Постанова № 52806252, 26.08.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2015 року № 810/6226/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лапія С.М.,

при секретарі судового засідання Феленюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_1 до Київської митниці ДФС України про оскарження рішення та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Гр. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить, з урахуванням уточнення позовних вимог:

- визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці ДФС України, оформлені у формі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110001/2013/00327 від 29.05.2013, та від 27.12.2013 №125110001/2013/00673;

- зобовязати відповідача провести, з наданням пільг в оподаткуванні, митне оформлення транспортного засобу Audi А4, 2007 року випуску, № кузова WAUZZZ8E67A169300 на підставі документів, за результатом яких раніше прийняті протиправні рішення відповідачем (картки відмов №125110001/2013/00327 від 29.05.2013 та № 125110001/2013/00673 від 27.12.2013), зокрема, на підставі договору купівлі-продажу старого автомобіля, укладеного 20.12.2012 між німецьким підприємством Kfz. Handel BREGMAN та позивачем у період перебування його як працівника дипломатичної служби у відрядженні за кордоном.

- зобовязати відповідача безоплатно повернути позивачу незаконно затриманий транспортний засіб Audi А4, 2007 року випуску, № кузова WAUZZZ8E67A169300.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані рішення митного органу є протиправними, оскільки вказаний автомобіль підлягає митному оформленню з наданням пільг з оподаткування у звязку з тим, що був придбаний позивачем як працівником дипломатичної служби під час відрядження.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає у звязку з наступним.

Громадянином України ОСОБА_2, діючим в інтересах громадянина України ОСОБА_1, згідно довіреності від 18.04.2013, серія ВТЕ №014429, подано до Київської обласної митниці митну декларацію від 20.05.2013 №125110001/2013/101126 щодо здійснення митного оформлення транспортного засобу «AUDI A4», 2007 року випуску, кузов №WAUZZZ8E67A169300 у митному режимі імпорт, для вільного використання, з наданням пільг в оподаткуванні як працівнику МЗС України, який повернувся із довгострокового закордонного відрядження.

Вказаний транспортний засіб доставлено до Київської обласної митниці за митною декларацією типу ТР 81 АА від 25.04.2013 №209090404/2013/001560, оформленою Львівською митницею.

У якості підстави для надання пільг в оподаткуванні до митного оформлення подано довідку, видану Міністерством закордонних справ України 29.04.2013 № 86 (бланк серії АА № 004223), згідно з якою, громадянин України ОСОБА_1 перебував у довготерміновому закордонному відрядженні (проходив дипломатичну службу) в Посольстві України в Республіці Білорусь в період з 25.11.2011 по 02.01.2013.

За наслідком розгляду документів, податних до митного оформлення, митним органом прийняті рішення, оформлені у формі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110001/2013/00327 від 29.05.2013, та від 27.12.2013 №125110001/2013/00673.

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 1 ст. 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Частиною 2 цієї ж статті вказано, що органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 20 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МКУ) митна декларація заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури».

Статтею 318 МКУ передбачено що митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч. 2 ст. 544 МКУ, здійснюючи державну митну справу, органи доходів і зборів серед іншого забезпечують справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України, організація застосування гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодія з банківськими установами та незалежними фінансовими посередниками, що надають такі гарантії;

Відповідно до ст. 246 МКУ метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 246 МКУ визначено, що митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

Згідно ст.248 КМУ митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Заявлені під час декларування відомості повинні обєктивно та в повному обсязі відображати фактичні дані про товари та транспортні засоби. Заявлення недостовірних даних є порушенням митних правил і тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом.

Відповідно до діючих на час виникнення спірних правовідносин положень п. 11 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України від 13.03.2013 № 4495-ІV при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці за кожною товарною позицією), що ввозяться працівниками дипломатичної служби, які перебували за кордоном у довготермінових відрядженнях або проходили дипломатичну службу строком не менше одного року та повертаються в Україну, за умови, що:

а) працівник дипломатичної служби є власником цих товарів;

б) товари були придбані працівником дипломатичної служби в межах строку відрядження або проходження дипломатичної служби, що підтверджується відповідним наказом Міністерства закордонних справ України;

в) сукупна вартість товарів не перевищує 50 відсотків від суми, що виплачується працівнику дипломатичної служби у зв'язку з перебуванням у довготерміновому відрядженні або проходженням дипломатичної служби за кордоном та підтверджується документами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України затверджено наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 №1118, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.11.2005 за № 1428/11708 (далі Правила).

Відповідно до пункту 4.1, розділу ІІІ Правил якщо власником (уповноваженою особою) подано ВМД для митного оформлення транспортного засобу (далі ТЗ) зі звільненням від оподаткування, то до завершення митного оформлення проводиться перевірка обґрунтованості цього звільнення.

Для проведення цієї перевірки створюється комісія, до складу якої включаються посадові особи митного органу.

Висновок комісії щодо можливості здійснення митного оформлення транспортного засобу зі звільненням від оподаткування відображається у вигляді письмової резолюції кожного з членів комісії на аркуші погодження, форма якого затверджується митним органом.

Митне оформлення ТЗ зі звільненням від оподаткування здійснюється за рішенням начальника митного органу або особи, яка його заміщує, прийнятим на підставі позитивного висновку комісії та відображеним як резолюція на аркуші погодження.

Як встановлено судом, в якості документу, що підтверджує набуття права власності та придбання зазначеного транспортного засобу працівником дипломатичної служби України ОСОБА_1 в межах строку відрядження або проходження дипломатичної служби до митного оформлення надано договір купівлі-продажу бувшого у використанні автомобілю (Kaufvertrag fьr ein gebrauchtes Kraftfahrzeug) від 20.12.2012 № б/н, оформлений підприємством «Kfz.Handel BREGMAN» (Ahornstr. 10 1/2, 89231 Neu-Ulm), завіреного нотаріально в країні придбання 12.04.2013.

Як пояснив представник відповідача, в ході опрацювання документів, поданих до митного оформлення, встановлено, що договір купівлі продажу автомобіля від 20.12.2012 № б/н, оформлений підприємством «Kfz.Handel BREGMAN», містить засвідчення заступником нотаріуса міста ОСОБА_3 д-ра ОСОБА_4 справжності підпису, який було здійснено у його присутності 12.04.2013 паном ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, Аонштрассе 10 1/2, 89231, ОСОБА_3).

Отже, виходячи зі змісту відмітки про засвідчення нотаріусом ОСОБА_6 справжності підпису продавця автомобіля пана ОСОБА_5, який було вчинено у його присутності 12.04.2013, договір купівлі продажу автомобіля від 20.12.2012 № б/н набув чинності після закінчення строку відрядження працівника дипломатичної служби України ОСОБА_1, що суперечить вимогам п. 11, ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України та не дає права на звільнення від оподаткування при митному оформлення вказаного транспортного засобу.

Факт засвідчення нотаріусом ОСОБА_6 підпису продавця автомобіля пана ОСОБА_5 12.04.2013 у договорі купівлі продажу від 20.12.2012 № б/н, а також відсутність такого підпису у поданому до митного оформлення договорі купівлі продажу автомобіля від 20.12.2012 № б/н надали підстави митному органу для сумнівів у достовірності відомостей щодо набуття гр. ОСОБА_1 права власності на вказаний транспортний засіб під час проходження дипломатичної служби, а також обґрунтованості звільнення від оподаткування.

З урахуванням викладеного та відповідно до рішення комісії по проведенню перевірки обґрунтованості звільнення від оподаткування при митному оформленні транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України та належать громадянам, створеної наказом Київської обласної митниці від 22.02.2012 № 95, посадовою особою митного органу оформлено картку відмови у митному оформленні товарів і транспортних засобів від 29.05.2013 № 125110001/2013/00327 із зазначенням обґрунтованих причин такої відмови: порушення вимог підпунктів а) та б) п. 11 ч.10 ст. 374 Митного кодексу України та п.2 розділу І наказу Держмитслужби України від 17.11.2005 № 1118, а саме: ненадання до митного оформлення документів, що підтверджують права власності на товар в межах строку відрядження працівника дипломатичної служби (договір купівлі-продажу бувшого у використанні автомобіля (Kaufvertrag fьr ein gebrauchtes Kraftfahrzeug) від 20.12.2012 № б/н оформлений не належним чином). Примірник зазначеної картки відмови вручено громадянину України ОСОБА_2

В ході проведення перевірки обґрунтованості надання пільг в оподаткуванні та достовірності документів, наданих до митного оформлення, на адресу ОСОБА_7 апарату Національного Бюро Інтерполу в Україні митницею надіслано запит від 21.05.2013 №12-46/2/21.2-3456 щодо зясування обставин придбання зазначеного транспортного засобу.

ОСОБА_7 апарату Національного Бюро Інтерполу в Україні від 18.06.2013 № ІР/2276/13/С78/8096/CV1/A5/5 (вх. № 1503/6.1-46 від 26.06.2013) повідомлено, що згідно відповіді НЦБ Інтерполу в Німеччині, до 22.04.2013 зареєстрованим власником автомобіля марки «AUDI A4», 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1 значився громадянин України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Вказаний транспортний засіб 22.04.2013 знято з реєстрації та видано експортні номерні знаки NU 462U.

У подальшому, на адресу митниці надійшов лист ОСОБА_7 апарату Національного Бюро Інтерполу в Україні від 27.06.2013 № ІР/2276/13/С78/8722/CV1/A5/5 (вх. №1849/6.1-46 від 03.07.2013), яким повідомлено, що 04.03.2013 автомобіль марки «AUDI A4», 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1 продано співробітником компанії «Muller & Bauer» за 4400 Євро приватному підприємцю у сфері торгівлі бувшими у використанні автомобілями Milorad Ilic. Крім того, повідомлено, що приватному підприємцю Milorad Ilic компанія «Kfz.Handel BREGMAN» не відома.

У свою чергу, згідно з інформацією, отриманою від правоохоронного органу Федеративної Республіки Німеччина, приватний підприємець Milorad Ilic 10.04.2013 продав вищезазначений автомобіль за 5460 Євро громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Вказаним листом повідомлено, що за інформацією отриманою від поліції Федеративної Республіки Німеччина, зазначений автомобіль у період з 10.04.2013 до моменту його експорту 22.04.2013, значився зареєстрованим на гр. України ОСОБА_2

Додатком до зазначеного листа ОСОБА_7 апаратом Національного Бюро Інтерполу в Україні надано копію листа Федерального управління кримінальної поліції м. Вісбаден Федеративної Республіки Німеччини та рахунку продажу бувшого у використанні автомобіля від 04.03.2013 № 00245, який підтверджує відчуження вказаного автомобіля на користь приватного підприємця Milorad Ilic.

Отже, в ході митної перевірки встановлено, що в період з 27.04.2007 по 04.03.2013 власником зазначеного автомобіля була компанія Muller & Bauer GMBH & CO.KG (Stuttgarter Str. 63, 72555 Metzingen), у період з 04.03.2013 по 10.04.2013 транспортний засіб належав приватному підприємцю Milorad Ilic та 10.04.2013 автомобіль відчужено на користь гр. України ОСОБА_2

За результатом проведеної перевірки факт відчуження зазначеного транспортного засобу компанією «Kfz.Handel BREGMAN» на користь громадянина України ОСОБА_1 не підтверджено.

Документи, які підтверджують купівлю підприємством «Kfz.Handel BREGMAN», вказаного транспортного засобу або надають право на його реалізацію до митного органу надано не було.

Крім того, станом на 20.12.2012 (дату, яка зазначена у договорі купівлі продажу автомобіля від 20.12.2012 № б/н, оформленого підприємством «Kfz.Handel BREGMAN», як дата продажу автомобіля громадянину ОСОБА_1І.), зазначений транспортний засіб перебував на реєстрації та у власності підприємства Muller & Bauer GMBH & CO.KG.

За результатами перевірки митним органом встановлено, що гр. України ОСОБА_2 з метою отримання пільг в оподаткуванні при митному оформленні транспортного засобу на імя працівника дипломатичної служби України ОСОБА_1 до органу доходів і зборів у якості підстави для переміщення через митний кордон України було подано документи, одержані незаконним шляхом та такі, що містять неправдиві відомості стосовно відправника та одержувача товару а також неправдиві відомості щодо дати продажу зазначеного транспортного засобу.

Щодо посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на рішення суду прийняте стосовно гр. України ОСОБА_2 за порушення митних правил, суд зазначає наступне.

Так, посадовою особою митного органу 31.07.2013 відносно гр. України ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил № 0391/125110001/13 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, який направлено до Бориспільського міськрайонного суду Київської області для вирішення справи по суті.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду від 04.09.2013 громадянина України ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100% вартості вказаного автомобіля та з конфіскацією його в дохід держави.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 02.12.2013 у справі №359/8638/13-п постанову судді Бориспільського міськрайонного суду від 04.09.2013 щодо ОСОБА_2 скасовано, провадження у справі закрито за відсутністю в його діях події і складу правопорушення, та зобовязано повернути вказаний автомобіль саме гр. ОСОБА_2

У той же час, вказане рішення суду апеляційної інстанції не містить висновку про наявність підстав для здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу з наданням пільг в оподаткуванні митними платежами.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого рішення. Водночас, докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається на обґрунтування позовних вимог, були спростовані доводами відповідача та доказами, наявними в матеріалах справи, а тому суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 94, 97, 122, 158-163, 167, 254, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 31 серпня 2015 р.