Постанова № 52802376, 09.09.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року м.Житомир справа № 806/2794/15

категорія 12.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання відкликати висновок,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - Коростенська ОДПІ) при проведенні перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" стосовно ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати висновок Коростенської ОДПІ № 6849/10/06-09-17-01 від 15.05.2015 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" стосовно ОСОБА_1;

- зобовязати Коростенську ОДПІ відкликати висновок № 6849/10/06-09-17-01 від 15.05.2015 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" стосовно ОСОБА_1 з Київської міської митниці ДФС.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оспорюваний висновок є протиправним та не відповідає фактичним обставинам. Вважає, що Коростенською ОДПІ безпідставно не взято до уваги його пояснення, пояснення його батька та документи, що підтверджують придбання квартири АДРЕСА_1 на кошти, отримані із законних джерел.

У судовому засіданні позивач та його представник уточнили позовні вимоги та просили суд:

- визнати протиправними дії Коростенської ОДПІ при проведенні перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" стосовно ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати висновок Коростенської ОДПІ № 6849/10/06-09-17-01 від 15.05.2015 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" стосовно ОСОБА_1;

- зобовязати Коростенську ОДПІ визнати джерела походження майна такими, що відповідають наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

Позивач та його представник просили позовні вимоги, з урахуванням уточнень, задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Встановлено, що Коростенською ОДПІ проведено перевірку відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1, який працює державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста "Аеропорт "Київ (Жуляни)" Київської митниці ДФС, за результатами якої складено висновок № 6849/10/06-09-17-01 від 15.05.2015 (а.с. 8).

Указаним висновком зафіксовано:

- достовірність відображених ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за минулий рік відомостей щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади" наявній податковій інформації;

- невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Не погодившись із висновком відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступних мотивів.

Згідно частин 1, 2 статті 1 Закону України "Про очищення влади", очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

На виконання пункту 10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади" заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування

Частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади" встановлено, що протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Так, вказана заборона, у відповідності до частини 8 статті 3 Закону України "Про очищення влади", зокрема застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про очищення влади", особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява).

Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону.

Частиною 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" встановлено, що перевірці підлягають:

1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;

2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку (частина 10 статті 5 Закону України "Про очищення влади").

На виконання частини 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади", керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України №1682-VII, зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - декларація) визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за № 1385/26162 (далі іменується - Порядок №1100).

Згідно пункту 3 Порядку №1100, загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Відповідно до пунктів 4, 6 Порядку №1100, при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Для перевірки використовуються дані, що зазначені у відповідних розділах декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також дані про фізичних осіб, які включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інформаційної системи "Податковий блок", зокрема про: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; суму нарахованих та/або виплачених доходів.

Під час перевірки пошук наявної в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкової інформації щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, здійснюється з використанням реєстраційного номера облікової картки платника податків, зазначеного в позиції 1 декларації. У разі відмови такої особи через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків такий пошук здійснюється за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією та номером паспорта громадянина України, які зазначені в позиції 1 декларації.

Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Згідно пункту 12 Порядку №1100, у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що органи Державної фіскальної служби України здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України №1682-VII, за двома критеріями:

1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Тобто, чи все майно, набуте особою вказане у декларації;

2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У висновку, який складається за результатами перевірки, орган Державної фіскальної служби України зобов'язаний зазначити чи була встановлена недостовірність або невідповідність по кожному із перелічених критеріїв, зокрема вказати чи все майно (майнові права), яке підлягає декларуванню, вказане особою у декларації та чи відповідає вартість цього майна отриманим із законних джерел доходам. При цьому, висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) або невідповідність вартості майна (майнових прав) отриманим доходам, з урахуванням пояснень особи стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та зробленим на підставі документів, які достовірно підтверджують такі недостовірність або невідповідність.

У свою чергу, вмотивований висновок, у якому встановлена недостовірність або невідповідність хоча б по одному із критеріїв, є безумовною підставою для звільнення особи із займаної посади.

Зі змісту викладеного випливає, що дії контролюючого органу з проведення перевірок та їх оформлення не створюють будь-яких правових наслідків.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України - до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Оскільки дії з проведення органами Державної фіскальної служби перевірок достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для осіб жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що контролюючий орган має законодавчо визначене право на проведення таких перевірок, то дії щодо проведення перевірки не можуть вважатись протиправними.

Аналогічні висновки суду щодо оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок узгоджуються із висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в постановах від 28.08.2014 №К/800/35272/14, 07.10.2014 №К/800/36069/13.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Коростенської ОДПІ при проведенні перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" стосовно ОСОБА_1, а тому відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасувати висновок Коростенської ОДПІ № 6849/10/06-09-17-01 від 15.05.2015 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" стосовно ОСОБА_1.

Так, пунктом 8 Порядку №1100 передбачено, що у розділі III декларації перевірці підлягають:

достовірність відомостей щодо наявності нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про нерухоме майно такої особи;

відповідність вартості нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

При перевірці даних про нерухоме майно, вказаних особою, стосовно якої проводиться перевірка, у розділі III декларації, враховується зазначена такою особою в декларації інформація щодо перебування такого нерухомого майна або його частини у власності, в оренді чи на іншому праві користування (у разі зазначення такої інформації декларантом).

Для перевірки інформації про нерухоме майно використовуються дані, що надходять від суб'єктів інформаційних відносин:

відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримані відповідно до законодавства, - про виникнення, перехід чи припинення речових прав на нерухоме майно;

Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - про набуті до 01 січня 2013 року речові права на земельні ділянки;

платників податків - фізичних осіб - про об'єкти нерухомого майна, зазначені в податковій декларації про майновий стан і доходи, а також

наявна податкова інформація про нерухоме майно, одержана з інших джерел.

У ході судового розгляду справи зясовано, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік відображено квартиру АДРЕСА_2.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на тому, що вартість указаної квартири у 2007 році складала 166650,00 грн, при цьому загальна сума доходу позивача, отриманого із законних джерел складає 92453,05 грн, не враховуючи сум утриманого податку з доходів фізичних осіб на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Також, зазначив, що контролюючим органом, відповідно до приписів статті 5 Закону України "Про очищення влади", враховано доходи дружини позивача за період з 1998 по 2006 роки в сумі 18304,03 грн, а також кредитні кошти в сумі 51000,00 грн. Однак, вартість майна - квартири є більшою, ніж сума отриманих із законних джерел доходів.

Наведені обставини, на переконання відповідача, свідчать про невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Проте, суд вважає передчасними такі доводи контролюючого органу, з огляду на наступне.

Із пояснень ОСОБА_1 від 28.04.2015 вбачається, що квартира АДРЕСА_3, загальною площею 65,9 кв. м, була придбана ним у 2007 році, згідно договору купівлі-продажу квартири від 30.01.2007 за власні з дружиною заощадження та заощадження батьків. Також, для придбання указаної квартири, ОСОБА_1 було надано споживчий кредит на суму 51000,00 грн.

До пояснень ОСОБА_1 було додано договір купівлі-продажу від 30.01.2007, довідку про заробітну плату дружини, пояснення батька та іпотечний договір.

Суд відзначає, що форма висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" затверджена наказом Міністерства фінансів України N 1100 від 03.11.2014, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за N 1385/26162, відповідно до якої у разі встановлення невідповідності відомостей усі виявлені невідповідності деталізуються та зазначаються окремо по кожному з видів майна (майнових прав), відображення якого передбачено розділами III, IV та V декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік.

Суд наголошує, що зі змісту оспорюваного висновку неможливо встановити, які саме чинники слугували для висновку про невідповідність вартості квартири ОСОБА_1 доходам, отриманим із законних джерел. Зокрема, Коростенською ОДПІ не вказано вартість квартири та загальну суму доходу, отриманого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади". Крім того, у висновку не зазначено, які підтвердні документи були прийняті контролюючим органом до уваги при його складанні та підстави неприйняття до уваги пояснень батька позивача.

На переконання суду, наведені обставини свідчать про те, що Коростенською ОДПІ оспорюваний висновок прийнято без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Так, у 2007 році ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу квартири від 30.01.2007, посвідченого приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу ОСОБА_5, придбано квартиру АДРЕСА_4, вартістю 116150,00 грн (а.с. 10-11).

Задля придбання указаної квартири, позивачем отримано в ВАТ "ОСОБА_6 ОСОБА_2" споживчий кредит в сумі 51000,00 грн.

Також, 20.01.2007 позивач уклав договір безвідсоткової позики з ОСОБА_7 (батьком), відповідно до якого Позикодавець передає Позичальникові безпроцентну позику на суму 60000,00 грн (а.с. 15). Згідно розписки (а.с. 16), указана сума коштів отримана позивачем 20.01.2007.

На підтвердження фінансової можливості батька надати позику у вказаній сумі позивачем долучено до матеріалів справи довідку ПАТ "Укрсоцбанк", відповідно до якої останньому за період з 01.01.2015 по 06.03.2006 були нараховані та виплачені відсотки в сумі 90702,09 грн (а.с. 19).

Крім того, до матеріалів справи позивачем додано довідки про отриманий дохід у період з 1998 по 2006 рік його дружиною - ОСОБА_8 (а.с. 23, 24).

Встановлені у ході судового розгляду справи обставини свідчать на користь того, що позивач за кошти, отримані у позику та власні заощадження з дружиною, у 2007 році придбав квартиру АДРЕСА_5.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у позивача була фінансова можливість придбати указану квартиру, проте вказані обставини у повній мірі контролюючим органом при проведенні перевірки не були взяті до уваги та не проаналізовані у сукупності.

Відтак, суд вважає, що позивачем доведено законність набуття права власності на квартиру АДРЕСА_5, що є правовою підставою для визнання висновку Коростенської ОДПІ № 6849/10/06-09-17-01 від 15.05.2015 протиправним та скасування його в частині встановлення невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування спірного висновку в іншій частині, оскільки контролюючим органом встановлено достовірність відображених ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за минулий рік відомостей щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади" наявній податковій інформації.

Також, безпредметною є вимога позивача про зобовязання Коростенську ОДПІ визнати джерела походження майна такими, що відповідають наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел, з огляду на наступне.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, вказана вимога суперечить повноваженням адміністративного суду.

На підставі вищевикладеного адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області № 6849/10/06-09-17-01 від 15.05.2015 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" в частині встановлення невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, застосовані ухвалою суду від 30.07.2015.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73,08 грн сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 16 вересня 2015 р.