ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2015 р. Справа № 914/1053/15
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого суддіМарка Р.І.
СуддівЖелік М.Б.
ОСОБА_1
при секретарі Мазепа Н.В.
за участю представників:
від позивача ОСОБА_2
від відповідача-1 ОСОБА_3
від відповідача-2 (скаржника) ОСОБА_4
від третьої особи на стороні відповідача 1 ОСОБА_5
від третьої особи на стороні відповідача 2 (скаржника) ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної іпотечної установи вих.№ 5208/15 від 02.07.2015 року (вх. № 01-05/3183/15 від 14.07.2015р.).
на рішення господарського суду Львівської області від 17.06.2015р.
у справі № 914/1053/15, суддя Мазовіта А.Б.
за позовом Українсько-німецького спільного підприємства Агро-Поділля, м.Городок, Львівська область
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий дар, м.Городок, Львівська область
до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства Дельта Банк, м.Київ
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_8, м.Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестком, м.Київ
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Фонду гарантування вкладів фізичної осіб, м.Київ, Державної іпотечної установи, м.Київ
про зобовязання до вчинення дій та визнання застави припиненою.
в с т а н о в и в :
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.06.2015 року у справі №914/1053/15 позов задоволено частково: визнано припиненою заставу згідно договору застави №НКЛ-2005469/5/S-2 від 30 липня 2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та Українсько-німецьким спільним підприємством Агро-Поділля. Вилучино з Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна запис від 06 серпня 2013 року за №13834387, стосовно предмета обтяження: обладнання, перелік якого викладено в додатку №1 до договору застави № НКЛ-2005469/5/S-2 від 30.07.2013 року, який є невідємною частиною договору застави №НКЛ-2005469/5/S-2 від 30 липня 2013 року, який є невідємною частиною цього договору застави №НКЛ-2005469/5/S-2 від 30 липня 2013 року. Загальна заставна вартість предмету застави за погодженням сторін становить 41305224,00 грн. Місцезнаходження предмету застави: Україна, Хмельницька область, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна,7. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар перед Публічним акціонерним товариством Дельта Банк за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 року припинилися зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі заяви ТзОВ Яблуневий Дар про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог №148 від 18 лютого 2015 року та заяви ТзОВ Яблуневий Дар про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 27 лютого 2015 року, відтак, з огляду на положення ч.1 ст.593 ЦК України та ст.28 ЗУ Про заставу, а також умови договору застави № НКЛ-2005469/5/S-2 від 30.07.2013 року, право застави в даному випадку є також припиненим. Крім того, посилаючись на ч.3 ст.44 ЗУ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, з огляду на те, що у спірних правовідносинах ТзОВ Яблуневий дар є позичальником, а не власником і заставодавцем переданого в заставу майна, суд відмовив у вимозі позивача щодо зобовязання ТзОВ Яблуневий дар вчинити дії, спрямовані на звільнення предмету застави від обтяження.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду Державна іпотечна установа подала апеляційну скаргу вих.№ 5208/15 від 02.07.2015 року (вх. № 01-05/3183/15 від 14.07.2015р.), в якій просять скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2015 року у справі №914/1053/15 та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Державна іпотечна установа у своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не було надано доказів, що фізична особа ОСОБА_9, який направив претензію ТОВ «Яблуневий Дар» від 06.02.2015р. була уповноважена ПАТ «Дельта Банк» на вчинення таких дій. Апелянт також зазначає, що платіжне доручення від ТОВ «Інвестком» №1 від 17.02.2015р. до ПАТ «Дельта Банк» було подано не належним кредитором, що в свою чергу додатково підтверджує повідомлення про заміну кредитора по договору банківського рахунку, підписане ТОВ «Яблуневий Дар» та ТОВ «Інвестком», яке направлено до ПАТ «Дельта Банк» 16.02.2015р. Разом з тим, на думку скаржника, строк повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) на момент направлення заяви про зарахування зустрічних вимог, не настав, оскільки, повідомлення про заміну кредитора та заяву про дострокове відкликання частини вкладу за договором банківського вкладу ТзОВ Яблуневий Дар направив банку лише 02.03.2015 року.
Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 14.07.2015р. справу за № 914/1053/15 розподілено до розгляду судді доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Желік М.Б. та Костів Т.С.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2015р. апеляційну скаргу Державної іпотечної установи прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.08.2015р.
Розпорядження голови суду від 13.08.2015р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Желіка М.Б. введено суддю Бойко С.М. з підстав, викладених у вказаному розпорядженні.
Ухвалою суду від 13.08.2015 року провадження у справі №914/1053/15 зупинено, з підстав викладених в вищенаведеній ухвалі, до повернення матеріалів справи з касаційної інстанції.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.2015р. провадження у справі №№914/1053/15 поновлено на підставі ст. 79 ГПК України та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.10.2015р.
19.10.2015р. розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду вносилися зміни до складу колегії суддів по розгляду даної справи. Відтак, розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді Марка Р.І., суддів Желіка М.Б., Костів Т.С.. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.
На адресу канцелярії суду 16.10.15р. поступив відзив на апеляційну скаргу, яким Українсько-німецьке спільне підприємство «Агро-Поділля» просить залишити рішення господарського суду Львівської області від 17.06.2015р. без змін, а апеляційну скаргу Державної іпотечної установи без задоволення.
16.10.2015р. на адресу суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» просить рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2015р. у даній справі залишити без змін з підстав його законності та обґрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання 19.10.2015 року прибули представники сторін.
19.10.2015р. до суду від третьої особи на стороні відповідача 1 поступило письмове пояснення на апеляційну скаргу, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестком» просить залишити рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2015р. без змін, а апеляційну скаргу Державної іпотечної установи без задоволення.
Від Державної іпотечної установи 19.10.2015р. надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги в яких він зазначає, що у претензії Банка від 06.02.2015р. кредитний договір вважається простроченим, починаючи з 20.01.2015р. Отже окрім сум зобовязань у Відповідача 1 виникли зобовязання по сплаті процентів за користування кредитом до 27.0.2015р. та по сплаті пені на підставі п.4.1 Кредитного договору. Також скаржник зазначає, що заява про зарахування однорідних зустрічних вимог датована 18.02.2015р. то і крос-курс для визначення вартості євро повинен бути визначений на 18.02.2015 р., а не на 12.02.2015р., як зазначено в заяві про зарахування.
В судовому засіданні представник Державної іпотечної установи заявив клопотання про зупинення розгляду справи.
Представники ПАТ Дельта Банк та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб також підтримали наведене клопотання, в той час, представники Українсько-німецького спільного підприємства Агро-Поділля, ТзОВ Яблуневий Дар та ТзОВ «Інвестком» проти заявленого клопотання заперечили.
Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у звязку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох повязаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Розглянувши клопотання Державної іпотечної установи, враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки, в даному випадку відсутні підстави вважати неможливим розгляд даної справи до вирішення іншої справи.
Крім того, представники відповідача 2 та треті особи на стороні відповідача 2 в судовому засіданні підтримали вимоги своїх апеляційних скарг, просили їх задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2015 року у справі №914/1053/15 та прийняти нове рішення про відмову в позові, з підстав, зазначених у апеляційній скарзі.
Представники позивача, відповідача-1 та третьої особи на стороні відповідача 1 в судовому засіданні проти вимог апеляційних скарг заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення. Зокрема, зазначили, що заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог мали місце до введення тимчасової адміністрації банку.
В судовому засіданні представником Державної іпотечної установи заявлено клопотання про фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів.
Розглянувши вказане клопотання, враховуючи положення ст.81-1 ГПК України, колегія суддів задовольнила таке, у звязку з чим, подальше фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, розглянувши доводи апеляційних скарг та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 03.07.2013р. між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар (відповідач-1) укладено договір кредитної лінії №НКЛ-2005469/5, за умовами якого (п.п.1.1.1 п.1.1 ст.1) передбачалось надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - Транш, а у сукупності - Транші, на умовах, визначених у цьому договорі, в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 5 400 000,00 євро зі сплатою плати за користування кредитом в розмірі 12% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 01 серпня 2015 року включно.
Згідно з додатковим договором №7 від 30.04.2014 року до договору кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 року збільшено максимальний ліміт заборгованості до 6 300 000, 00 євро зі сплатою плати за користування кредитом в розмірі 12% річних, кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом: не пізніше 01.08.2015 року включно.
В забезпечення виконання ТзОВ Яблуневий Дар зобов'язань перед ПАТ Дельта Банк за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 30.07.2013 року між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та Українсько-німецьким спільним підприємством Агро-Поділля укладено договір застави №НКЛ-2005469/5/S-2 від 03 липня 2013 року, відповідно до умов якого, позивачем передано відповідачу 2 обладнання, перелік якого викладено в додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
До Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис за №13834387 від 06.08.2013 року стосовно предмета обтяження: обладнання, перелік якого викладено в додатку №1 до договору застави №НКЛ-2005469/5/S-2 від 03 липня 2013 року, який є невід'ємною частиною договору застави №НКЛ-2005469/5/S-2 від 03 липня 2013 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2015р. ПАТ Дельта Банк відправив на адресу ТзОВ Яблуневий Дар претензію на суму 6 374 564,38 євро, з яких: сума заборгованості за кредитом 6 300 000,00 євро; сума заборгованості за нарахованими процентами - 74 564,38 євро (т.1, а.с.53-54).
У вказаній претензії банк зазначив, що у разі несплати ТзОВ Яблуневий Дар заборгованості у визначеному в цій претензії розмірі у 30-денний строк, кредитор розпочне процедуру звернення стягнення на предмети застави згідно Договору застави майнових прав НКЛ-2005469/5/S-1 від 03.07.2013р., Договору застави №НКЛ-2005469/5/S-2 від 30.07.2013р., шляхом звернення до суду з позовною вимогою про звернення стягнення на майно, що є предметом договорів застави.
Судами встановлено, що 11.02.2015р. між ТзОВ Яблуневий Дар (новий кредитор) та ТОВ Інвестком (первісний кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку.
Відповідно до вищезгаданого договору відступлення, первісний кредитор (ТзОВ Інвестком) відступає новому кредитору (ТзОВ Яблуневий Дар) право вимагати від боржника (ПАТ Дельта Банк) виплати залишку на рахунку, відкритому за Договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009р., у розмірі 7 122 150,00 доларів США.
11.02.2015р. на виконання умов договору відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку від 11.02.2015 року, ТзОВ Яблуневий Дар і ТзОВ Інвестком підготували і відправили боржнику (ПАТ Дельта Банк) повідомлення про заміну кредитора у зобовязанні, підписане обома сторонами, що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення у цінний лист від 16.02.2015р..
Також судом встановлено, що ТзОВ Інвестком листом за вих. №01-17/02-2015 від 17.02.2015р., що був вручений нарочно 17.02.2015р. ПАТ Дельта Банк, направив на виконання платіжне доручення в іноземній валюті №1 від 17.02.2015р. на суму 20 161 485,34 доларів США (т.1, а.с.119-120).
В цьому листі ТзОВ Інвестком зазначив, що 12.02.2015 р. ТзОВ Інвестком за допомогою системи Клієнт-Банк ПАТ Дельта Банк виставив платіжне доручення в іноземній валюті на суму 21 166 180,57 доларів США (двадцять один мільйон сто шістдесят шість тисяч сто вісімдесят доларів США 57 центів) з метою перерахування на рахунок ТзОВ Інвестком в ПАТ Альфа-банк.
Станом на 18.02.2015р. ані платіжне доручення від 12.02.2015р., ані платіжне доручення №1 від 17.02.2015 року банком виконані не були.
18.02.2015 року за вих.№148 ТОВ Яблуневий Дар надіслав на адресу ПАТ Дельта Банк заяву про припинення зобовязання зарахуванням зустрічних вимог, що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення у цінний лист від 18.02.2015р..
У згаданій заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар», покликаючись на договір відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку від 11.02.2015р., вказав про: 1)припинення в повному обсязі зобовязань щодо сплати ТзОВ Яблуневий Дар на користь ПАТ Дельта Банк суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013р. у розмірі 6 300 000,00 євро; 2)припинення зобовязань щодо сплати ПАТ Дельта Банк на користь ТзОВ Яблуневий Дар заборгованості на загальну суму 7 122 150,00 доларів США (що за крос-курсом складає 6 300 000,00 євро) за договором рахунку, внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.
Крім того, судом встановлено, що 06 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та ОСОБА_8 укладено договір №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) 8 років разом у доларах США.
03 серпня 2014 року між ТзОВ Яблуневий Дар (новий кредитор) та ОСОБА_8 (первісний кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до боржника ПАТ Дельта Банк виплати частини вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) 8 років разом №003-09508-06514 від 06.05.14 року у розмірі 575750,84 доларів США.
20 лютого 2015 року ТзОВ Яблуневий Дар як новий кредитор та ОСОБА_8 як первісний кредитор, оформлено підписане двома сторонами повідомлення для боржника ПАТ Дельта Банк про заміну кредитора у зобов'язанні.
