Ухвала суду № 52825120, 21.10.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7055/15

Головуючий у першій інстанції Середа І. В.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 липня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину,

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину, посилаючись на те, що ОСОБА_5 заподіяв її сину ОСОБА_5 злочин, внаслідок якого 25.04.2012 року настала смерть ОСОБА_5, Смерть її сина призвела її до моральних страждань, оскільки у неї, як у матері це викликало сильні душевні переживання, так як спочатку син знаходився у лікарні та не приходив до тями впродовж декількох днів, а пізніше помер. Після його смерті їй залишилася нестерпна біль від втрати сина та значні матеріальні затрати, пов'язані з проведенням та оплатою послуг по похованню. Крім того, постійні виклики до слідчого, постійні розмови сусідів та знайомих заставляють її постійно переживати ті жахливі для неї дні. Позивачка є пенсіонером, тому вважає справедливим стягнути з відповідача на її користь моральну та матеріальну шкоду, спричинену внаслідок смерті її сина.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала.

Представник відповідача позов не визнала.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 липня 2015 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину задоволений частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 10000 грн., а також судовий збір.

В іншій частині позову відмовлено.

На рішення суду ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якої просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував всі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, а також, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що у період умовно-дострокового звільнення, а саме 22.04.2012 року, приблизно в період часу з 18.00 до 21.00 години, більш точний час встановити в ході досудового та судового слідства не виявилося можливим, ОСОБА_3 перебуваючи на території середньої школи №2 м. Южне, розташованої за адресою: вул. Леніна, 18, м. Южне, Одеська область, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_5, діючи умисно, наніс останньому численні удари ногами в область голови, чим заподіяв ОСОБА_5, згідно висновку судово-медичної експертизи №31 (241) від 18.05.2012 року тяжкі тілесні ушкодження, від яких 25.04.2012 року настала смерть ОСОБА_5

Також судом встановлено, що син позивачки, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Вироком Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст.121 ч.2 КК України та призначено йому покарання у вигляді десяти років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України приєднано повністю, у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі, покарання, не відбуте за вироком апеляційного суду Одеської області від 10.03.2004 року і остаточно визначено міру покарання у вигляді дванадцяти років шести місяців позбавлення волі.

Вказаний вирок на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області від 03.02.2015 р. в частині цивільного позову ОСОБА_4 направлено для розгляду в порядку цивільного судочинства, в іншій частині залишено в силі.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_4 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок суду у кримінальній справі, який набув законної сили, є обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Нормами ч.1 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з вимогами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині) батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю (ч.2 ст. 1168 ЦК України).

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа, зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Таким чином, суд оцінюючи усі докази в сукупності, обґрунтовано визнав, що моральна шкода підлягає стягненню в розмірі 10000 грн., оскільки позивачка перенесла моральні страждання у зв'язку зі смертю свого сина ОСОБА_5, яка наступила в результаті неправомірних дій відповідача.

Згідно з нормами ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Судова колегія погоджується з вказаними висновками суду, та не находить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 про те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене з неповним встановленням обставин, що мають значення для справи та неправильно оцінив докази по справі, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ О.Г. Журавльов

________ Н.В. Ісаєва