Ухвала суду № 52853635, 15.10.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/1233/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

судді-доповідача: Куцина М.М.,

суддів: Бондаренко Ю.О., Собослоя Г.Г.

при секретарі - Марчишак Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ухвалу Рахівського районного суду від 10 серпня 2015 року по справі за скаргою публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення (дії) державного виконавця, -

в с т а н о в и л а :

У липня 2015 року ПАТ "АКПІБ" (далі Банк) звернулося в суд зі скаргою до відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення (дії) державного виконавця.

Скаргу мотивовано тим, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2010 року по справі №2-681/10 за позовом Банку до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, позов було задоволено та стягнуто з останніх заборгованість за кредитним договором від 12 травня 2006 року в сумі 181887,22 гривень, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - будинок загальною площею 137,66 м.кв., житловою площею 89,15 м.кв. з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, а також стягнуто солідарно 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на ІТЗ.

01 липня 2010 року Рахівським районним судом видано виконавчий лист. 20 червня 2013 року ВДВС Рахівського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №38556436 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Рахівським районним судом відносно ОСОБА_3. 09 серпня .2013 року ВДВС Рахівського РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №39302719 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Рахівським районним судом відносно ОСОБА_2. В ході виконавчого провадження з примусового виконання вказаних виконавчих листів було проведено оцінку предмета іпотеки - житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1. 22 червня 2015 року на адресу ПАТ "АКПІБ" надійшов лист ВДВС Рахівського РУЮ від 17 червня 2015 року, яким їх повідомили про те, що відповідно до листа УДВС ГУЮ у Закарпатській області від 02 червня 2015 року у зв'язку з наявністю обтяження на предмет іпотеки, накладеного на підставі ухвали Хустського районного суду від 1 березня 2010 року по справі №2-192/2010 майно не може бути передане на реалізацію, та запропоновано стягувачу вжити заходів щодо скасування заходів забезпечення позову за ухвалою Хустського районного суду від 1 березня 2010 року в частині накладення арешту на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1.

Банк вважає, що рішення органу державної виконавчої служби, що виявляється у відмові від передачі на реалізацію предмета іпотеки належного ОСОБА_2, ОСОБА_3 є неправомірним та порушує права стягувача. Зокрема, договір іпотеки було укладено 16 травня 2006 року, а ухвала Хустського районного суду про забезпечення позову була винесена 1 березня 2010 року. У відповідності до ст. 50 ЗУ "Про іпотеку", внаслідок реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, арешт на майно боржника, накладений згідно ухвали Хустського районного суду від 01.03.2010 року про забезпечення позову по справі 2-192/2010, в частині накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 втратив чинність в силу закону.

Посилаючись на вищевикладені обставини скаржник просив визнати неправомірним рішення відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції та управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, пов'язане з відмовою від передачі на реалізацію предмета іпотеки - будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, в ході виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів, виданих Рахівським районни судом Закарпатської області 1 липня 2010 року на примусове виконання рішення Рахівського районного суду від 16 червня 2010 року по справі №2-681/10, по причині наявності обтяження на предмет іпотеки, накладеного на підставі ухвали Хустського районного суду від 1 березня 2010 року по справі №2-192/2010 та зобов'язати відділ державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції та управліня державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області провести дії по передачі на реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів в ході примусового виконання рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2010 року по справі №2-681/2010.

Ухвалою Рахівського районного суду від 10 серпня 2015 року відмовлено в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення (дії) державного виконавця.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою скаржник - ПАТ "АКПІБ" - подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали із-за порушення норм матеріального права та процесуального права, просив скасувати оскаржувану ним ухвалу та постановити нову ухвалу про задоволення скарги.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що згідно із вимогами Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Арешт, накладений на предмет іпотеки ухвалою Хустського районного суду від 01 березня 2010 року відповідно до ст. 50 ЗУ «Про іпотеку» втратив чинність та не буде перешкодою потенційному покупцеві в реєстрації права власності на придбане майно. Крім того, твердження суду першої інстанції про пріоритетність норм права що регулюють правовий режим арештованого майна над нормами інституту права, які регулюють відносини іпотеки є безпідставним та нічим не обґрунтованим.

В запереченнях на апеляційну скаргу РВ ДВС Рахівського РУЮ та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області просять відхилити таку як безпідставну й залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. Зазначають, що незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації тягнуть за собою кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України. Стосовно положень ст. 50 Закону України «Про іпотеку», то дана норма щодо припинення будь-яких прав та вимог інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки, не застосовується на стадії передачі майна на реалізацію, оскільки сама норма відсилає до факту реалізації іпотечного майна.

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області подало заяву про розгляд справи в його відсутності на підставі наявних матеріалів справи та з врахуванням доводів, викладених в запереченні на апеляційну скаргу.

Представник апелянта - ПАТ "АКПІБ" - Орос В.Ю. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Начальник РВ ДВС Рахівського РУЮ Тулайдан Д.Д. просив апеляційну скаргу відхилити та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчих проваджень № 38556436 та №39302719 й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Матеріалами справи та судом встановлено, що на виконанні відділу ДВС Рахівського районного управління юстиції у Закарпатській області перебувають виконавчі провадження за №39302719, 38556436 щодо примусового виконання виконавчих листів №2-681/10 від 1 липня 2010 року, виданих Рахівським районним судом Закарпатської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ПАТ "АКПІБ" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області", заборгованості по кредитному договору №192 від 12 травня 2006 року в сумі 181887 гривень шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 137,66 кв.м., житловою площею 89,15 кв.м..

В межах зазначених виконавчих проваджень державним виконавцем вчинено дії по зверненню стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 в силу вимог ст.ст. 54, 57 ЗУ "Про виконавче провадження".

Зокрема, на виконання вимог п.3 розділу ІІ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 року №656/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 року за №427/25204, державним виконавцем підготовлено та надіслано пакет документів щодо реалізації предмета іпотеки для перевірки до управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, з метою подальшого внесення відомостей до системи електронних торгів арештованого майна) та реалізації у порядку ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження".

За результатами перевірки пакету документів з реалізації предмету іпотеки, управлінням ДВС ГУЮ у Закарпатській області виявлено реєстрацію обтяження всього нерухомого та рухомого майна боржника ОСОБА_2 на підставі ухвали Хустського районного суду №2-192/2010 року віл 1 березня 2010 року.

Згідно ухвали Хустського районного суду Закарпатської області від 1 березня 2010 року №2-192/2010, судом вжито заходи забезпечення позову у справі за позовом ВАТ "Державний ощадний банк" до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, накладено арешт на все майно, яке належить ОСОБА_2, що проживає АДРЕСА_1.

Встановивши наявність обтяження щодо нерухомого майна, передбаченого для його реалізації, відділом державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області та управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області було відмовлено у здійсненні дій по передачі на реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів, і запропоновано вжити заходи щодо усунення перешкод для здійснення таких дій в ході примусового виконання рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2010 року №2-681/2010.

Відмовляючи в задоволенні скарги про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця та зобов'язання вчинити дії по реалізації предмета іпотеки суд першої інстанції виходив з того, що винесення судом рішення про арешт майна відповідно до закону, встановлює особливий правовий режим цього майна та застосовується як спеціальна норма, а отже має пріоритет по відношенню до загальних норм, що ввстановлюють черговість задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки.

Проте з такими висновками суду не можна погодитись, виходячи з наступного.

Встановлено, що заборона на відчуження нерухомого майна належного спільно ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а саме: житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 Закарпатської області, у зв'язку із передачею його в іпотеку ПАТ «Промінвестбанк» на підставі договору іпотеки від 16 травня 2006 року, укладеного в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 192 від 12 травня 2006 року, встановлена 16 травня 2006 року та зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 3210587.

Матеріалами справи встановлено, що 18 жовтня 2006 року та 19 жовтня 2006 року була встановлена заборона на відчуження житлового будинку АДРЕСА_2, належного однособово ОСОБА_2, для забезпечення виконання його зобов'язань перед ВАТ «Державний ощадний банк України», що зареєстрована відповідно за реєстраційними номерами 3916506 та 9592149.

Як вбачається зі змісту ухвали Хустського районного суду від 01 березня 2010 року арешт на все майно боржника ОСОБА_2 накладено на невизначене конкретно все належне йому нерухоме, рухоме майно та грошові кошти для забезпечення позову по справі за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначене обтяження зареєстроване 05 березня 2010 року за реєстраційним номером 9645825.

Отже на момент постановлення ухвали про забезпечення позову ВАТ «Ощадбанк» шляхом арешту майна боржника ОСОБА_2 від 01 березня 2010 року вже було проведено державну реєстрацію заборони відчуження на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 в інтересах ПАТ «Промінвестбанк», що належить не тільки ОСОБА_2, а й ОСОБА_3, тобто до арештованого майна належного ОСОБА_2 по зобов'язаннях перед ПАТ «Ощадбанк» предмет іпотеки не ввійшов, оскільки при укладенні договору кредиту з ПАТ «Ощадбанк» в жовтні 2010 року було зареєстровано заборону відчуження на інший житлий будинкок з надвірними спорудами АДРЕСА_2, належний одноособово ОСОБА_2, і арешт майна ОСОБА_2 стосується саме цього будинку.

Таким чином помилковим є висновок суду про те, що арешт нерухомого майна та реєстрація обтяження стосовно нерухомого майна вказаного вище, вжиті ухвалою Хустського районного суду від 1 березня 2010 року стали перешкодою примусового виконання рішення суду про стягнення в користь ПАТ "АКПІБ" кредитної заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 Закарпатської області.

Відповідно до ст. 50 ЗУ "Про іпотеку" після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до ст. 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки.

Наявність прав та вимог інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором не є перешкодою для вжиття заходів щодо задоволення вимог іпотекодержателя за таким договором (тобто звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації).

Виходячи із суті іпотеки, визначення якої міститься в Законі України «Про іпотеку» N 898-IV (ст. 1), та судової практики застосування норм зазначеного Закону іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, установленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншої посадової особи задовольнити вимоги заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Враховуючи те, що державна реєстрація предмета іпотеки була проведена в березні 2006 року, а арешт на майно боржника накладено в 2010 році і такий не стосується предмета іпотеки, тобто у вчиненні дій по реалізації предмета іпотеки державним виконавцем відмовлено безпідставно, колегія суддів вважає, що оскаржувана бездіяльність (дії) державного виконавця Булеци Н.В. є неправомірними, а відмова суду першої інстанці в задоволенні вимог скарги ПАТ «АКПІБ» в повному обсязі є безпідставною.

На підставі викладеного та п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, оскільки питання було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та необхідно постановити нову ухвалу про визнання бездіяльності державного виконавця ДВС Рахівського районного управління юстиції у Закарпатській області Булеца Н.В. щодо примусового виконання рішення Рахівського районного суду від 16 червня 2010 року неправомірними й зобов'язання відділу ДВС Рахівського районного управління юстиції провести виконавчі дії щодо примусового виконання виконавчого листа №2 - 681/2010 , виданого 01 липня 2010 року Рахівським районним судом.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - задовольнити частково.

Ухвалу Рахівського районного суду від 10 серпня 2015 року - скасувати.

Скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця ДВС Рахівського районного управління юстиції у Закарпатській області Булеца Н.В. щодо примусового виконання рішення Рахівського районного суду від 16 червня 2010 року.

Зобов'язати відділ ДВС Рахівського районного управління юстиції провести виконавчі дії щодо примусового виконання виконавчого листа №2 - 681/2010 , виданого 01 липня 2010 року Рахівським районним судом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: