова апеляційної скарги.

Суддя -