Ухвала суду № 52817832, 20.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року м. Київ К/800/58889/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Вербицької О.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014

у справі № 808/7325/13-а

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Ізвєстія" Національної академії аграрних наук України"

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 27.06.2013 №0000042221.

Не погодившись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Дослідне господарство «Ізвєстія» Національної академії аграрних наук України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 19.03.2013 №170/22/00853317, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог, зокрема: п. 187.1 ст. 187 п. 201.7 ст. 201, пп. 209.1, 209.2, 209.6, 209.11, ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-ІV (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством:

- занижено ПДВ на загальну суму 1 720 610,00 грн. за загальною декларацією, в т.ч.: травень 2011 року на суму 16 341,00 грн., червень 2011 року на суму 37 345,00 грн., липень 2011 року на суму 1535,00 грн., серпень 2011 року на суму 81 560,00 грн., грудень 2011 року на суму 321 353,00 грн., серпень 2012 року на суму 397 634,00 грн., вересень 2012 року на суму 557 828,00 грн., жовтень 2012 року на суму 266 591,00 грн., листопад 2012 року на суму 40 423,00 грн.;

- завищено суму позитивного значення з податку на додану вартість за спеціальною декларацією, яка залишається в розпорядженні підприємства та підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок підприємства на загальну суму 1 366 958,00 грн., в т.ч.: за січень 2012 року на суму 202 533,00 грн., лютий 2012 року на суму 78 070,00 грн., березень 2012 року на суму 358 885,00 грн., квітень 2012 року на суму 47 472,00 грн., травень 2012 року на суму 563 761,00 грн., липень 2012 року на суму 78 645,00 грн., грудень 2012 року на суму 37 622,00 грн.;

- неправомірно (необґрунтовано) застосовано пільгу з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2012 на суму 1 706 732,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки та встановлених порушень, відповідачем було прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 03.04.2013 № 0000012221, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 260 805,00 грн., в т.ч. за основним платежем на 1 720 610,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 2 540 195,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного повідомлення-рішення та відповідно до рішення Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 17.06.2013 № 644/10/08-01-10-0120, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 27.06.2013 № 0000042221, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 844 704,00 грн., в т.ч. за основним платежем на 1 720 610,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 2 123 464,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, фактичною підставою для донарахування податкового зобов'язання позивача став факт отримання позивачем попередньої оплати від ТОВ «Торговий Дім «Украгропром» та ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» за форвардними контрактами, які включались суб'єктом господарювання до спеціальної сільськогосподарської декларації без здійснення фактичної поставки сільськогосподарської продукції, суми ПДВ були віднесені до складу податкових зобов'язань скорочених декларацій, за якими сума податку на додану вартість поставлених підприємством сільськогосподарських товарів не підлягала сплаті до бюджету, а залишалась в розпорядженні підприємства.

Отже, на думку податкового органу, відображення отриманих передплат згідно форвардних контрактів у спеціальних (скорочених) сільськогосподарських деклараціях з ПДВ здійснено позивачем з порушенням вимог ст.209 Податкового кодексу України, оскільки вона передбачає відображення постачання вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів. Постачання сільськогосподарських товарів на момент формування податкової звітності не здійснювалось та на момент укладення контрактів позивач не визначився яку саме продукцію він буде поставляти.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства передбачений статтею 209 ПК України, відповідно до п. 209.1 якого резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.6 ст. 209 ПК України передбачено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 209.7 ст. 209 ПК України передбачено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем (продавець) та його контрагентами - ТОВ «Торговий Дім «Украгропром» та ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» (покупці) були укладені Форвардні контракти, відповідно до яких в порядку та на умовах, визначених цими контрактами, продавець зобов'язується передати покупцю у власність базовий актив, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у кількості, строки та за ціною, передбачені контрактами.

Відповідно до п. 5.1. вищезазначених Форвардних контрактів, оплата вартості товару проводиться покупцем на умовах 100% попередньої оплати.

Судами встановлено, що в процесі виконання Форвардних контрактів та додаткових угод до них, ТОВ «Торговий Дім «Украгропром» та ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» здійснювалось перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН України» в якості попередньої оплати за товар, який підлягав поставці, згідно платіжних доручень, зазначених в акті перевірки на стор. 22-25.

Зазначені кошти були включені позивачем до складу податкових зобов'язань у спеціальній (скороченій) сільськогосподарській декларації з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах та видані податкові накладні, зазначені в акті перевірки на стор 25-28.

Також, встановлено, що на виконання умов Форвардних контрактів та додаткових угод до них, позивачем здійснено часткове відвантаження сільськогосподарських товарів згідно видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, позивачем складено податкові накладні за «першою подією», а саме зарахування коштів від покупця на банківський рахунок позивача.

Перевіркою не встановлено, що товари, які були предметом форвардних контрактів не відносяться до тих, які зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД. Крім того, предметом форвардних контрактів були сільськогосподарські товари власного виробництва ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН України».

Крім того, в матеріалах справи наявний висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 16.08.2013 №32, в якому зазначено, що висновки акта перевірки Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області №170/22/00853317 від 19.03.2013 щодо заниження ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН України» податкових зобов'язань з податку на додану вартість за загальною декларацією в сумі 1 720 610,00 грн. та завищення суми позитивного значення з податку на додану вартість за спеціальною декларацією, яка залишається в розпорядженні підприємства та підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок підприємства на загальну суму 1 366 958,00 грн. документально не підтверджуються. Також документально не підтверджуються висновки акта перевірки Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області №170/22/00853317 від 19.03.2013 щодо неправомірного (необґрунтованого) застосування ДП «ДГ «Ізвєстія» НААН України» пільги з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2012 на суму 1 706732,00 грн.

Отже, отримавши попередню оплату за сільськогосподарські товари власного виробництва, підприємством правомірно суми ПДВ були віднесені до складу податкових зобов'язань у спеціальних (скорочених) сільськогосподарських деклараціях.

При цьому, судами враховано, що законодавець пов'язує надання пільг щодо сплати податку на додану вартість при спеціальному режимі оподаткування лише з вартістю та обсягами поставленої продукції власного сільськогосподарського виробництва.

Спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість для сільськогосподарських товаровиробників не визначає окремих правил оподаткування податком на додану вартість, а лише встановлює окремий облік таких операцій та порядок використання сум податку на додану вартість, що нараховуються сільськогосподарським товаровиробником - суб'єктом спеціального режиму оподаткування під час здійснення ним операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг власного виробництва.

Визначення податкових зобов'язань, формування податкового кредиту, оформлення, виписка та реєстрація в ЄРПН податкових накладних, а також подання звітності з податку на додану вартість суб'єктами спеціального режиму оподаткування за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг власного виробництва здійснюються у загальновстановленому порядку, передбаченому розділом V Кодексу.

Таким чином, якщо сільськогосподарський товаровиробник - суб'єкт спеціального режиму оподаткування відповідно до умов укладеного договору отримує попередню оплату за сільськогосподарську продукцію власного виробництва, то на дату отримання попередньої оплати за таку продукцію власного виробництва (перша подія) сільськогосподарський товаровиробник визначає податкові зобов'язання за операцією з постачання таких товарів/послуг та виписує податкову накладну покупцю за такою операцією у загальновстановленому порядку.

В подальшому, така операція підлягає відображенню суб'єктом спеціального режиму оподаткування в податковій декларації з податку на додану вартість з позначкою "0121"/"0122"/"0123", яка надається за результатами відповідного звітного періоду, в якому отримано попередню оплату за сільськогосподарську продукцію.

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що отримавши попередню оплату за сільськогосподарські товари власного виробництва, позивачем правомірно були віднесені суми ПДВ до складу податкових зобов'язань у спеціальних (скорочених) сільськогосподарських деклараціях.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)О.В. Вербицька (підпис)В.В. Кошіль