Ухвала суду № 52861570, 21.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа №22-ц/796/11501 /2015 Головуючий у І інстанції - Диба О.В.

Доповідач - Заришняк Г.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Гарматюк О.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в Апеляційному суді міста Києва цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 липня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «Універсал Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Товариство зазначало, що 16.01.2014 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та відповідачем було укладено кредитний договір №BL4890/2, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 214 375,38 грн. зі строком повернення до 01.10.2016 року. Проте відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, не здійснює платежів по сплаті кредиту, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 220 290,74 грн.

Посилаючись на зазначене, позивач просив суд стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості, а також сплачену суму судового збору.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 липня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № BL4890/2 від 16.01.2014 року в розмірі: 220 290 грн. 74 коп., яка складається з: 206 833 грн. 79 коп. - заборгованості по сумі кредиту; 59 873 грн. 09 коп. - простроченої заборгованості по кредиту; 9 993грн. 55 коп. - заборгованості по відсотках; 3 463 грн. 40 коп. - заборгованості по підвищених відсотках.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 16.01.2014 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачкою було укладено кредитний договір №BL4890/2, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 214 375,38 грн., який вона зобов'язувався повернути не пізніше 01.10.2016 року (а.с.5-12).

У відповідності до п.6.1 кредитного договору сторони погодили, що у випадку направлення банком позичальнику відповідного повідомлення/вимоги вважається, що настав новий термін/строк виконання основного зобов'язання (всіх грошових зобов'язань) позичальника за цим договором з дня відправлення банком відповідного повідомлення/вимоги позичальнику, якщо інший новий термін/строк виконання основного зобов'язання позичальника не передбачений в такому повідомленні/вимозі банку. При цьому вважається, що строк виконання основного зобов'язання (всіх грошових зобов'язань) позичальника за цим договором закінчився в день направлення банком відповідного повідомлення/вимоги позичальнику або в інший новий термін/строк, якщо він зазначений у такому повідомлення/вимозі банку.

Зазначене повідомлення/вимогу банк направляє позичальнику поштою за адресою позичальника, що вказана в кредитному договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив банку при зміні адреси. В разі порушення позичальником нового терміну/строку виконання основного зобов'язання (всіх грошових зобов'язань) позичальника за цим договором, вважається, що такий позичальник користується кредитними коштами понад терміни/строк кредитування, встановлені цим договором, при цьому, починаючи з першого дня, що слідує за датою такого нового терміну/строку виконання основного зобов'язання, сума кредиту, процентів та інших грошових зобов'язань (за їх наявності) вважаються простроченою сумою основного боргу.

Обставинами, настання яких є істотним порушенням умов договору та/або є підставою для встановлення нового терміну /строку виконання основного зобов'язання ( всіх грошових зобов'язань) позичальника за цим договором сторони вважають, зокрема, прострочення сплати чергового щомісячного платежу та /або інших грошових зобов'язань позичальника за договором.; прострочення понад 30 календарних днів сплати щомісячного платежу з простроченої заборгованості.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачці кредитні кошти.

Після укладення договору відповідачка не здійснювала платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 18.12.2014 року становить 220 290,74 грн. та складається з: 206 833,79 грн. - заборгованості по сумі кредиту; 59 873,09 грн. - простроченої заборгованості по кредиту; 9 993,55 грн. - заборгованості по відсотках; 3 463,40 грн. - заборгованості по підвищених відсотках.

Вказаний розмір заборгованості сумнівів у колегії суддів не викликає, оскільки є обґрунтований і відповідачкою не спростований.

Як вбачається із матеріалів справи, про існуючу заборгованість відповідачка повідомлялась письмовою вимогою про сплату простроченої заборгованості від 16.10.2014 року, яка була отримана нею 21.11.2014 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18). В даній вимозі позивач пропонував в ОСОБА_1 після отримання вимоги негайно оплатити прострочену заборгованість за кредитним договором, проценти, нараховані за користування кредитними коштами, та штрафні санкції за порушення виконання зобов'язань. У разі невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається Банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання вимоги.

На час розгляду справи відповідачка не сплатила зазначену суму заборгованості, тому позивач має право на дострокове повернення кредитних коштів.

Суд першої інстанції повно й всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку й прийшов до правильного висновку про доведеність позовних вимог ПАТ «Універсал Банк», обґрунтовано стягнувши з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у сумі 22 290 грн.74 коп.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на безпідставність та неправильність нарахування підвищених відсотків не заслуговують на увагу й спростовуються п. 1.3.2 укладеного між сторонами кредитного договору та розрахунком заборгованості за цим договором, який відповідачкою не спростований ( а.с.5-12, 16).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 липня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: