Ухвала суду № 52861436, 17.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа №22-ц/796/11436/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Рибак М.А.

Доповідач - Заришняк Г.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого: Заришняк Г.М.

Суддів: Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі: Кучер Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду міста Києва цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», за участю третіх осіб: Кредитної спілки «КС Володар», Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадрига» та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Лариси Миколаївни про визнання правочинів недійсними, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», за участю третіх осіб: Кредитної спілки «КС Володар», Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадрига» та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Лариси Миколаївни про визнання правочинів недійсними.

У судовому засіданні 21 липня 2015 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 липня 2015 року в задоволені заяви ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити її клопотання про забезпечення позову.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу з підстав та доводів, наведених в ній.

Інші сторони по справі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду повідомлялися належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись до суду з вказаною заявою, позивачем необґрунтовано необхідності виду забезпечення позову, який вона просить застосувати. Вказані позивачем обставини, а саме її побоювання щодо подальшої протиправної поведінки відповідачів, не можуть свідчити про існування ризиків, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З наведеним висновками суду першої інстанції можливо погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктами 1, 2 ч.2 вищевказаної статті передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Відповідно до змісту пред'явленого ОСОБА_1 позову, остання просить визнати недійсними ряд правочинів, а саме: укладений 28 вересня 2012 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_6 договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №PCL-002/726/2006 від 24.10.2006 р., що укладений між АКБ "Райфайзенбанк Україна" та ОСОБА_2; укладений 17 жовтня 2012 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_6 договір про відступлення права вимоги за Договором іпотеки №PCL-002/726/2006 від 24.10.2006 р., що укладено між АКБ "Райфайзенбанк Україна" та ОСОБА_2; Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 11.04.2013 р. та нотаріально посвідчений ПН КМНО Журавльовою Л.М. (реєстровий №2565).

Таким чином, предметом даної справи є визнання недійсними правочинів, а не визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, та права власності на машиномісце НОМЕР_1 у тому ж будинку.

Згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Невжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 про визнання недійсними правочинів шляхом заборони відповідачам та третім особам по справі вчиняти дії, спрямовані на обтяження та/або зміну права власності на квартиру АДРЕСА_1 та права власності на машиномісце НОМЕР_1 у тому ж будинку, не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання недійсними вищевказаних правочинів, у разі задоволення такого позову.

За таких обставин, районний суд дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у спосіб, обраний позивачкою.

Доводи апеляційної скарги не спростовують такий висновок суду, в ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 обставин, які б свідчили про незаконність висновку суду першої інстанції, також не наведено.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 08.04.2013 р. та від 29.07.2015 р., в рамках цивільної справи №2610/23391/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 та на машиномісце НОМЕР_1 у підземному паркінгу буд.АДРЕСА_2, відповідно.

Позивачем не надано доказів про те, що указані ухвали Шевченківського районного суду м. Києва скасовані у встановленому законом порядку.

Постановлена судом ухвала відповідає вимогам процесуального закону й не може бути скасована з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: