Рішення № 5285558, 03.06.2009, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2009 р. Справа № 11/64. За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛБІ-РОС Корона»м.Чернівці До приватного підприємця ОСОБА_1 с.Оселівка Кельменецького району Чернівецької області Про стягнення заборгованості в сумі 12553,64 грн. Суддя Гушилик С.М. За участю представників: Від позивача: Бойко І.В. - представник

Від відповідача: ОСОБА_1 приватний підприємець

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛБІ-РОС Корона» звернулось з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 7428,32 грн. та пені в сумі 5125,32 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до договору поставки від 31.12.2008 року № К/7, укладеного між сторонами, позивач зобовязався поставляти відповідачу товар, а останній взяв на себе зобовязання приймати та оплачувати вартість товару. Відповідач в порушення умов договору за отриманий товар розрахувався несвоєчасно та в неповному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 7428,32 грн., за прострочення оплати, згідно п.5.2 договору позичав нарахував відповідачу пеню в сумі 5125,32 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 06.05.2009 року.

Ухвалою суду від 06.05.2009 року розгляд справи було відкладено на 03.06.2009 року в звязку з незявленням представника відповідача.

В своєму відзиві на позов, відповідач визнав позовні вимоги на суму основного боргу, та зобовязується погасити цей борг. В судовому засіданні відповідач також визнав суму основного боргу та заперечив проти стягнення пені, посилаючись на важке фінансове становище.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява про зменшення суми позовних вимог з якої вбачається, що відповідачем після порушення провадження у справі була проведена часткова оплата боргу, а саме на суму 295 грн.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2008 року року між ТзОВ «ОЛБІ-РОС Корона» та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки товару № К/7 (далі - Договір), згідно якого позивач зобовязувався передавати у власність відповідача товар, а останній зобовязується прийняти товар та оплатити його, згідно заявки (пункт 1.1 договору).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що покупець розраховується за отриманий товар на протязі : за кондитерські вироби - 10 календарних днів з моменту поставки товару, за молокопродукти 7 календарних днів з моменту поставки товару.

Поставка товару, згідно договору здійснюється на підставі замовлення погодженого обома сторонами.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на суму 7428,32 грн., що підтверджено товарно-транспортною накладною від 15.01.2009р.

Приватний підприємець ОСОБА_1 в порушення умов договору за отриманий товар не розрахувався, що призвело до виникнення боргу в сумі 7428,32 грн.

Враховуючи, що після порушення провадження у справі відповідач частково погасив свій борг на суму 295 грн. провадження у справі в цій частині слід припинити.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обовязок щодо розрахунку за отримані послуги, а тому з нього слід стягнути заборгованість в сумі 7133,32 грн.

Відповідно до п.5.2 договору у випадку, якщо покупець з будь-яких причин не розрахувався за отриманий товар у встановлений пунктом 4.2 термін, він зобовязується сплатити продавцю пеню в розмірі 1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, що склало 5125,32 грн.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 2 ст.551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Разом з тим, правило названої норми, що допускає збільшення договором розміру неустойки, встановленої законом, є загальним. Воно не виключає застосування спеціальних правил законів, хоч би вони були прийняті до введення в дію нового Цивільного кодексу України. Наведене стосується Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яким розмір пені за прострочення виконання грошових зобов'язань, що може встановлюватись договором, обмежено подвійною обліковою ставкою НБУ на день прострочення.

Отже, яким б способом не визначався у договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний. Так, якщо вказаним Законом встановлений граничний розмір пені за прострочення платежу не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченого платежу, включаючи ПДВ та інші податки), то у більшому розмірі вона не може бути стягнута.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач завищив суму пені, а тому в частині стягнення пені в сумі 4792,16 грн. йому слід відмовити та стягнути лише пеню з розрахунку по подвійній обліковій ставці, що складає 333,16 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Судові витрати віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст.ст. 526,625 Цивільного кодексу України, ст. 49, п.4 ст.80 ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 с.Оселівка Кельменецького району Чернівецької області, (ІНФОРМАЦІЯ_1 код НОМЕР_1), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛБІ-РОС Корона»м.Чернівці, вул. В.Лесина, 3, (код 30935938) 7133,32 грн. боргу, 333,16 грн. пені, 77,61 державного мита та 72,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення боргу в сумі 295 грн. провадження у справі припинити.

4.В частині стягнення пені в сумі 4792,16 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя С.М. Гушилик