Рішення № 52800412, 30.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа № 758/9400/14 Головуючий у 1-ій інстанції - Богінкевич С.М.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/7199/2015 Доповідач - Музичко С.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Музичко С.Г.,

суддів: Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.,

при секретарі П'ятничук В.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Державного підприємства «Київпассервіс» - Богданова ОлександраВолодимировича на рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Київпассервіс» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за час затримання виплати та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

В серпні 2014року позивач звернувся до суду з позовом, посилається на те, що у зв'язку з нарахування доплати за збільшений обсяг роботи, з його заробітної плати здійснювались відрахування у розмірі 10% для покриття збитків. Проте з березня 2013 року по червень 2013 року відрахування здійснювались без відповідного наказу керівництва, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з березня 2013 року по червень 2013 року у розмірі 1 404 грн.64 коп.., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати та моральну шкоду у роз мірі 1 000 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року позов ОСОБА_3 до Державного підприємства «Київпассервіс» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за час затримання виплати та моральної шкоди задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Київпассервіс» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі за період з березня 2013 року по червень 2013 року у розмірі 1404,64 грн. Стягнуто з Державного підприємства «Київпассервіс» на користь ОСОБА_3 компенсацію витрат частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати у розмірі 521,22 грн.

В апеляційній скарзі представник ДП «Київпассервіс» - Богданов О.В. просить скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задовольнянні позовних вимог в повному обсязі. Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В доводах апеляційної скарги, зазначає, що відрахування з заробітної плати здійснювались за заявою позивача для погашення надлишкових отриманих виплат, а тому відрахування вчинені з додержанням вимог cт.127 КЗпП України.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилами ст. 127 КЗПП України, передбачено, що відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми; 2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки.

Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію; 3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Судом встановлено, що наказом від 21.07.2011 року №400-ос ОСОБА_3 призначено на посаду провідного юрконсультанта юридичного відділу з 21.07.2011 року.

Наказом від 13.07.2012 року № 365-ос, позивачу було компенсовано додатковий обсяг робіт з 02.07.2012 року на період вакантної посади та проведено доплату в розмірі 50% посадового окладу.(а.с.23)

03.10.2012 року наказом №610-ос, ОСОБА_5 було прийнято на посаду заступника начальника юридичного відділу з 08.10.2012 року та скасовано наказ №365-ос від 13.07.2012 року про збільшення обсягу роботи ОСОБА_3 (а.с.25)

За заявою позивача від 18.01.2013 року з його заробітної плати здійснювалось відрахування в розмірі 10% кожного місяця до моменту виплати надлишкових коштів.(а.с.27)

Згідно з п.1,ч.1 24 постанови №13 від 24.12 1999 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування и законодавства про оплату праці», якими роз'яснено, що вимоги про повернення працівником авансу, виданого в рахунок заробітної плати, і сум, виплачених внаслідок лічильних помилок, а також погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження, переведення до іншої місцевості чи на господарські потреби, даються судами в тому разі, коли роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв'язку з тим, що працівник оспорює підстави і розмір останнього, або минув місячний строк для видання відповідного наказу (розпорядження), або з інших причин. До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування гної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.

Таким чином, відсутність спору про надлишково виплачену доплату за той період і наявність письмового розпорядження на заяві працівника про такі утримання з заробітної плати свідчить про дотримання вимог ст.127 КЗпП України.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами у день звільнення з позивачем було проведено повний розрахунок, виплачено грошову компенсацію за невиплачену відпуску, видано трудову книжку та копію наказу про звільнення.

Оскільки відповідно до ст. ст. 60 ,61 ЦПК України доводи заявлені в позовній заяви, щодо безпідставного відрахування коштів з заробітної плати позивача, не підтверджуються належними та допустимими доказами та спростовуються наявними у матеріалах справи даними, за таких обставин колегія суддів вважає, що судом ухвалено рішення про задоволення позову через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу представника Державного підприємства «Київпассервіс» - БогдановаОлександра Володимировича задовольнити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Державного підприємства «Київпассервіс» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за час затримання виплати та моральної шкодивідмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: