Ухвала суду № 52817705, 15.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року м. Київ К/800/41657/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Державної реєстраційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014р. у справі № 826/396/14 за позовом Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державної реєстраційної служби України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Спецпроект", ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Івано-Франківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державної реєстраційної служби України про визнання протиправними дій щодо реєстрації у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1706,9 кв.м., зобов'язання провести державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно та скасувати записи про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за вказаною вище адресою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході прокурорської перевірки було встановлено, що нерухоме майно за вказаною адресою перебуває на балансі Івано-Франківської КЕЧ та відноситься до сфери управління Міністерства оборони України, відчуження майна Міністерством оборони не проводилось. Проте на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2012р. по справі №5010/632/2012-18/29, яким задоволено позов та визнано право власності ТОВ "Науково-технічний центр "Спецпроект" на вказане вище майно та яке в подальшому було скасовано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2013, відповідачем зареєстровано право власності за вказаним товариством. Вказане на думку позивача є підставою для скасувати записи про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за вказаною вище адресою.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014р., позов задоволено частково. Визнано протиправними дії щодо державної реєстрації права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Спецпроект» на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Визнано протиправним та скасовано рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.09.2013 №5791121. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2014р. та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014р. Державна реєстраційна служба України звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до листа Фонду державного майна України від 15.11.2012 р. № 10-15-16735 за результатами інвентаризації об'єктів державної власності в Єдиному Реєстрі обліковується нерухоме державне майно: «гуртожиток Зірка» за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 що перебуває на балансі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (код за ЄДРПОУ: 08494013, орган управління: Міністерство оборони України).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2012 р. по справі №5010/632/2012-18/29 визнано за ТОВ "Науково-технічний центр "Спецпроект" право власності на вказані нежитлові приміщення.

Однак, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2013р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2013р., рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2012р. по справі № 5010/632/2012-18/29 скасовано, а у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Між тим, згідно картки прийому заяви №5645771 представником ТОВ "Науково-технічний центр "Спецпроект" подано до реєстраційної служби: технічний паспорт виданий 13.08.2012 р., довідку № 6789 від 13.08.2012 р. ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації", довідку Господарського суду Івано-Франківської області № 844 від 09.08.2012 р. про набрання рішенням законної сили, виписку з ЄДРПОУ серії ААВ 406594 від 28.05.2012 р., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 531053 від 21.10.2008 р., довідку з ЄДРПОУ серії АА 632478 від 29.05.2012 р., статут ТОВ "Науково-технічний центр "Спецпроект".

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України від 11.09.2013р. №5791121 за результатом розгляду заяви представника ТОВ "Науково-технічний центр "Спецпроект" проведено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Олефіренко Катериною Миколаївною від 18.09.2013 №5984369 за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 18.09.2013 проведено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_6 на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області від 24.12.2013 №9426789 за результатом розгляду заяви від 24.12.2013 зареєстровано право приватної власності за ТОВ "Реал-Плюс ЛТД" на вказані вище нежитлові приміщення.

Позивач зазначає, що рішення від 11.09.2013р. №5791121 про державну реєстрацію прав є протиправним оскільки прийнято на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2012 по справі №5010/632/2012-18/29, яке на час прийняття такого рішення було скасовано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2013р.. Вказане на думку позивача є підставою для скасування записів про державну реєстрацію речових прав на зазначене вище нерухоме майно.

Розглядаючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем зареєстровано право власності ТОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект» на спірне майно за відсутності підстав визначених ст. 19 Закону № 1952-IV, ст. 27 Порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, враховуючи наступне.

Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обмежень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV та постановою Кабінету міністрів України від 22.06.2011р. № 703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (далі - Порядок), чинного на час прийняття оскаржуваного рішення.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

У відповідності до ст. 4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно. Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.

Згідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема: рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Частиною 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до вимог пункту 7 Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заява про державну реєстрацію подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо. У разі коли виникнення, перехід або припинення права власності на житловий будинок, будівлю або споруду відбувається одночасно з виникненням, переходом або припиненням у відповідної заінтересованої особи речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію щодо таких об'єктів.

Відповідно до п. 10 ст. 27 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, в тому числі, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ "Науково-технічний центр "Спецпроект" на вказане вище нерухоме майно слугувало рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2012 по справі №5010/632/2012-18/29, яким визнано за ТОВ "Науково-технічний центр "Спецпроект" право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 Між тим, вказане рішення не містить відмітки про набрання таким рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що представником ТОВ "Науково-технічний центр "Спецпроект" було подано державному реєстратору довідку Господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2013 №844 про те, що вказане вище рішення набрало законної сили 30.07.2012р. Проте, ні Господарським процесуальним кодекс України, ні Інструкцією з діловодства в господарський судах України, затвердженою наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (чинною час виникнення спірних правовідносин) не передбачено такої форми підтвердження набрання рішенням суду законної сили, як довідка суду.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на час прийняття спірного рішення, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2013 по справі №5010/632/2012-18/29 скасовано згадуване рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2012 у вказаній справі.

Отже, на час прийняття рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ «Науково-технічний центр «Спецпроект» на спірне майно, на підставі судового рішення, таке судове рішення було скасовано та у відповідача були вістуні належні докази набрання таким судовим рішенням законної сили.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника щодо неналежності відповідача, а саме, що належним відповідачем у даній справі повинен бути державний реєстратор, враховуючи наступне.

Відповідно до п.1 Положення про Державну реєстраційну службу Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

Згідно п.13 даного положення Укрдержреєстр є юридичною особою, має печатку із зображенням Державшого Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Частиною третьою ст. 50 КАС України вказано, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 та Постановою КМ України від 22.06.2011 №703 «Про затвердження порядку держаної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на не рухоме майно», чинного на час прийняття оскаржуваного рішення.

Так, пунктом 2 Порядку передбачено, що Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції держаного реєстратора прав на нерухоме майно.

Орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна; державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно незалежно від місця розташування такого майна; облік безхазяйного нерухомого майна.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної реєстраційної служби України відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: