Рішення № 5286369, 21.01.2009, Господарський суд Чернігівської області

21.01.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру , 20 тел. 698-166

Іменем України

РІШЕННЯ

20 січня 2009 року Справа №8/193/29

За позовом: Закритого акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ, 49094 (Чернігівське РУ ПриватБанку, вул.В.Інтернаціоналістів, 21-а, м.Чернігів, 14013)

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Про стягнення 1784грн.89 коп.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Падалка О.В. начальник юридичного відділу довіреність №1318 від 05.03.2008р.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 1609грн.97коп. боргу по простроченим відсоткам за користування кредитом, наданого на підставі кредитного договору №КR/Bm-37-05 від 10.06.2005р., нарахованих за період з 15.05.2008р. по 01.11.2008р. та 174грн.92коп. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, нарахованої за період з 15.05.2008р. по 01.11.2008р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 27), але представник відповідача в судове засідання не зявився, про поважність причин неявки суду не повідомлено. Враховуючи, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом брати участь у господарських засіданнях, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки явка останнього в судове засідання обовязковою не визнавалася.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, зясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

10 червня 2005 року між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" (позивач у справі) та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (відповідач у справі) укладено кредитний договір № КR/Bm-37-05 (далі за текстом - кредитний договір), за умовами якого позивач зобовязується надати відповідачу для придбання продовольчих товарів кредит у сумі 36000грн., а відповідач в свою чергу зобовязується сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 21% річних, винагороду та повернути кредит у терміни, встановлені графіком погашення кредиту, що є додатком до кредитного договору №1.

Таким чином, між сторонами виникли кредитні правовідносини. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено § 2 гл.71 ЦК України, або не випливає із суті кредитного договору.

Факт надання позивачем кредиту, порушення відповідачем зобовязань за кредитним договором №КR/Bm-37-05 від 10.06.2005р. встановлені рішеннями Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2007р. по справі №12/124 та від 26.06.2008р. по справі №12/137, в якій приймали участь ті ж самі сторони, а тому в силу ст.35 Господарського процесуального кодексу України вказані факти носять преюдиційний характер і не потребують доведення знову в межах даної справи.

За рішенням Господарського суду Чернігівської області по справі №12/124 від 15.05.2007р. з відповідача на користь позивача стягнуто 15562грн.85 коп. боргу по кредиту, 4248грн.66коп. прострочених відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 10.06.2005р. по 28.04.2007р., 2619грн.68коп. пені за прострочення повернення кредиту, нарахованої за період з 13.06.2006р. по 13.12.2006р., 224грн.31коп. держмита та 118грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

За рішення Господарського суду Чернігівської області по справі №12/137 від 26.06.2008р. з відповідача на користь позивача стягнуто 6738грн.85коп. заборгованості по простроченим відсоткам, нарахованих за період з 29.04.2007р. по 15.05.2008р., 591грн.62коп. пені за прострочення сплати відсотків, нарахованої за період з 15.05.2007р. по 15.05.2008р., 73грн.30коп. держмита та 74грн.70коп. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вищевказаних рішень господарським судом видані накази, які в установленому порядку були предявленні позивачем на виконання до Відділу Державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції, про що свідчать наявні у матеріалах справи заява №16200-03/1125 від 05.06.2007р. і фіскальний чек за №7502 від 05.06.2007р., та заява №30.0.0.0.0-03/8712 від 21.07.2008р. і фіскальний чек за №7978 від 23.07.2008р.

Проте, як свідчать довідки Відділу Державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції №9373 від 22.12.2008р. накази Господарського суду Чернігівської області №12/124 від 29.05.2007р. та №12/137 від 08.08.2008р. були повернуті стягувачеві на підставі його заяви.

Як вбачається із наданих позивачем копій прибуткових касових ордерів, відповідач добровільного погасив заборгованість за кредитним договором. Зокрема, заборгованість по кредиту була погашена відповідачем 20.08.2008р. Таким чином суд приходить до висновку, що фактично кредит був повернутий відповідачем саме 20.08.2008р.

В кредитному договорі сторони обумовили слідуючий розмір та порядок сплати відсотків за користування кредитом. Згідно із п.4.1. кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно із п.п.1.3., 2.2.3., 2.4.1 даного договору, позичальник сплачує відсотки у розмірі 21% річних. Відповідно із п.4.2. кредитного договору при порушенні позичальником зобовязань з погашення кредиту, передбачених п.п.1.3, 2.2.3., 2.3.2. даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 42 % річних від суми непогашеної заборгованості. В силу п.4.3. кредитного договору сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.4.1., 4.2. цього договору, здійснюється в дату сплати відсотків. Датою сплати відсотків є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору, якщо інше не передбачено п.7.3. даного договору. При несплаті відсотків у зазначений термін, вони вважаються простроченими. Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, відмінну від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення відсотків, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

В звязку із неповерненням відповідачем кредиту у встановлений договором строк та з урахуванням вказаної умови договору позивач просив стягнути з відповідача 1609грн.97коп. боргу по простроченим відсоткам за користування кредитом, нарахованих за період з 15.05.2008р. по 01.11.2008р. Однак, як свідчить наданий позивачем розрахунок боргу по кредитному договору (а.с. 13), позивач помилився в позовній заяві в частині зазначення періодів нарахування відсотків, фактично за користування кредитом відсотки нараховані ним за період з 16.05.2008р. по дату повного погашення кредиту 20.08.2008р.

В силу ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно із абз.2 ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України проценти за договором позики виплачуються щомісяця до дня повернення позики, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

Оскільки, із змісту кредитного договору вбачається, що нарахування банком відсотків здійснюється по дату фактичного повного погашення кредиту, матеріалами справи підтверджується факт повернення кредиту відповідачем лише 20.08.2008р., замість встановленого договором строку 09.06.2006р., суд приходить до висновку про правомірність нарахування відсотків після закінчення строку повернення кредиту з урахуванням збільшеного розміру процентної ставки, встановленого п.4.2. кредитного договору, яка не суперечить вимогам чинного законодавства.

Оскільки на момент винесення рішення відповідачем доказів погашення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом не надано, розрахунок відсотків відповідає фактичним обставинам справи, а тому з відповідача має бути стягнуто 1609грн.97коп. боргу по простроченим відсоткам за користування кредитом, нарахованих за період з 16.05.2008р. по 20.08.2008р.

Відповідно до п.5.1. кредитного договору при порушенні позичальником якого-небудь із зобовязань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2., 4.1., 4.2., 4.3. цього договору, позичальник виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми прострочення платежу за кожний день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

З урахуванням вказаної умови договору позивач просив стягнути з відповідача 174грн.92коп. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, нарахованої за період з 15.05.2008р. по 01.11.2008р.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Аналіз наданого позивачем розрахунку суми пені, яка вимагається до стягнення, свідчить, що пеня обчислювалася виходячи із сум заборгованості по відсотках, розміри яких не співпадають з даними розрахунку боргу по цих відсотках за вказаний період. Будь-яких пояснень щодо підстав застосування саме вказаних у розрахунку пені боргу по відсотках позивач суду не надав, отже, суд приходить до висновку, що пеня за несвоєчасну сплату відсотків нарахована без урахування фактичних сум заборгованості по відсотках, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 1609грн.97коп. боргу по простроченим відсоткам за користування кредитом, нарахованих за період з 16.05.2008р. по 20.08.2008р.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1048,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,35,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Чернігівському РУ ПриватБанку, МФО, 353586) на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”, вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 14360570, р/р 35194833805108 в УНБУ по Чернігівській області, МФО 353586) 1609грн.97коп. боргу по простроченим відсоткам, 92грн. державного мита, 106грн.44коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Т.Г.Оленич