Ухвала суду № 52817861, 15.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року м. Київ К/800/56095/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Запорізької митниці на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014р. у справі № 808/1754/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна» до Запорізької митниці про визнання дій неправомірними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» звернулось до Запорізької митниці з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 112030000/2013/000628/2 від 26.09.2013 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2013/00678 від 26.09.2013 за ВМД № 112030000/2013/020876;

- стягнути з Державного бюджету України переплату ввізного мита у сумі 5 268,76 грн.;

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність дій митниці щодо самостійного визначення митної вартості та необґрунтованим витребуванням у позивача додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2014р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014р., позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Запорізької митниці Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014р. надійшла касаційна скарга Запорізької митниці, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.03.2013 між Фірмою «Lintorfer Eisengiesserei GmbH», Ратиген, Германія, (далі - продавець) та ПАТ «Дніпроспецсталь» (далі - покупець) укладено контракт № 13130290, відповідно до п. 1 якого продавець бере на себе зобов'язання продати та поставити покупцю товар відповідно до специфікації № 2 від 19.06.2013 на умовах DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс 2010.

Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару згідно зі специфікацією № 2 від 19.06.2013 до вищевказаного договору, позивачем до митного органу 25.09.2013 подана вантажна митна декларація № 112030000/2013/020876. Разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару форми ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані зовнішньоекономічний договір № 13130290; специфікація № 2 від 19.06.2013; лист № 213-1656; лист № 11/2496; інвойс № 41.262 від 11.09.2013 та № 41.263 від 11.09.2013, DELIVERY-NOTE № 27.398 від 11.09.2013, сертифікат відповідності, сертифікат походження, CMR, експертна декларація № MRN 13DE260483420203Е6; інвойс № 41.264 від 11.09.2013 та № 41.265 від 11.09.2013, DELIVERY-NOTE № 27.399 від 11.09.2013, сертифікат відповідності, сертифікат походження, CMR, експертна декларація № MRN 13DE260483421237Е0.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а саме: 1) до митного оформлення товару подано доповнення № 1 специфікацію № 2 від 19.06.2013, яка не містить номеру референції, не містить номеру партії товару; 2) у доповненні № 1, специфікації № 2 від 19.06.2013 відсутня інформація щодо відправника товару; 3) надані до митного оформлення копії МД країни відправлення не несуть цінової інформації щодо товару «виливниці»; 4) у наданому листі ДП «ДІАЦМЗТР» від 10.09.2013 № 9/449 відсутні джерела цінової інформації - зазначений лист не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості товару «виливниці» (відсутні умови формування вартості товару, що унеможливлює проведення обчислення з урахуванням положень ст. 52 Митного кодексу України).

У зв'язку з тим, що наведені розбіжності не дають можливості підтвердити приналежність даних документів до однієї партії (поставки) товару, Запорізькою митницею витребувані додаткові документи: - виписки з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, про що письмово зазначено на зворотному боці декларації митної вартості. Із повідомленням митного органу про необхідність подання додаткових документів, представник декларанта був ознайомлений 26.09.2013.

На вимогу митного органу про надання додаткових документів, 26.09.2013 ПАТ «Дніпроспецсталь» своєю відповіддю повідомило, що: 1) подана до митного оформлення специфікація № 2 від 19.06.2013 містить унікальні номери креслень за якими спеціально для позивача виготовлені виливниці. Номера креслень вказано в усіх супроводжувальних документах, які було подано в пакеті для митного оформлення; 2) в МД країни відправлення відсутні вартісні показники через те, що форма заповнення МД не містить цієї інформації. На підтвердження в пакеті для митного оформлення було надано лист Lintorfer від 17.04.2013, де повідомляється, що відповідно до правил заповнення електронної форми ці дані вказуються, але не відображаються. Графа 7 кожної МД країни відправлення містить номер заказу та номер відвантажувальної відомості, де міститься інформація про номер контракту, його дату, вагу, серійні номери виливниць, відправника, отримувача, номер транспортного засобу перевезення тощо; 3) в якості виписки з бухгалтерської документації було надано інвойси та відвантажувальні відомості. Іншої бухгалтерської документації виробник немає, оскільки використовує лише 2 вищевказаних документи у своєму діловодстві; 4) в якості каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару в пакеті для митного декларування була надана калькуляція вартості виливниць вх. № 145 від 09.09.2013, що була надана виробником. Прайс-листів компанія немає оскільки виливниці є специфічним товаром, який виробляється за індивідуальним кресленням, унікальність якого підтверджена листом компанії виробника, який було надано в пакеті для митного оформлення, і не може мати узагальненої ціни; 5) в якості інформації біржових організацій про вартість сировини в пакеті для митного оформлення було надано звіт від 24.06.2013, який щоквартально офіційно публікує «Wirtschaftsvereinigung Stahl» «Економічна рада сталі» Німеччини про вартість скрапу, на основі якого відповідно до контракту формується ціна на виливниці. Також декларант повідомив митний орган про те, що ним надані всі наявні в нього документи, інші документи надаватися не будуть.

26.09.2013 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2013/000628/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом - 1,33 EUR за кілограм. Зазначене рішення обґрунтовано тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки виявлено, що документи надані до митного оформлення товару містять розбіжності.

Не погоджуючись з такими діями позивач і звернувся з даним позовом.

Отже, предметом даного спору є правомірність визначення митної вартості товару.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги в частині скасування рішення та картки відмови, суди дійшли висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз даної норми дає змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відмовляючи позивачу в митному оформленні товару за 1 методом, митний орган посилався на наявність сумніву в правильному визначенні заявленої митної вартості та на неподання позивачем всіх додатково витребуваних документів. При цьому відповідачем був застосований метод 2-ґ (резервний) визначення митної вартості товару. Відповідно до положень Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як вірно встановлено судами, 26.09.2013 року декларантом ПАТ "Дніпроспецсталь" була надана відповідь на запит митного органу стосовно витребування додаткових документів, в якій позивач повідомив, що подана до митного оформлення специфікація № 2 від 19.06.2013 містить унікальні номери креслень за якими спеціально для позивача виготовлені виливниці. Номера креслень вказано в усіх супроводжувальних документах, які було подано в пакеті для митного оформлення; в МД країни відправлення відсутні вартісні показники через те, що форма заповнення МД не містить цієї інформації. На підтвердження в пакеті для митного оформлення було надано лист Lintorfer від 17.04.2013, де повідомляється, що відповідно до правил заповнення електронної форми ці дані вказуються, але не відображаються. Графа 7 кожної МД країни відправлення містить номер заказу та номер відвантажувальної відомості, де міститься інформація про номер контракту, його дату, вагу, серійні номери виливниць, відправника, отримувача, номер транспортного засобу перевезення тощо; в якості виписки з бухгалтерської документації було надано інвойси та відвантажувальні відомості. Іншої бухгалтерської документації виробник немає, оскільки використовує лише 2 вищевказаних документи у своєму діловодстві; в якості каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару в пакеті для митного декларування була надана калькуляція вартості виливниць вх. №145 від 09.09.2013, що була надана виробником. Прайс-листів компанія немає оскільки виливниці є специфічним товаром, який виробляється за індивідуальним кресленням, унікальність якого підтверджена листом компанії виробника, який було надано в пакеті для митного оформлення, і не може мати узагальненої ціни; в якості інформації біржових організацій про вартість сировини в пакеті для митного оформлення було надано звіт від 24.06.2013, який щоквартально офіційно публікує "Wirtschaftsvereinigung Stahl" "Економічна рада сталі" Німеччини про вартість скрапу, на основі якого відповідно до контракту формується ціна на виливниці. Також додатково декларант повідомив митний орган про те, що ПАТ "Дніпроспецсталь" надані всі наявні на момент декларування документи, інші документи надаватися не будуть.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що на вимогу митного органу та згідно Митного кодексу України, щодо поставки надані обґрунтовані пояснення з підстав не надання витребуваних документів, у зв'язку з чим вважає, що ПАТ "Дніпроспецсталь" на вимогу Запорізької митниці надані всі документи, можливість надання яких об'єктивно існувала у позивача на час витребування митницею.

Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої та апеляційної інстанцій, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Отже, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Запорізької митниці відхилити, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: