Ухвала суду № 52873835, 04.05.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 У Х В А Л А

04.05.2011 р. №2а- 955/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.

за участю сторін: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення коштів у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3 загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку на свою користь незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 3545,02 грн.

Представником відповідача ОСОБА_2 заявлено клопотання про закриття провадження по справі, мотивуючи його тим, що вказаний спір повинен вирішуватись в порядку загального судочинства, а саме в Нововодолазькому районному суді Харківської області, за місцем проживання відповідача, а також просила застосувати наслідки пропуску строків звернення до суду.

Представник позивача ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечувала, зазначивши, що відсутні підстави для закриття провадження у справі, надала заяву про поновлення строків звернення до суду.

Відповідно до вимог ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі:

Суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості просить стягнути з ОСОБА_4 кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 3545,02 грн.

Згідно з частиною 2 статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

У розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, установлених законом.

За змістом частини четвертої статті 50 КАС України - суб'єкт владних повноважень може звернутись з адміністративним позовом до фізичної чи юридичної особи, які не є суб'єктами владних повноважень, у випадках, установлених законом.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Стаття 19 Закону України "Про зайнятість населення" визначає обов'язки та права державної служби зайнятості, до яких, зокрема відносяться: організація при потребі професійної підготовки і перепідготовки громадян у системі служби зайнятості або направлення їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників; надання послуг з працевлаштування та професійній орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи (у зв'язку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов і режиму праці тощо), вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню; реєстрація безробітних і подання їм у межах своєї компетенції допомоги, в т.ч. і грошової; розпорядження в установленому законодавством порядку коштами ОСОБА_3 загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує здобуття нової професії (спеціальності), а також установлювати їм на період навчання стипендії у розмірах, передбачених законодавством України про зайнятість населення; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу з безробіття та матеріальну допомогу з безробіття, припиняти і відкладати їх виплати.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції виконавчої дирекції ОСОБА_3 загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - ОСОБА_3) покладаються на органи державної служби зайнятості.

Виконавча дирекція ОСОБА_3 організовує виконання рішень правління ОСОБА_3 та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені ОСОБА_3 та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом ОСОБА_3.

Відповідно до частини другої цієї статті функції робочих органів виконавчої дирекції ОСОБА_3 покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, серед яких: Виконавча дирекція ОСОБА_3 та її робочі органи, серед іншого: виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом, забезпечують здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків (пункт 4 частини другої статті 12 цього Закону);

контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням ОСОБА_3 (пункт 5 частини другої статті 12 цього Закону);

представляють інтереси ОСОБА_3 в судових та інших органах (пункт 6 частини другої статті 12 цього Закону).

Згідно з приписами статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами забезпечення за цим Законом є: допомога з безробіття, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога з часткового безробіття; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з частиною третьою статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації в разі відмови у прийнятті на роботу спеціалістів, які були раніше ними заявлені, відшкодовують державній службі зайнятості всі витрати, пов'язані з працевлаштуванням, професійною підготовкою, перепідготовкою, виплатою допомоги з безробіття та матеріальної допомоги з безробіття. Одержані кошти спрямовуються до ОСОБА_3 загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Стаття 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлює, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що спір за позовом центру зайнятості населення про стягнення витрат, пов'язаних з працевлаштуванням, професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації безробітної особи, допомоги з безробіття, у тому числі одноразової виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо здійснення державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян, та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Зазначене відповідає позиції, висловленій судовими палатами в адміністративних та цивільних справах Верховного ОСОБА_4 України у постанові від 13 квітня 2010 року, згідно листа Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2010 року № 987/11/13-10.

Таким чином, суд зазначає, що вказана справа відноситься до юрисдикції адміністративного суду, позивач від позову не відмовився, сторони примирення не досягли, інші підстави для закриття провадження у справі, визначені КАС України, відсутні.

Враховуючи те, що позивач є суб'єктом владних повноважень, розгляд зазначеної справи підсудний саме окружному адміністративному суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження по справі.

Також, представником позивача - ОСОБА_1 до суду надано письмове клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що 01.07.2010 року Нововодолазьким районним центром зайнятості винесений наказ №86 від 01.07.2010 року про повернення коштів в сумі 3545,02 грн. громадянкою ОСОБА_4, який разом з листом-претензією №366 від 05.07.2011 року направлений на адресу відповідачу, та отриманий 10.07.2010 року. У 15-ти денний термін після отримання претензії кошти добровільно перераховані не були, тобто перебіг строків на звернення до суду почався з 25.07.2010 року. Представник позивача зазначає, що на той час діяла норма закону, яка передбачала звернення до адміністративного суду протягом року, ні що і сподівався позивач. Фактично Нововодолазьким районним центром зайнятості до Харківського обласного центру зайнятості для проведення претензійної роботи були передані документи 17.01.2011 року, а позовна заява надійшла до суду 03.02.2011 року. Таким чином, представник позивача вказує, що причина пропуску строку звернення до суду є поважною, та просить поновити строк звернення до суду.

Представник відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, просила застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що Нововодолазьким районним центром зайнятості винесений наказ №86 від 01.07.2010 року про повернення коштів в сумі 3545,02 грн. громадянкою ОСОБА_4, який разом з листом-претензією №366 від 05.07.2011 року направлений на адресу відповідача, та отриманий 10.07.2010 року, що підтверджується матеріалами справи.

У 15-ти денний термін після отримання претензії кошти відповідачем добровільно сплачені не були, тобто перебіг строків на звернення до суду почався з 25.07.2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, з 25.07.2010 року для позивача розпочався перебіг річного строку на звернення до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу.

Пунктом 3.7 Прикінцевих положень Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" внесено зміни до статті 99 КАС України, які набули чинності з 30 липня 2010 року.

Згідно з зазначеними змінами загальний строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, визначений частиною другою статті 99 цього Кодексу, зменшено з одного року до шести місяців.

З зазначеним позовом ОСОБА_3 загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості звернувся до суду 03.02.2011 року, тобто з дотриманням річного, але з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, який позивачем пропущено на 8 днів.

Згідно ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

З огляду на зазначене, беручи до уваги скорочення строків звернення до адміністративного суду, встановлених нормами ст. 99 КАС України, які набули чинності після виникнення права у позивача на звернення до суду з позовом, суд вважає, що строк звернення до суду пропущений позивачем з поважних причин.

Керуючись ст.ст. 102, 157 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити представнику відповідача ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_3 загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення коштів у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Задовольнити клопотання позивача - ОСОБА_3 загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Поновити строк звернення до суду по справі за позовом ОСОБА_3 загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення коштів у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М.Мар'єнко