Крім того, ТзОВ Яблуневий Дар як новий кредитор надіслало ПАТ Дельта Банк заяву про дострокове відкликання частини вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) 8 років разом №003-09508-06514 від 06.05.2014 року в сумі 575 750,84 доларів США та перерахування згаданої суми у 3-денний строк на банківський рахунок ТзОВ Яблуневий Дар.
Зазначена заява а також повідомлення про заміну кредитора у зобовязанні надіслано ПАТ Дельта Банк 02.03.2015 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 02.03.2015 року.
27 лютого 2015 року ТзОВ Яблуневий Дар оформило заяву, адресовану ПАТ Дельта Банк про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, у якій, посилаючись на договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу від 03.08.2014 року, зазначалось про: 1) припинення зобов'язань щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк суми заборгованості за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013р. у розмірі 64 208,22 євро (що за крос-курсом євро до долару, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 72 664,44 доларів США); 2) припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством Дельта Банк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар частини заборгованості за договором банківського вкладу (депозиту) 8 років разом №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року на загальну суму 575 750,84 доларів США (що за крос-курсом долару до євро, обчисленого на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви складає еквівалент 508 748,64 євро), внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015р. № 150 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015р. № 51 Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерного товаристві Дельта Банк, згідно з яким з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерного товаристві Дельта Банк, код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Дельта Банк призначено ОСОБА_10.
Тимчасову адміністрацію в ПАТ Дельта Банк запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. включно.
Листом від 20.03.2015р., отриманим відповідачем-2 нарочно 23.03.2015р., позивач звернувся до банку з проханням подати нотаріусу заяву про звільнення предмету застави від обтяження у звязку із припиненням забезпечуваного зобовязання.
Листом за вих.№2/39-17/770 від 07.04.2015р. відповідач-2 відмовив позивачу у звільненні предмета застави в звязку з невизнанням припиненими зобовязань відповідача-1 за договором кредитної лінії.
Разом з тим, Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина друга статті 598 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України, зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (частина друга статті 601 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2015р. між відповідачем-1 (новий кредитор) та ТОВ Інвестком (первісний кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку.
Відповідно до вищезгаданого договору відступлення, первісний кредитор (ТОВ Інвестком) відступає новому кредитору (ТОВ Яблуневий Дар) право вимагати від боржника (ПАТ Дельта Банк) виплати залишку на рахунку, відкритому за договором банківського рахунку, у розмірі 7 122 150,00 доларів США.
Апелянт зазначає, що доказів переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком» прав вимоги за договором рахунку, а саме копії Договору відступлення 1, Банку надано не було.
Судова колегія не погоджується з твердженням апелянта, оскільки на виконання умов договору відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку від 11.02.2015р., ТОВ Яблуневий Дар і ТОВ Інвестком підготували і відправили банку повідомлення про заміну кредитора у зобовязанні, підписане обома сторонами, що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення у цінний лист від 16.02.2015р.
18 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» надіслав на адресу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заяву про припинення зобовязання зарахуванням зустрічних вимог вих. №148 від 18.02.2015р. У даній заяві ТзОВ «Яблуневий Дар», покликаючись на Договір відступлення прав вимоги за Договором банківського рахунку від 11 лютого 2015 року, вказав про: 1)припинення в повному обсязі зобовязань щодо сплати ТОВ Яблуневий Дар на користь ПАТ Дельта Банк суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013р. у розмірі 6 300 000,00 євро; 2)припинення зобовязань щодо сплати ПАТ Дельта Банк на користь ТОВ Яблуневий Дар заборгованості на загальну суму 7 122 150,00 доларів США (що за крос-курсом складає 6 300 000,00 євро) за договором рахунку, внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог. А також, платіжним дорученням №166 від 11.06.2015р. ТзОВ «Яблуневий Дар» сплатив на користь ПАТ «Дельта Банк» 247 085, 97 грн. нарахованих процентів згідно Договору.
За таких обставинах, як тіло кредиту, так і проценти, нараховані на тіло кредиту, є погашеними ТзОВ «Яблуневий Дар» шляхом зарахування зустрічних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестком», як клієнт (володілець рахунку), а не Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» мало право 12 лютого 2015 року предявляти до виконання платіжне доручення в іноземній валюті на суму 21 166 180, 57 доларів США, а 17 лютого 2015 року платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 17 лютого 2015 року на суму 20 161 485, 34 доларів США.
Згідно частин 1-3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
В абзаці 1-2 пункту 1.8 розділу 1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 р. за №1172/8493, передбачено, що банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.
Поточний рахунок рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Інструкції банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов'язані на підставі офіційних документів або засвідчених в установленому законодавством України порядку їх копій ідентифікувати клієнтів - власників рахунків / представників власників рахунків / осіб, які відкривають рахунки на користь третіх осіб у порядку, установленому законодавством України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації банком.
Згідно пункту 2.13 розділу 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976 банки приймають до виконання лише розрахункові документи своїх клієнтів, які подають їх у банк у порядку, передбаченому договорами банківського рахунку цих клієнтів.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, очевидно, що укладення 11 лютого 2015 року між ТзОВ «Яблуневий Дар» як новим кредитором, та ТзОВ «Інвестком» як первісним кредитором договору відступлення прав вимог за договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04.09.2009р., не змінило факт, що ТЗОВ «Інвестком» залишилося власником решти грошових коштів на поточному рахунку.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила, що в договорі банківського вкладу (депозиту) 8 років разом №003-09508-060514 від 06 травня 2014 року, укладеного між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_8, відсутній обов'язок вкладника отримувати згоду Банку на відступлення прав вимоги за вказаним договором будь-якій третій особі.
Судом встановлено, що 03.08.2014 року між ТзОВ Яблуневий Дар як новим кредитором та ОСОБА_8 як первісним кредитором, укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, згідно якого ОСОБА_8 відступив ТзОВ Яблуневий Дар права вимоги до ПАТ Дельта Банк щодо виплати частини вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) у розмірі 575750,84 доларів США, а ПАТ Дельта Банк повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні спільним листом від 20.02.2015 року.
Також, 02.03.2015 року ТзОВ Яблуневий Дар як новий кредитор надіслав ПАТ Дельта Банк заяву про дострокове відкликання частини вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) 8 років разом №003-09508-06514 від 06 травня 2014 року в сумі 575 750,84 доларів США і перерахування згаданої суми у 3-денний строк на банківський рахунок ТзОВ Яблуневий Дар. Надіслання банку заяви та повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 20.02.2015 року підтверджується описом вкладення у цінний лист від 02.03.2015 року.
Статтею 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобовязанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Як вбачається з наведеної статті у нового кредитора не виникає обовязку разом з повідомленням про заміну кредитора чи з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, надання доказів переходу прав у зобовязаннях.
Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
06 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та ОСОБА_8 укладено договір №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) 8 років разом у доларах США.
Разом з тим, на підставі договору від 03.08.2014 року про відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, ОСОБА_8 відступив Товариству з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар право вимагати виплати частини вкладу за договором №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) 8 років разом у доларах США від 06 травня 2014 року у сумі 575750,84 доларів США, відповідно кредитором банку з майновими вимогами на вказану частину вкладу стало ТзОВ Яблуневий Дар, а відтак, у звязку з зверненням останнього до ПАТ Дельта Банк з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, останні підлягають зарахуванню.
Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги надіслану 02.03.2015 р.ТзОВ «Яблуневий Дар» заяву про дострокове відкликання вкладу в сумі 575 750, 84 доларів США, строк повернення вкладу по Договору банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» від 06.05.204р. наступив 02.03.2015р.
Посилання Державної іпотечної установи на ту обставину, що згідно п.1.11 договору банківського вкладу вкладник зобовязаний письмово повідомити банк про вимогу повернення вкладу або його частини не менше, ніж за три банківські дні до очікуваної дати повернення, не відповідають умовам укладеного між сторонами договору.
Так, згідно п.1.11 Договору №003-09505-060514 від 06.05.2014р. вкладник зобовязується повідомляти банк не менше ніж за 3 (три) банківських дні лише про часткове відкликання суми вкладу. Стосовно відкликання всієї суми вкладу, то жодних часових обмежень щодо здійснення заяви про таке відкликання, умовами укладеного між сторонами договору не передбачено.
Як уже зазначалося, згідно договору відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, укладеного між ТзОВ «Яблуневий Дар» та ОСОБА_8, до нового кредитора перейшло право вимагати від ПАТ «Дельта Банк» виплати частини вкладу за Договором банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» від 06.05.204р. у розмірі 575 750, 84 доларів США. Відтак, заявою від 02.03.2015 року саме весь розмір належного новому кредиторові вкладу в розмірі 575 750, 84 доларів США ТзОВ «Яблуневий Дар» достроково відкликав у ПАТ «Дельта Банк».
Таким чином, відправлення ТОВ Яблуневий Дар 02.03.2015 року заяви про дострокове відкликання вкладу за Договором банківського вкладу засвідчує строк настання вимоги.
Даний висновок суду в повній мірі кореспондується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом України в ухвалі від 21 квітня 2010 року.
Окрім того, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №150 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №51 від 02.03.2015 року Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк, на підставі якого, з 03.03.2015 року у Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк (код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133) запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.
При цьому, суд не бере до уваги посилання скаржника на ч.5 ст.36 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до якої, під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів.
Враховуючи те, що тимчасову адміністрацію в ПАТ Дельта Банк запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно, заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог ТзОВ Яблуневий Дар надіслано на адресу ПАТ Дельта Банк до запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ Дельта Банк (18 лютого 2015 року і 27 лютого 2015 року відповідно), з огляду на що, передбачені ч.5 ст.36 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, обмеження щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, не підлягають застосуванню.
ОСОБА_9 тверджень скаржника, що громадянин ОСОБА_9 не мав права підписувати претензію від 06.02.2015р. судова колегія зазначає наступне, що вказана претензія володіє усіма необхідними реквізитами документа, як це передбачено, зокрема, Національним стандартом України - Державна уніфікована система документації - Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, Вимоги до оформлювання документів, ДСТУ 4163-2003, чинного від 01.09.2003р., затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55.
Зокрема, згадана претензія оформлена на бланку ПАТ Дельта Банк; в ній міститься інформація, відома обмеженому колу осіб, зокрема, інформація про договір кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013р., укладений між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Яблуневий Дар, суму заборгованості за кредитом, суму заборгованості за нарахованими процентами; претензія підписана директором Департаменту продажів корпоративного бізнесу ОСОБА_9 з датою оформлення 06.02.2015р.; підпис директора Департаменту продажів корпоративного бізнесу ОСОБА_9 скріплений печаткою ПАТ Дельта Банк з нанесеним на печатку ідентифікаційним кодом банку.
Незважаючи на те, що претензія була підписана ще 06.02.2015р., банком вказана претензія відкликана не була. Письмових доказів того, що вказаний документ підписаний неуповноваженою особою банку, протягом строку розгляду спору представником ПАТ Дельта Банк суду не надано. Так само не надано суду доказів вжиття банком заходів дисциплінарного впливу щодо громадянина ОСОБА_9, проведення спеціальної перевірки тощо.
ОСОБА_9 тверджень скаржника, що крос-курс для визначення вартості євро повинен бути визначений на 18.02.2015 р., а не на 12.02.2015р., як зазначено в заяві про зарахування. Судова колегія зазначає наступне, згідно даних Міжнародної інформаційної агенції Bloomberg станом на 12 лютого 2015 року нижня межа крос-курсу євро/долар США становила 1,1303, верхня - 1,1423.
Як вбачається із матеріалів справи та пояснень відповідача-1, останній використав крос-курс євро/Долар США 1,1305, тобто величину, більшу від нижньої межі і меншу від вищої межі крос-курсу євро/Долар США станом на 12 лютого 2015 року.
Таким чином, 6 300 000,00 євро Ч 1,1305 = 7 122 150,00 доларів США.
Аналогічним чином було проведено перерахунок суми заборгованості за процентами за кредитом згідно діючого на той час крос-курсу євро/долар США.
Протягом строку розгляду справи відповідачем-2 не наведено суду обґрунтованих заперечень з приводу вказаного розрахунку, не подано власного контррозрахунку, відтак доводи відповідача-2 з цього приводу судом відхиляються як необґрунтовані.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що у матеріалах справи відсутній Договір кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 05.07.2013р.. Натомість, в усіх документах(заяви про зарахування вимог, повідомлення про заміну кредитора тощо) наданих позивачем у якості доказу припинення зобовязань за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 05.07.2013р. містяться посилання на договір кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013р.. У відзиві на апеляційну скаргу від 16.10.2015року зазначено, що у договорі застави №НКЛ-2005469/5/S-2 від 20.07.2013 р. сторонами помилково зазначено договір кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 05.07.2013р.. Судова колегія заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, зазначає наступне, що відповідно до додатку № 1 до договору застави майнових прав від 04.09.2014 р. міститься перелік майнових прав де зазначено, що структура забезпечення по кредитному договору від 03.07.2013 р. №НКЛ-2005469/5 укладеному з ТзОВ «Яблуневий дар». Зазначений документ підписаний представником Державної іпотечної служби та представником АТ «Дельта Банк». Також, необхідно зазначити наступне, що сторонами не надано іншого договору, окрім договору кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013р.. Все вищевикладене спростовує доводи апелянта про відсутність Договору кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013р..
Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар перед ПАТ Дельта Банк за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 року, припиненими зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі заяви ТзОВ Яблуневий Дар про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог №148 від 18 лютого 2015 року та заяви ТзОВ Яблуневий Дар про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 27 лютого 2015 року.
Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.601 ЦК України зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги.
Забезпечення виконання зобовязання заставою передбачено ст.546 ЦК України.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (ст.572 ЦК України).
В силу ст.20 ЗУ Про заставу заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (п.п.3, 4 ст.577 ЦК України).
Випадки припинення права застави передбачено ч.1 ст.593 ЦК України, серед яких і припинення зобовязання, забезпеченого заставою.
Наведене положення також передбачено ст.28 ЗУ Про заставу та вказана підстава припинення права застави погоджена сторонами у п.3.2 договору застави.
Враховуючи наведені положення законодавства та умови укладеного між сторонами договору застави, з огляду на припинення забезпеченого заставою зобовязання ТзОВ Яблуневий Дар перед ПАТ Дельта Банк за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 року, право застави за договором застави №НКЛ-2005469/5/S-2 від 30.07.2013 року є також припиненим, а вимога позивача щодо визнання застави припиненою, за обставин невизнання даного факту банком, є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
ОСОБА_9 вимоги позивача в частині вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 06.08.2013 року за №13833939 стосовно обєкта обтяження, колегія суддів погоджується з рішенням Господарського суду Львівської області, що дана вимога підлягає до задоволення. Оскільки, матеріалами справи підтверджується, що як тіло кредиту, так і проценти, нараховані на тіло кредиту, є повністю погашеними ТОВ Яблуневий Дар шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а відтак вважається припиненим і додаткове (акцесорне) зобов'язання за договором застави №НКЛ-2005469/5/S-2 від 30.07.2013р.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст. ст. 3, 12 - 15, 20 ЦК України) слід дійти висновку про те, що в разі невизнання кредитором права заставодавця, передбаченого частиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов'язання, таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі п. 1 частини другої статті 16 ЦК України.
Відповідно до ст.42 ЗУ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Держатель Державного реєстру наділяє відповідних суб'єктів повноваженнями реєстраторів Державного реєстру, які надаватимуть послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.43 наведеного вище Закону відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на припинення права застави за договором застави №НКЛ-2005469/4/S5 від 30.07.2013 року, зазначена вимога позивача підлягає задоволенню.
Разом з тим, враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач-1 є позичальником, а не власником і заставодавцем переданого в заставу майна, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про зобовязання ТзОВ Яблуневий дар вчинити дії, спрямовані на звільнення предмету застави від обтяження. Слід зазначити, що згідно з ч.3 ст.44 ЗУ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. Відтак, позивач не був позбавлений права самостійно звернутися до банку з вимогою подати до реєстратора заяву про припинення застави та виключення з Державного реєстру відповідний запис.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно із ст.33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на все наведене вище, беручи до уваги припинення забезпеченого заставою зобовязання ТзОВ Яблуневий Дар перед ПАТ Дельта Банк за договором кредитної лінії №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 року, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, право застави за договором застави №НКЛ-2005469/5/S-2 від 30.07.2013 року є також припиненим, відтак, колегія суддів вважає вимоги позивача в частині визнання припиненою застави та припинення обтяження і вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідного запису об ґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2015 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.49 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,
постановив:
1.Рішення господарського суду Львівської області від 17.06.2015 року в справі за номером 914/1053/15 залишити без змін.
2.Апеляційні скарги Державної іпотечної установи вих.№ 5208/15 від 02.07.2015 року залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови виготовлений 23.10.2015 р.
Головуючий-суддяМарко Р.І.
СуддяЖелік М.Б.
СуддяКостів Т.С.
Судове рішення № 52800241, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 19.10.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/1053/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: