Ухвала суду № 52817720, 21.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 року м. Київ К/800/51101/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю представників позивачаЗайця В.С. (суддя-доповідач), Стрелець Т.Г., Чумаченко Т.А., Корінець Ю.О. Гембари О.Ю., Бойко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» до Державної реєстраційної служби України, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Державної реєстраційної служби України про скасування рішення № 11463517 від 06 березня 2014 року та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» (далі - ТОВ «Віта Верітас») пред'явило позов до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Державної реєстраційної служби України про скасування рішення № 11463517 від 06 березня 2014 року та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 16 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року, позовні вимоги задоволено.

Скасовано рішення Державної реєстраційної служби України про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 11463517 від 06 березня 2014 року, яким вирішено відмовити у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна: нежилий будинок Блок Б по Оболонському проспекті, 21-Б у м. Києві загальною площею 79132,3 кв.м за ТОВ «Віта Верітас».

Зобов'язано Державну реєстраційну службу України вчинити дії щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: нежилий будинок Блок Б по Оболонському проспекті, 21-Б у м. Києві загальною площею 79132,3 кв.м за ТОВ «Віта Верітас».

Зобов'язано Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві:

- внести запис про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: нежилий будинок Блок Б по Оболонському проспекті, 21-Б у м. Києві загальною площею 79132.3 кв.м за ТОВ «Віта Верітас»;

- виготовити та видати ТОВ «Віта Верітас» витяг про реєстрацію речових прав на таке майно.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник подав касаційну скаргу.

У касаційній скарзі Державна реєстраційна служба України, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 17 лютого 2014 року ТОВ «Віта Верітас» було подано до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка була зареєстрована за реєстраційним номером 5475571, для проведення державної реєстрації права власності на нежилий будинок Блок Б по Оболонському проспекті, 21-Б у м. Києві.

Відповідно до картки прийому заяви № 10978146 від 17 лютого 2014 року разом з зазначеною заявою було подано наступні документи: витяг з ЄДРПОУ, виданий 14 лютого 2014 року, видавник Деснянська районна в Києві державна адміністрація; витяг про державну реєстрацію прав та його копія, серія та номер 35333075, виданий 30 серпня 2012 року, видавник Київське Міське Бюро Технічної Інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна; свідоцтво про право власності, та його копія, видане 22 червня 2011 року, видавник Головне управління комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); технічний паспорт та його копія, виданий 01 жовтня 2012 року, видавник Київське Міське Бюро Технічної Інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна; Декларація про початок виконання будівельних робіт та її копія, серія та номер КВ 08212222905, виданий 20 листопада 2012 року, видавник Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва; декларацію про готовність об'єкта до експлуатації та її копія, серія та номер КВ14212244279, виданий 18 грудня 2012 року, видавник Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва; лист, серія та номер 32-4/1-843-1, виданий 22 січня 2014 року, видавник Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»; копія довідки, серія та номер 049-18/3322-11, виданий 15 червня 2011 року, видавник Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація); копія статуту, виданий 07 листопада 2013 року, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас»; копія свідоцтва про державну реєстрацію, видане 01 березня 2011 року, видавник Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація; копія довідки про взяття на облік платника податків, серія та номер 848/29-106, виданий 15 березня 2011 року, видавник ДПІ Оболонського району м. Києва; копія протоколу, серія та номер 80, виданий 13 лютого 2012 року, видавник ТОВ «Віта Верітас»; копія наказу, серія та номер: 15/1-02.12, виданий 15 лютого 2012 року, видавник ТОВ «Віта Верітас», копія довіреності, видана 17 лютого 2014 року, видавник ТОВ «Віта Верітас»; копія паспорту громадянина України, виданий 22 січня 2002 року, видавник Подільське РУ ГУ МВС України в м. Києві.

06 березня 2014 року за результатами розгляду заяви від 17 лютого 2014 року за реєстраційним № 5475571 державним реєстратором прав на нерухоме майно Дахном А.М. Державної реєстраційної служби України було встановлено, що подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, зокрема, було встановлено, що подані копії засвідчені з порушенням пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлення документів», затверджених наказом Держспоживстандарту України від № 55 від 07 квітня 2003 року, а саме копії повинні містити відмітки про засвідчення копій документів, які складаються зі слів «Згідно з оригіналом» назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, у зв'язку з чим прийнято рішення №11463517 про відмову у державній реєстрації права власності.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, пославшись на положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлення документів», прийшов до висновку про відсутність у державного реєстратора правових підстав для відмови позивачу у проведенні за його заявою від 17 лютого 2014 року державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення Блок Б по Оболонському проспекту, 21-Б у м. Києві.

Суд апеляційної інстанції із цими висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 16 липня 2014 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій погоджується із огляду на наступне.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з частинами першою та третьою статті 16 зазначеного Закону заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно частини 4 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Здійснивши системний аналіз зазначених норм колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що державний реєстратор може відмовити в державній реєстрації прав та їх обтяжень тільки у випадку наявності обставин, виключний перелік яких визначений частиною першою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, у випадку якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. При цьому відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заборонена.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки 06 березня 2014 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дахно А.М. відмовив у державній реєстрації права власності з підстав, не передбачених статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідач діяв не на підставі, поза межах повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції та законам України.

В зв'язку із тим, що за результатами розгляду відповідної заяви у строк, що не перевищує п'яти робочих днів мало бути прийнято рішення про державну реєстрацію відповідного права власності, внесення записів до Державного реєстру прав та надано позивачу витяг з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про зобов'язання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві внести запис про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: нежилий будинок Блок Б по Оболонському проспекті, 21-Б у м. Києві загальною площею 79132.3 кв.м за ТОВ «Віта Верітас»; виготовити та видати ТОВ «Віта Верітас» витяг про реєстрацію речових прав на таке майно.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної реєстраційної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: