Ухвала суду № 52872770, 28.10.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/15943/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В. Провадження № 22-ц/773/1537/15 Категорія: 27 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів Стрільчука В.А., Здрилюк О.І.,

при секретарі Шугаловій О.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк (далі - ПАТ КБ) «Приватбанк» про стягнення коштів за апеляційною скаргою відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

16 липня 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з заявою про відстрочення виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.01.2015р. ухваленого в справі ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення коштів.

Покликались на те, що постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 21.05.2015 року відкрито виконавче провадження № 47542438 з виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.01.2015 року про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» в користь ОСОБА_3 15794,52 доларів США.

Вказують, що на даний час існують обставини, що ускладнюють виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.01.2015 року, а саме: події, пов'язані з політичною кризою та воєнними діями на Сході України призвели до відтоку коштів, розміщених на рахунках фізичних та юридичних осіб, відкритих у ПАТ КБ «Приватбанк», та необхідністю отримання рефінансування від НБУ. З початку 2014 року обсяг коштів на рахунках фізичних та юридичних осіб знизився на 36,8 млрд. гривень, в тому числі, депозитів та рахунків в гривні на 10,9 млрд. гривень, обсяг доларових депозитів та рахунків клієнтів скоротився на 1,64 млрд. доларів, в євро на 267 млн. євро. З початку березня 2014 року в Донецькій та Луганській областях здійснювалися підпали банкоматів та відділень, захоплювалися приміщення, де розташовані відділення ПАТ КБ «Приватбанк», здійснювалось незаконне заволодіння інкасаторським та іншим транспортом Банка, відповідачем були понесені втрати, які на сьогоднішній день не відшкодовані. Банк звертався до правоохоронних органів із заявами щодо розшуку майна та осіб, які вчиняли збройні напади, а також відшкодування збитків, однак, майно та грошові кошти банку не повернуті. По вказаному регіону лише в період з березня по травень 2014 року зафіксовано 144 фактів щодо посягань на майно Банку, в свою чергу, протягом 2013 року - 100 фактів.

Заявник просив суд відстрочити виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 22.01.2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення коштів на термін до 15 січня 2016 року.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2015 року у задоволенні заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про відстрочку виконання рішення суду було відмовлено.

ПАТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову, якою задовольнити його заяву про відстрочення виконання судового рішення в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу із додержанням вимог закону.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.01.2015 року, позов ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення коштів задоволено. Ухвалено стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк в користь ОСОБА_3, грошові кошти, які містяться на картковому рахунку 5168742061640482 в сумі 15794,52 доларів США. Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 10.03.2015 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.01.2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.06.2015 року касаційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» відхилено, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.01.2015 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 10.03.2015 року залишено без змін.

Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 21.05.2015 року відкрито виконавче провадження № 47542438 з виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.01.2015 року про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» в користь ОСОБА_3 15794,52 доларів США.

Відповідно до ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання судового рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що заявник не надав суду допустимих, переконливих доказів, які б свідчили про наявність виняткових обставин, що утруднюють виконання рішення і дають підстави для відстрочки його виконання.

Такі висновки суду є правильними та такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Події, що пов'язані з окупацією території Криму, політичною кризою та війною на сході України не свідчать про фінансову неспроможність відповідача виконати рішення суду та не є винятковими обставинами, які дають підстави для відстрочення виконання судового рішення. В суді апеляційної інстанції представник заявника зазначала, що ПАТ КБ «Приватбанк» є діючим банком, а його фінансовий стан є стабільним.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території держави.

Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права.

Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. (Справа «Шмалько проти України» заява N 60750/00).

У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Крім того, слід наголосити, що невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

В суді апеляційної інстанції представник позивача вказував, що ОСОБА_3 є батьком багатодітної родини, яка потребує значних коштів на утримання дітей. Родина понесла та несе значні матеріальні видатки у зв'язку з переїздом з території окупованої Автономної республіки Крим до м. Луцька, а тому тривале не отримання присуджених рішенням суду коштів порушує його майнові права та ставить родину в край важке матеріальне становище.

Статтею 48 Конституції України гарантовано, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права (п. 2 Постанов, Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009, № 14 "Про судове рішення у цивільній справі").

З врахуванням викладеного суд першої інстанції у повній мірі забезпечив права ОСОБА_3 гарантовані йому Конституцією України, з врахуванням норм права які регулюють дані правовідносини, відмовивши у відстрочені виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 22 січня 2015 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності виняткових обставин для відстрочення виконання судового рішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 308,314,315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» відхилити, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 вересня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: