Рішення № 5281083, 01.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/28301.06.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглетрейд» До Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація» Простягнення 224347,38 грн. Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивачаКоваль М.М. (за дов.)

Від відповідача Гибало В.С. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Донвуглетрейд»до державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»про стягнення 198070 грн. основного боргу, 8139,86 грн. пені, 2034 грн. трьох процентів річних, 16102,55 грн. інфляційних.

Ухвалою суду від 21.04.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/283 та призначено розгляд справи на 01.06.2009 р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч умов укладеного між сторонами договору № 232/П-08 від 03.10.2008 р. відповідач не оплатив поставлене позивачем вугілля камяне на суму 198070 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 214172,55 грн., три проценти річних з простроченої суми 2034 грн., пеню 8139,86 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

Відповідач відзиву на позов не надав, представник e судовому засіданні заборгованість визнав.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

03.10.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Донвуглетрейд»(постачальником) та держаним підприємством «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»(покупцем) було укладено договір поставки № 232/П-08 (далі - Договір), згідно з яким постачальник зобовязується поставити та передати у власність покупцю вугілля камяне (для технічних потреб (категорія за ДК 016-97-10.10.1 «Вугілля камяне»), зазначене у специфікації (далі - Товар), у строки згідно з графіком поставки, а покупець зобовязується прийняти та оплатити цей Товар у разі відповідності умовам якості.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна договору складає 198070 грн.

Відповідно до специфікації (додаток № 1 до Договору) кількість товару становить 290 т.

Графіком поставки (додаток № 2 до Договору) передбачено постачання Товару покупцю протягом 4-го кварталу 2008 року.

Згідно з п. 6.1 Договору оплата Товару здійснюється покупцем після його поставки протягом 5-ти банківських днів з дня надання копій товаротранспортних накладних, посвідчення якості, податкової накладної, рахунку-фактури, накладних по кількості та акту приймання-передачі Товару разом з додатками.

02.12.2008 р. позивач поставив на шахту «Артема»(склад «Артема») 290 т. вугілля камяного, що підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортною накладною № 107 від 01.12.2009 р., посвідченням якості № 433, податковою накладною № 22 від 02.12.2008 р., витратною накладною № 22 від 02.12.2008 р. та приймально-здавальним актом від 02.12.2008 р..

Таким чином, позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобовязання за Договором.

Оскільки відповідачем в передбачені п. 6.1 Договору строки оплата проведена не була, його заборгованість становить 198070 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач належним чином свої зобовязань щодо оплати товару за Договором у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

20.02.2009 р. позивач направив на адресу відповідача претензію та вимагав сплатити заборгованість та штрафні санкції на суму 212847,80 грн.

Відповідач зазначену претензію залишив без задоволення. На час розгляду справи оплату здійснено не було.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 198070 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що за порушення умов визначених п. 6.1 Договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення оплати.

Розмір пені за період з 10.12.2008 р. по 13.04.2009 р. становить 8139,86 грн. Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.

Згідно зі здійсненим судом розрахунком інфляційна складова боргу становить 14574,12 грн. У стягненні 1528,43 грн. інфляційних витрат судом відмовлено.

Сума трьох відсотків річних 2034,97 грн. Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором № 232/П-08 від 03.10.2008 р., чим порушив права позивача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 212644,12 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 8139,86 грн. пені, трьох відсотків річних в розмірі 2034,97 грн.

У стягненні 1528,43 грн. інфляційних витрат судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 2228,19 грн. державного мита та 117,2 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»(03142, м. Київ, пр. Академіка Палладіна, 46/2, рахунок 35249002004730 (спецфонд), рахунок 35239001004730 (загальний фонд) в УДК Святошинського району м. Києва, МФО 820019, код 35703830) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглетрейд»(83001, м. Донецьк, вул. Артема, б. 93, к. 4, рахунок 26008141500 у ЗАТ «Донгорбанк»м. Донецьк, МФО 334970, код 32187189) 212644,12 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 8139,86 грн. пені, трьох процентів річних в розмірі 2034,97 грн., 2228,19 грн. державного мита та 117,2 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

СуддяС.А. Ковтун Рішення підписано 14.07.2009 р.