Ухвала суду № 52816988, 26.01.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/2543/11

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"26" січня 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

ОСОБА_2,

при секретарі Бєляєвій Т.В. ,

за участю сторін:

від позивача: не з"явився,

від відповідача: ОСОБА_3, представника за довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" жовтня 2011 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2011 року приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення від 04.03.2011р. №0000202304 з тих підстав, що останнє суперечить нормам чинного законодавства. Позов мотивує тим, що працівниками ДПІ у м. Житомирі неправомірно спірним рішенням зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 143 132,00грн. за листопад та грудень 2010 року на тій лише підставі, що контрагентами такі суми ПДВ не включені до податкових зобов'язань відповідних періодів.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року позов задоволено.

З рішенням суду першої інстанції відповідач - ДПІ в м.Житомирі не погодилась, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, працівниками ДПІ у м. Житомирі було проведено позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за листопад, грудень 2010 року, що виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у періодах: жовтень та листопад 2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №630/23-2/32744172 від 18.02.2011 року.

З акту перевірки слідує, що податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем: п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", шляхом завищення суми, що підлягає відшкодуванню за листопад 2010р. на 127 242,00 грн. та за грудень 2010 року на 15890,00 грн.; порушення п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" шляхом завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за листопад на 3 997,00 грн. та за грудень 2010 року на 14908,00 грн. та порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" шляхом завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду за грудень 2010 року в сумі 4 414 485,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Житомирі прийнято податкове повідомлення № НОМЕР_1 від 04.03.2011р., яким ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 143 132,00 грн. за листопад та грудень 2010 року. Податковий орган дійшов висновку про неправомірне формування ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" податкового кредиту сплачених позивачем сум ПДВ на тій підставі, що контрагентами такі суми ПДВ не включені до податкових зобов'язань відповідних періодів.

Суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, дійшов висновку, що позивач правомірно відніс заявлені у деклараціях за листопад - грудень 2010 року до податкового кредиту, а податковий орган неправомірно зменшив суму бюджетного відшкодування з ПДВ позивачу у розмірі 143 132,00 грн. за листопад та за грудень 2010 року з огляду на таке.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Так, згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п.7.4.5 п.7.4 цієї статті).

З акту перевірки слідує, що відповідачем зроблено висновки про неправомірне формування ПАТ «Житомирський меблевий комбінат" податкового кредиту сплачених сум ПДВ на тій підставі, що контрагентами такі суми ПДВ не включені до податкових зобов'язань відповідних періодів.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Зі змісту п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження податковими накладними сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Несплата контрагентами постачальників позивача до бюджету сум ПДВ не може впливати на результати діяльності підприємства позивача і не може бути підставою для притягнення ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" до відповідальності у вигляді зменшення належної позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Тобто, покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями.

Невиконання контрагентами зобов'язань зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо висновків в Акті перевірки ДПІ у м. Житомирі про неправильність показників податкових декларацій ПАТ «Житомирський меблевий комбінат» з ПДВ за перевіряємий період з посиланням на висновки акту перевірки №9303/23-2/32744172 від 13.12.2010р. та висновків у зв"язку з цим про завищення ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, то суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що згідно абзацу 2 пункту 1.3 статті 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

ДПІ у м.Житомирі не приймалося за актом перевірки №9303/23-2/32744172 від 13.12.2010р. повідомлення-рішення про зменшення позивачу від'ємного значення.

Таким чином, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Як слідує з матеріалів справи висновки податкового органу, викладені в акті перевірки щодо неправильного відображення позивачем коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди, оскільки, на думку податкового органу, відсутнє документальне підтвердження з боку підприємства про несвоєчасне отримання податкових накладних, спростовуються наданими в ході проведення перевірки документами: як то конверти з відмітками пошти, в яких надсилалися податкові накладні із запізненням, так і книгою реєстрації податкових накладних (а.с. 74-77) а також показами свідка ОСОБА_4

Крім того, відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту "а" п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 названого Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податків у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період .

Оскільки факт придбання послуг (робіт) на заявлені позивачем суми ПДВ в попередніх періодах підтверджується податковими накладними та оплатою ПАТ «Житомирський меблевий комбінат» за послуги (товари); сума бюджетного відшкодування, яку податковий орган визначив завищеною, виникла у зв'язку з включенням до податкового кредиту сум ПДВ сплачених постачальником за отримані товарно-матеріальні цінності, які в подальшому були використані у господарській діяльності позивача, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, то суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкових накладних, що засвідчують факт придбання та сплати платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія судді не вбачає.

Керуючись ст.ст.160,195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: ОСОБА_5 ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_6 акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" вул. Київська, 77,Житомир,10001

3- відповідачу ОСОБА_7 податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014