Справа № 161/14971/15-а
Провадження № 2-а/161/506/15
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2015 року м.Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Присяжнюк Л.М. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
22.09.2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача про зобов'язання вчинити дії. Зазначає, що є йому з 13.02.2009 року призначено пенсію по віку згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу», однак при обчисленні розміру пенсії не було враховано матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних свят та ювілейних дат та індексації заробітної плати. У серпні 2015 року він звернувся до УПФ України в м. Луцьку щодо перерахунку пенсії, однак останнє листом від 02.09.2015 року відмовило йому в задоволенні звернення. Вважає, що таке рішення відповідача не відповідає вимогам законодавства та просить визнати протиправною бездіяльність УПФ України в м. Луцьку Волинської області щодо відмови у перерахунку призначеної йому пенсії державного службовця з включенням до заробітку, з якого визначалась пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних свят та ювілейних дат та індексації заробітної плати, з яких сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язати УПФ України в м. Луцьку Волинської області провести перерахунок та виплату призначеної йому пенсії державного службовця шляхом включення до заробітку, з якого визначалась пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних свят та ювілейних дат та індексації заробітної плати, з яких сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування із розрахунку 90 % з 13.02.2009 року.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав на адресу суду заяву, якою просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Гоподарук І.О. у судове засідання не з'явилася, подала на адресу суду заяву, якою просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги не визнала із врахування письмового заперечення.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши та оцінивши подані суду докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Луцьку з 13.02.2009 року як одержувач пенсії по віку, що призначена останній згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу».
У серпні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із урахування виплаченої йому матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних свят та ювілейних дат, індексації заробітної плати.
Як вбачається із відповіді Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку № 441/Г-01 від 02.09.2015 року, позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії із посиланням на ст. 33 Закону України «Про державну службу» та вказано, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, не належать до надбавок включених до вищевказаного закону (а.с. 8).
Як вбачається довідки про складові заробітної плати від 19.08.2015 року № 989, за період з 1 лютого 2007 року по 31 січня 2009 року, позивачу було нараховано індексацію в розмірі 307,68 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 1032 грн., матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 7555,28 грн. ,і на вказані виплати нараховано страхові внески збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.9).
Суд вважає, що відмова відповідача у перерахунку позивачу пенсії є безпідставною, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Із наведеного вбачається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.02.2012 року (справа № 21-430а11).
За приписами частини першої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, отримані ОСОБА_1 суми виплат, з яких фактично нараховано та сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, повинні враховуватися в його дохід, як застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
В той же час, щодо посилання представника відповідача на положення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», за яким зменшено відсоток суми заробітної плати при призначенні пенсії державним службовцям, суд означає наступне.
Так, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2015 року, внесено зміни до ст. 37 Закону України «Про державну службу», відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається у розмірі 60% від суми заробітної плати. Однак враховуючи, що пенсія позивачу призначена раніше, тобто до внесення змін у ст. 37 Закону України «Про державну службу», норми вищевказаного Закону не підлягають до застосування.
Однак, згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом 22.09.2015 року. А тому, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто починаючи з 22.03.2015 року. Позовні вимоги поза межами строку звернення до суду, слід залишити без розгляду.
Окрім того, суд вважає, що вимоги позивача щодо врахування до пенсії премій до державних, професійних свят та ювілейних дат є необґрунтованими, оскільки останні не нараховувались йому у період з 01 лютого 2007 року до 31 січня 2009 року, а тому у задоволенні вимог в цій частині слід відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 99-100, 122, 138, 159-163, 167 КАС України, на підставі ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність УПФ України в м. Луцьку Волинської області щодо відмови у перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії державного службовця з включенням до заробітку, з якого визначалась пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та індексації заробітної плати, з яких сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Зобов'язати УПФ України в м. Луцьку Волинської області провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії державного службовця шляхом включення до заробітку, з якого визначалась пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та індексації заробітної плати, з яких сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування із розрахунку 90 % з 22.03.2015 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про зобов'язання вчинити дії за період з 13.02.2009 року по 21.03.2015 року - залишити без розгляду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Луцького міськрайонного суду Присяжнюк Л.М.
Судове рішення № 52872517, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 27.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 161/14971/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: