Ухвала суду № 52817859, 05.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/36706/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (правонаступника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби)

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012

у справі № 2а - 1670/6968/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бодекс-Україна»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 01.04.2011 №0002872301/39 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 166027,75 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 09.08.2011 №0006672301/143.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 18.03.2011 №1380/23-209/32860348.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги п. 4.1 ст.4, пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування (р.26 декларації з ПДВ), у періоді що перевірявся, на загальну суму 167209,00 грн., у т.ч. за грудень 2010 року у сумі 167209,00 грн.

Дані порушення, на думку податкового органу, відбулися внаслідок того, що позивачем невірно визначено базу оподаткування податком на додану вартість при наданні автотранспортних послуг на митній території України від місця завантаження до місця перетину кордону України.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 №0002872301/39, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 167209,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011 №0006672301/143, яким позивачу додатково зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2009 року в розмірі 16937,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем, у періоді, що перевірявся, було укладено ряд договорів на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів, а також по виконанню агентських послуг по пошуку замовників транспорту для перевізника, виконання яких підтверджується належними первинними документами та реальність зазначених господарських операцій відповідачем під сумнів не ставиться.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем розрахунок середньої вартості послуг перевезення по Україні та за її межами зроблено шляхом поділу загальної вартості послуги по заявках на кількість кілометрів від пункту відправлення до пункту призначення, у зв'язку з чим було розраховано середню вартість 1 км поставки. У подальшому, середню вартість 1 км поставки помножено на кількість кілометрів від пункту відправлення до місця перетину кордону України, внаслідок чого розраховано середню вартість 1 км послуг з перевезення по Україні. Відповідачем було порівняно вартість перевезення за кордоном з вартістю перевезення по Україні і на різницю зазначених вартостей нараховано податок на додану вартість (20%). При цьому, відповідачем самостійно за допомогою карт, визначався кілометраж між пунктами відправлення і пунктами призначення та між пунктами відправлення і місцем перетину кордону України. В акті перевірки відсутнє порівняння вартості перевезення 1 км відстані, які застосовуються ТОВ «Бодекс-Україна» з вартістю перевезень за 1 км відстані інших перевізників, з врахуванням строків виконання зобов'язань, умов платежів, звичайних для такої операції, а також інших об'єктивних умов, що можуть вплинути на ціну.

Обов?язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін, відповідно до підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», покладається на податковий орган, за відсутності доказів дотримання відповідачем порядку визначення звичайних цін, встановленого законом, висновки суду першої та апеляційної інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень в цій частині є правильними.

Щодо донарахування податкових зобов?язань з податку на додану вартість за господарськими операціями з ПП «Авто-Трейд-2009», реальність яких відповідачем заперечувалась, то судами попередніх інстанцій визнано правомірними висновки податкового органу про завищення позивачем за їх наслідками податкового кредиту у квітні 2010 року в сумі 1181,25 грн., що стало підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині. Позивачем в цій частині судові рішення не оскаржені.

За встановлених обставин, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун