Рішення № 52825689, 23.10.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №581/443/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сізов Д. В.Номер провадження 22-ц/788/1730/15 Суддя-доповідач - Собина О. І. Категорія - 8

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Хвостика С. Г. , Околота Г. М.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 21 липня 2015 року

у цивільній справі за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Управління ДАІ УМВС України в Сумській області, Управління ДПІ УМВС України в Полтавській області

про вилучення гуманітарного автомобіля із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А:

24 червня 2014 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що 07 жовтня 1991 року ОСОБА_6, як інвалід другої групи був поставлений на облік у відділі соціального забезпечення Сумського облвиконкому для забезпечення автомобілем. 15 квітня 2004 року його було забезпечено автомобілем марки «Mazda 626», який у якості гуманітарної допомоги був наданий Головному департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА громадянином Литви ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Вказують, що члени його сім'ї не сплатили всі необхідні митні платежі, жоден із них не має статусу інваліда і не перебуває у черзі на забезпечення автомобілем на пільгових умовах, однак зазначений автомобіль не повернули. Зважаючи на встановлення судом в ході розгляду справи обставини видачі інвалідом довіреності на ОСОБА_5 та видачі на його ім'я тимчасового талону на право керування спірним транспортним засобом, позивач просить вилучити у відповідачів зазначений гуманітарний автомобіль.

Рішенням Липовододинського районного суду Сумської області від 21 липня 2015 року в задоволенні позовних вимог Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації відмовлено.

Стягнуто з позивача на користь держави судовий збір в сумі 293 грн. 00 коп.

На зазначене рішення Департаментом праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі представник апелянта, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що спірний автомобіль повинен бути повернутий Департаменту як державний установі, яка є його власником і надала його у користування інваліду війни, а тому після смерті останнього члени сім'ї померлого повинні його повернути.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача про вилучення у відповідачів спірного автомобіля, місцевий суд вважав, що останній не надав суду жодних доказів на підтвердження своїх вимог щодо перебування у відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 даного автомобіля.

З такими висновками суду колегія суддів не може погодитись в повному обсязі, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 станом на 28 вересня 1990 року мав статус інваліда другої групи безстроково (т.1 а.с.5).

29 січня 2003 року Головним управлінням праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації було прийнято рішення про те, що на підставі п.п.21, 28 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 1997 року № 999, ОСОБА_6, як інвалід війни другої групи, в порядку черги підлягає забезпеченню автомобілем «Таврія» на пільгових умовах з оплатою 7% вартості автомобіля з правом передачі керування члену сім'ї ОСОБА_3, який проживає разом з інвалідом і має посвідчення водія (т.1 а.с.6).

04 липня 2003 року громадянин Литви ОСОБА_8 в нотаріальному порядку погодився передати Головному управлінню праці та соціального захисту населення Полтавської області в якості гуманітарної допомоги автомобіль марки «МАZDA 626», 1995 року випуску, 1800 куб. см об'єм двигуна, номер кузова НОМЕР_1, інваліду другої групи ОСОБА_6, мешканцю с. Червона Лука Гадяцького району Полтавської області (т.1 а.с.7).

14 квітня 2004 року вказаний транспортний засіб у якості гуманітарної допомоги самоходом перетнув митну територію України, його вартість на той час склала 29300 грн. (т.1 а.с.9).

15 квітня 2004 року ОСОБА_6 звернувся до позивача з письмовою заявою про забезпечення його автомобілем «МАZDA 626», як гуманітарною допомогою, з правом передачі керування ОСОБА_3 (а.с. 10). Цього ж дня ОСОБА_6, який на той час мешкав в с. Красна Лука Гадяцького району Полтавської області, підписав письмове зобов'язання зберігати, своєчасно проводити ремонт, правильно експлуатувати і користуватись автомобілем марки «МАZDA 626», отриманого ним від Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації в якості державної власності (т.1 а.с.10).

Із 27 липня 2004 року зазначений автомобіль марки «МАZDA 626», 1995 року випуску, 1800 куб. см, державний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1 зареєстрований на ім'я ОСОБА_6 в Лохвицькому ВРЕР ДАІ без права відчуження з правом керування ним ОСОБА_3

Із 13 березня 2007 року ОСОБА_6 був зареєстрований та почав проживати по АДРЕСА_1. За вказаною адресою ОСОБА_6 проживав з дочкою ОСОБА_4, 1951 року народження (т.1 а.с.24, 25).

З повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей вбачається, що 23.03.2007 року ОСОБА_6 була надана нотаріальна довіреність на ОСОБА_10 на управління спірним автомобілем, а 02 вересня 2008 року ОСОБА_6 надав ОСОБА_5 нотаріальну довіреність на управління цим автомобілем (т.2 а.с.19).

16 грудня 2008 року за заявою ОСОБА_6 Глухівським МРЕО Сумської області на ім'я ОСОБА_5 було видано тимчасовий (до 16 грудня 2010 року) талон на право керування автомобілем «МАZDA 626», 1995 року випуску, 1800 куб. см, державний номер НОМЕР_2 (т.1 а.с.226-228).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

Із матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_6 Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації неодноразово вимагав у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернення автомобіля «МАZDA 626», проте відповіді не отримав. На час розгляду справи спірний автомобіль позивачу не повернутий, відомості про сплату податків та зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля, не надходили.

Відповідно до ст.11-1Закону України «Про гуманітарну допомогу» (в редакції станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 - час смерті ОСОБА_6.) забезпечення інвалідів, дітей-інвалідів автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою, здійснюється на умовах, передбачених законом, та у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через органи соціального захисту населення і користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному із членів сім'ї за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля. Якщо інвалід, дитина-інвалід користувався автомобілем більше 10 років, за бажанням членів його сім'ї автомобіль може бути переданий у їх власність безкоштовно.

У разі несплати членом сім'ї інваліда, дитини-інваліда податків і зборів (обов'язкових платежів) автомобіль повертається (вилучається) органам соціального захисту населення у порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Питання про вилучення після смерті інваліда, який помер у 2013 році, отриманого ним у якості гуманітарної допомоги автомобіля, вирішується судом на підставі чинних на час смерті інваліда нормативно-правових актів, зокрема Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 пунктом 41 якого передбачено, що після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Мінсоцполітики за умови сплати податків і зборів за ставками, діючи ними на день здійснення митного оформлення автомобіля, які повинні бути сплачені членом сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда протягом шести місяців з дня смерті інваліда. Контроль за дотриманням зазначеного строку здійснюється головним правління соціального захисту чи управлінням виконавчої дирекції.

Автомобіль, яким інвалід користувався менше ніж 10 років, після смерті інваліда може залишитись у користуванні його сім'ї безоплатно, якщо в ній є інвалід, у випадках, зазначених в абзацах третьому-шостому пункту 16 цього Порядку.

У разі несплати членом сім'ї інваліда, дитини-інваліда податків і зборів (обов'язкових платежів) автомобіль повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції після закінчення шестимісячного строку з дня смерті інваліда. Вилучення автомобіля здійснюється відповідно до абзацу п'ятнадцятого пункту 16 цього Порядку.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що обов'язок по поверненню гуманітарного автомобіля після смерті інваліда ОСОБА_6 повинен бути покладений саме на членів родини померлого, а саме на його доньку ОСОБА_4 та зятя ОСОБА_3

При цьому колегія суддів виходить з того, що поняття члена сім'ї визначено ч.2 ст.64 Житлового кодексу України, якою передбачено, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

З матеріалів справи вбачається, що за заявою інваліда ОСОБА_6 наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації його було забезпечено спірним автомобілем як гуманітарною допомогою з правом передачі керування саме ОСОБА_3, як члену сім'ї інваліда (т.1 а.с.10, 11).

Крім того, з довідки про склад сім'ї померлого ОСОБА_6 вбачається, що він до дня смерті був зареєстрований і проживав за адресою АДРЕСА_1 спільно із донькою ОСОБА_4 (т.1 а.с.25).

Доказів на підтвердження того, що на день смерті інваліда ОСОБА_6 відповідач ОСОБА_3 не був членом сім'ї померлого останнім надано не було.

Також, з матеріалів справи вбачається, що згідно автоматизованої системи управління обліком транспортних засобів та водіїв станом на 16.04.2015 року та на 09.06.2015 року власником спірного транспортного засобу зареєстрований ОСОБА_6 з правом керування ОСОБА_3 без права відчуження (т.1 а.с.226-227).

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що пояснення ОСОБА_3 при допиті його судом першої інстанції в якості свідка про відсутність у нього відомостей про місцезнаходження спірного автомобіля після 2007 року спростовуються письмовими доказами, а саме листом Управління праці та соціального захисту населення Липоводолинськогої РДА від 03.03.2010 року № 474 з якого вбачається, що зі слів рідних ОСОБА_6 автомобіль «Мазда-626» знаходиться на ремонті (т.2 а.с.182).

Виходячи з вищезазначеного колегія суддів вважає встановленим, що спірний гуманітарний автомобіль передавався члену сім'ї відповідачів ОСОБА_3 - ОСОБА_6, використовувався ними в інтересах усієї родини і не вибував в установленому законом порядку із їх користування і саме у них повинен бути вилучений цей автомобіль та переданий позивачу у справі.

Видача ОСОБА_6 14.03.2007 року нотаріальної довіреності ОСОБА_10 на право керування спірним автомобілем та видача такої довіреності 02.09.2008 року відповідачу ОСОБА_5, а також видача останньому тимчасового талона на право користування транспортним засобом терміном до 16.12.2010 року не передбачає зміну власника спірного автомобіля та не є відчуженням майна власника, а тому позовні вимоги до ОСОБА_5 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.88 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання щодо сплати відповідачами судового збору на користь держави, і виходячи з митної вартості автомобіля на час перетину митної території України (29300 гн. 00 коп.) необхідно стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в дольовому порядку судовий збір на користь держави за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 293 грн.00 коп. ( 29300х1%) по 146 грн. 50 коп. з кожного.

Також необхідно стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в дольовому порядку судовий збір на користь держави за перегляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 322 грн.30 коп. ( 293х1.1% ) по 161 грн.15 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації задовольнити.

Вилучити гуманітарний автомобіль «MAZDA 626», 1995 року випуску синього кольору номер кузова (шасі) НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та передати зазначений автомобіль Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації.

Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в дольовому порядку судовий збір на користь держави за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 293 грн. 00 коп. по 146 грн.50 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в дольовому порядку судовий збір на користь держави за перегляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 322 грн. 30 коп. по 161 грн.15 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -