Рішення № 5281785, 06.07.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2009 р. Справа № 20/85

Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом підприємця ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-китайського підприємства “АСЛ”

про стягнення в сумі 78 252 грн. 00 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_3 (дов. ВМЕ № 013881 від 22.05.09р.).

Від відповідача: не зявився.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України розяснені.

ВСТАНОВИВ:

Підприємець ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся в господарський суд з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-китайського підприємства “АСЛ” (надалі Відповідач) заборгованість по договору надання юридичних послуг від 2 травня 2007 року (надалі Договір; а.с. 7) в сумі 32 500 (тридцять дві тисячі пятсот) грн. 00 коп., 9950 (девять тисяч девятсот пятдесят) грн. 00 коп. інфляційних, 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн. 00 коп. 3% річних та 33 590 (тридцять три тисячі пятсот девяносто) грн. 00 коп. пені.

26 травня 2009 року представник Позивач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, побав заяву від 22 травня 2009 року (а.с. 16) про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 32 500 (тридцять дві тисячі пятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 10 242 (десять тисяч двісті сорок дві) грн. 50 коп. інфляційних, 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. 3% річних та 37 165 (тридцять сім тисяч сто шістдесят пять) грн. 00 коп. пені.

23 червня 2009 року представник Позивач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, побав заяву від 23 червня 2009 року (а.с. 33) про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 32 500 (тридцять дві тисячі пятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 10 405 (десять тисяч чотириста пять) грн. 00 коп. інфляційних, 1555 (одна тисяча пятсот пятдесят пять) грн. 40 коп. 3% річних та 39 050 (тридцять девять тисяч пятдесят) грн. 00 коп. пені.

Представник Відповідача в судове засідання тричі не зявився. Відповідач відзиву на позов не подав. Поштові відправлення (а.с. 31, 44), які направлялися Відповідачу за юридичною адресою повернулося з відміткою пошти, що адресат за зазначеною адресою не проживає.

Згідно довідки органу реєстрації станом на 29 квітня року (а.с. 22-25) Відповідач зареєстрований за адресою: 35645, Рівненська область Дубенський район, с. Микитичі (останній запис проведено 24 листопада 2008 року), куди Відповідачу направлялося повернені поштові відправлення (а.с. 31, 44). З даного вбачається, що Відповідач не повідомляв орган реєстрації (державного реєстратора) про зміну свого місцезнаходження.

Таким чином, Відповідач, не повідомивши орган реєстрації про зміну свого місцезнаходження порушив частину 4 статті 83 Господарського кодексу України, а тому господарський суд Рівненської області вважає можливим розгляд справи без участі Відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення. При цьому суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що 2 травня 2007 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1 якого Позивач взяв на себе зобовязання надати правову допомогу в обсязі та на умовах Договору, а Відповідач зобовязався прийняти виконанні Позивачем роботи та оплатити їх вартість.

У відповідності до пункту 4 Договору, вартість послуг Позивача складається із щомісячної (абонентської) плати в сумі 2500 (дві тисячі пятсот) грн. 00 коп. за один календарний місяць, яка сплачується авансом не пізніше 3 числа розрахункового місяця.

Згідно пункту 5.1 Договору: даний договір вступає в законно силу з 2 травня 2007 року до остаточного виконання його умов сторонами, послуги Позивачем надаються до 1 червня 2008 року; в момент закінчення терміну надання послуг сторони зобовязані скласти акт приймання-передачі послуг за весь період надання послуг.

На виконання умов Договору сторонами був складений та підписаний загальний акт приймання-передачі від 2 червня 2008 року (а.с. 8), відповідно до якого Позивачем було надано юридичні послуги Відповідачу в період з травня 2007 року по травень 2008 року на загальну суму 32500 (тридцять дві тисячі пятсот) грн. 00 коп..

Проте, після підписання даного акту, відповідачем не було сплачено заборгованість за надані послуги, в звязку з чим Позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду Рівненської області.

Доказів погашення боргу Відповідач суду не подав.

З врахуванням вищевказаного, на основі статтей 509, 525-527, 530 Цивільного Кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 32500 (тридцять дві тисячі пятсот) грн. 00 коп. правомірні, ґрунтуються на Договорі та законі і підлягають до задоволення.

У відповідності до пункту 5.6. Договору, у випадку прострочення платежів визначених пунктом 4.2. даного договору Відповідач зобовязаний сплатити Позивачу пеню в розмірі 0,2% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, термін позовної давності по стягненню пені за домовленістю сторін становить 3 роки моменту прострочення платежу.

Як встановлено статтею 549 Цивільного кодексу України: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 статті 551 Цивільного кодексу України: предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

В силу дії абзаців 1, 2 частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України: якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України: штрафні санкції (в силу статті 230 Господарського кодексу України неустойка, штраф пеня) за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Як встановлено статтею 3 Цивільного кодексу України, однією з засад цивільного законодавства є свобода договору.

Водночас, статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що: у відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ж дії статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач, укладаючи Договір, по суті погодив розмір пені, визначивши з Позивачем розмір пені не в розмірі облікової ставки НБУ, а в розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожен день прострочки.

Позивачем на підставі пункту 5.6. Договору нараховано Відповідачу пеню в сумі 39 050 (тридцять девять тисяч пятдесят) грн. 00 коп. (розрахунок а.с. 34-35).

Відповідно до пункту 5.6. Договору, статті 232 Господарського кодексу України та статтей 546-551, 611, 629 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 39 050 (тридцять девять тисяч пятдесят) грн. 00 коп. пені.

Згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку (а.с. 35-36) сума інфляційних, за період з травня 2007 року по травень 2009 року склала 10 405 (десять тисяч чотириста пять) грн. 00 коп.

Згідно розрахунку (а.с. 36) сума 35 річних за період з травня 2007 року по червень 2009 року становить 1555 (одна тисяча пятсот пятдесят пять) грн. 40 коп..

У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків повязаних з інфляційним процесом в сумі 10 405 (десять тисяч чотириста пять) грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 1555 (одна тисяча пятсот пятдесят пять) грн. 40 коп..

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-китайського підприємства “АСЛ”, 35645, Рівненська область, Дубенський район, с. Микитичі, код 34337416 на користь підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в РФ АТ “Укрінбанк”, МФО 333216, код НОМЕР_1 32 500 (тридцять дві тисячі пятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 10 405 (десять тисяч чотириста пять) грн. 00 коп. інфляційних, 1555 (одна тисяча пятсот пятдесят пять) грн. 40 коп. 3% річних, 39 050 (тридцять девять тисяч пятдесят) грн. 00 коп. пені, 835 (вісімсот тридцять пять) грн. 10 коп. витрат по держмиту та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Видати підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в РФ АТ “Укрінбанк”, МФО 333216, код НОМЕР_1, довідку на повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого державного мита в сумі 17 (сімнадцять) грн. 42 коп., сплаченого по квитанції № К4/М/23 від 22 травня 2009 року.

Повний текст рішення оформлено та підписано 08.07.2009р.

Суддя