Рішення № 5286715, 26.06.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2009 р.Справа № 20/80-09-2116 За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "СоцКом Банк"

про стягнення 78 412,92 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "СоцКом Банк", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "СоцКом Банк" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати у розмірі 78412,92 грн., у тому числі 71918,50 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 5772,82 грн. пені, 721,60 грн. 3% річних за користування коштами позивача, 520,64 грн. заборгованості по сплаті комунальних послуг та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що йому на праві приватної власності, зареєстрованого 02.03.2007 року КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька на підставі договору купівлі-продажу вбудованого нежитлового приміщення ВЕЕ № 633729 від 28.02.2007 року, належить вбудоване нежитлове приміщення площею 87,4 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

13.11.2008 року позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю комерційним банком "СоцКом Банк" було укладено договір оренди зазначеного нежитлового приміщення, відповідно до якого позивач передає ТОВ комерційному банку "СоцКом Банк" у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 87,4 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, літ. Б-2, з метою розміщення відділення банку. Зазначене приміщення було передано відповідачу на підставі акту прийому-передачі від 01.12.2008 року. Проте, в порушення п.п. 3.1, 3.2, 4.1. договору, ТОВ комерційний банк "СоцКом Банк" протягом дії договору жодного разу не сплачувало орендну плату та платежі за комунальні послуги, незважаючи на виставлені позивачем рахунки та направлення претензій з вимогою погасити заборгованість.

25.12.2008 року позивачем був отриманий лист від ТОВ комерційного банку "СоцКом Банк" про відсутність можливості для подальшого підтримання договірних відносин щодо оренди приміщень у звязку з істотною зміною обставин та форс-мажором, а також з вимогою підписати додаткову угоду про розірвання договору від 13.11.2008 року та прийняти орендоване майно з оформленням відповідного акту приймання-передачі, на що позивачем була надана відповідь листом від 29.12.2008 року із зазначенням відповідного пункту договору про дострокове розірвання договору, з вимогою сплатити орендну плату та із наданням проекту додаткової угоди про дострокове розірвання договору оренди. Проте, сторони так й не дійшли згоди щодо розірвання договору та подальше листування ні до чого не привело. Згідно розрахунку позивача на момент припинення договору 23.02.2009 року загальна сума заборгованості відповідача склала 67031,95 грн., з яких заборгованість по орендній платі складає 66511,31 грн., заборгованість з комунальних послуг 520,64 грн. Крім того, на підставі п. 6.2. договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 5772,82 грн., розрахована заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, що склала 71918,50 грн., та 3% річних 721,60 грн. згідно ст. 625 ЦК України. Таким чином загальна сума заборгованості ТОВ комерційного банку "СоцКом Банк" перед позивачем складає 78412,92 грн., що й зумовило Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, після звернення звернутися з відповідним позовом до суду.

У судові засідання позивач не зявився, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових ухвал, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про їх вручення. Про причини відсутності позивач суд не повідомив, витребувані документи не надав, 26.06.2009 року надіслав до суду заяву, в якій заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу вбудованого нежитлового приміщення ВЕЕ № 633729 від 28.02.2007 року, посвідченого нотаріально та зареєстрованого за реєстровим № 789, було придбано вбудоване нежитлове приміщення площею 87,4 кв.м на першому та другому поверхах житлового будинку літ. Б-2, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Красноармійська, 73. Право власності позивача на зазначене нежитлове приміщення 02.03.2007 року у встановленому законом порядку зареєстровано КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька.

13.11.2008 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю комерційним банком "СоцКом Банк" (орендар) був укладений договір оренди зазначеного нежитлового приміщення, відповідно до якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передає, а ТОВ комерційний банк "СоцКом Банк" приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 87,4 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, літ. Б-2, з метою розміщення відділення банку.

У відповідності до п. 2.1. договору оренди орендодавець протягом трьох тижнів з дня набрання чинності цим договором передає, а орендар приймає у строкове платне користування орендоване майно, що оформлюється відповідним актом, який підписується сторонами. З цього моменту починається обчислення строку оренди за цим договором.

Нежитлове приміщення, загальною площею 87,4 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, літ. Б-2, було передано Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю комерційному банку "СоцКом Банк" згідно до акту прийому-передачі від 01.12.2008 року, підписаного сторонами.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди від 13.11.2008 року, за користування орендованим майном орендар сплачує щомісячно орендодавцеві орендну плату у розмірі 3496,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день виставлення рахунку, згідно умов даного договору (окрім перших 10 днів найму). При цьому, з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення орендар сплачує орендну плату у розмірі 50,00 грн. за 10-тиденний термін користування орендованим майном.

Згідно до п. 3.2. договору оренди орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця.

У відповідності до п. 4.1. договору оренди орендар зобовязується своєчасно сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до умов цього договору.

25.12.2008 року позивачем був отриманий лист від ТОВ комерційного банку "СоцКом Банк" (а.с.25), в якому ТОВ КБ "СоцКом Банк" повідомляє про неможливість подальшого підтримання договірних відносин щодо оренди приміщень у звязку з виниклою фінансовою кризою, яка значною мірою порушила ведення банківської політики та подальший розвиток філіальної мережі ТОВ КБ "СоцКом Банк", що визнається істотною зміною обставин, якими вони керувались при укладенні договору, та форс-мажором. При цьому, відповідач разом з листом надіслав Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 оформлену з боку банку додаткову угоду про розірвання договору від 13.11.2008 року з проханням оформити її та повернути один екземпляр на адресу ТОВ КБ "СоцКом Банк", а також прийняти орендоване майно з оформленням відповідного акту приймання-передачі.

28.01.2009 року та 11.02.2009 року позивач надіслав на адресу ТОВ комерційного банку "СоцКом Банк" претезії № 1 та № 2 з вимогою сплатити існуючу заборгованість з орендної плати, у відповідь на які ТОВ КБ "СоцКом Банк" надіслав лист від 05.03.2009 року № 061-1/0527, в якому відмовив в задоволенні претензії позивача в повному обсязі.

Враховуючи несплату відповідачем заборгованості з орендної плати за договором оренди від 13.11.2008 року, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши надані докази в їх сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного Кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно до п. 4.4.4. договору оренди, орендар має право відмовитися від даного договору достроково, письмово попередивши про це орендодавця за 60 днів із зазначенням останнього дня терміну оренди.

Оскільки 25.12.2008 року позивачем був отриманий лист від ТОВ комерційного банку "СоцКом Банк" щодо розірвання договору оренди від 13.11.2008 року, суд, з огляду на п. 4.4.4 договору, вважає договір від 13.11.2008 року розірваним з 24.02.2008 року.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем було додано до позовної заяви рахунки на оплату від 08.12.2008 року на суму 50,00 грн., від 08.12.2008 року на суму 17429,91 грн., від 09.01.2009 року на суму 26919,20 грн., від 27.01.2009 року на суму 22112,20 грн., виставлені Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відповідачу щодо сплати орендної плати за договором оренди від 13.11.2008 року, та рахунок на оплату від 27.01.2009 року, виставлений Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відповідачу щодо відшкодування витрат на комунальні послуги за приміщення згідно договору оренди від 13.11.2008 року на суму 520,64 грн., які були отримані відповідачем, що підтверджується відбитком печатки відповідача із підписом на рахунках та відповіддю відповідача на претензію.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ комерційного банку "СоцКом Банк" заборгованості з орендної плати у розмірі 66 511,31 грн. та заборгованості по сплаті комунальних послуг у сумі 520,64 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з ТОВ комерційного банку "СоцКом Банк" пені у розмірі 5772,82 грн. на підставі п. 6.2. договору, нарахування ним на суму основного боргу встановленого індексу інфляції, що склало 71918,50 грн., та 3% річних 721,60 грн. згідно ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Згідно до п. 6.2. договору оренди від 13.11.2008 року, у випадку несплати орендної плати та інших платежів, відповідно до умов цього договору, орендар зобовязаний виплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від простроченої суми орендної плати за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку пені, наведеного позивачем у позовній заяві, пеня нараховувалась позивачем за період з 10.12.2008 року по 22.04.2009 року на кінцеву суму заборгованості у розмірі 66511,31 грн., яка виникла на момент припинення договору 23.02.2009 року, що є недопустимим. Те саме стосується й нарахування індексу інфляції та 3% річних.

Суд в ухвалі суду від 17.06.2009 року зобовязав позивача надати обґрунтований розрахунок стягуваної суми з урахуванням курсу НБУ на день виставлення рахунків, який, а порушення зазначеної ухвали, не був зроблений позивачем, а у судові засідання позивач жодного разу не зявився.

У відповідності до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "СоцКом Банк" пені у розмірі 5772,82 грн., нарахованого індексу інфляції в сумі 5 407,19 грн. та 3% річних у сумі 721,60 грн., відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України, підлягають залишенню без розгляду.

Водночас суд зазначає, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду із відповідними позовними вимогами, усунувши зазначені недоліки.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "СоцКом Банк" (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 5, код ЄДРПОУ 26364113, МФО 388313) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість з орендної плати та комунальних платежів у сумі 67 031 /шістдесят сім тисяч тридцять одна/ грн. 95 коп., 670 /шістсот сімдесят/ грн. 31 коп. витрат по сплаті державного мита та 57 /пятдесят сім/ грн. 25 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позов залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.