Постанова № 52800239, 19.10.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р. Справа № 922/2004/15

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії судді: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю:

від прокуратури Харківської області - прокурор відділу ОСОБА_1 (посвідчення № 013773 від 06.12.2012р.);

від 1-го відповідача - Харківської міської ради - ОСОБА_2 ( задовіреністю №08-11/4670/2-14 від 24.12.2014р.);

від 2-го відповідача - Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Булат" - ОСОБА_3 (за довіреністю від 22.06.2015р.),

від 3-го відповідача - не прибув,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не прибув,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (за довіреністю № 13-687/14д від 16.12.2014р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Прокуратури Харківської області (вх. №4454 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 14.08.15 у справі № 922/2004/15

за позовом Заступника прокурора Харківської області

до 1. Харківської міської ради

2. Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Булат"

3. Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Мегабанк"

про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Харківської області (далі за текстом Прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про виправлення помилки (а.с. 243 т. 1) простить:

- визнати незаконним та скасувати п.20. додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів» від 23.10.2008 р. №274/08;

- визнати незаконним та скасувати п. 7 додатку 1 до рішення 2 сесії 6 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування» від 22.12.2010 р. №28/10;

- визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №473450 від 29.05.2009 р., серії ЯЛ № 098741 від 31.12.2010 р., серії ЯЖ № 098742 від 31.12.2010 р., які зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №№ 120967100009,121070500118, 121070500117.

- визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які внесені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6310136300:16:013:0050 та 6310136300:16:013:0297 від 02.04.2013 р. №№ 1315831 та 1320229;

- зобов'язати реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності від 02.04.2013 р. №№ 1315831 та 1320229;

- зобов'язати ОК «ЖБК «Булат» передати, а Харківську міську раду прийняти земельні ділянки, площами 0,8000 га, 0,2503 та 0,0278 га.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.08.2015р. у справі № 922/2004/15 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Жигалкін І.П., суддя Добреля Н.С.) в позові відмовлено частково в частині позовних вимог про:

- визнання незаконним та скасування п. 20. додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів» від 23.10.2008 р. №274/08;

- визнання незаконним та скасування п. 7 додатку 1 до рішення 2 сесії 6 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування» від 22.12.2010 р. №28/10;

- визнання недійсними державних акті на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №473450 від 29.05.2009 р., серії ЯЛ № 098741 від 31.12.2010 р., серії ЯЖ №098742 від 31.12.2010 р., які зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №№ 120967100009,121070500118, 121070500117.

- зобов'язання ОК «ЖБК «Булат» передати, а Харківську міську раду прийняти земельні ділянки, площами 0,8000 га, 0,2503 та 0,0278 га.

В частині решти позовних вимог провадження у справі припинено.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення мотивовано пропуском строку позовної давності для звернення з даним позовом. В частині припинення провадження у справі, господарський суд зазначив, що спори з державним реєстратором щодо вчинених ним реєстраційних дій підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Прокуратура Харківської області не погодилась з прийнятим у справі рішенням та звернулась з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду Харківської області та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 19.10.2015р.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Мегабанк" надійшов відзив (вх. 14.052 від 12.10.2015р.) на апеляційну скаргу, в якому він вважає прийняте у справі рішення господарського суду Харківської області законним та обґрунтованим, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, безпідставиними. Наводить правове обґрунтування своєї позиції у справі та просить залишити оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції без змін, в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не надали, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, відзив на апеляційну скаргу не надала.

В судове засідання 19.10.2015р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, уповноваженого представника не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

В судовому засіданні 19.10.2015р. представник заявника апеляційної скарги підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні.

В судовому засіданні 19.10.2015р. представники першого та другого відповідачів у справі, заперечували проти вимог апеляційної скарги в повному обсязі та просили відмовити в її задоволенні.

В судовому засіданні 19.10.2015р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, заперечував проти вимог апеляційної скарги, з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в задоволенні скарги і залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво в суді інтересів держави та громадянина у випадках, визначених законом.

Статтею 123 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.

Згідно з Законом України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час звернення прокурора з позовом), підставою для представництва прокуратурою у суді інтересів громадянина або держави полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, а також інші форми представництва.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь - якій стадії судочинства, в порядку передбаченому процесуальним законом.

Згідно з ч.2 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Про обов'язок прокурора зазначити у позовній заяві про відсутність такого органу також вказано в абз. 4 п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» (у редакції, викладеній у пункті 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 №2 «Про внесення до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України доповнень і змін, що стосуються участі прокурора у судовому процесі»), У даному випадку такий орган відсутній, оскільки особа, яка наділена територіальною громадою міста відповідними повноваженнями у даному випадку виступає у якості відповідача.

Відповідно до п.2.1. наказу Генерального прокурора України №6гн від 28.1 1.2012 «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень» пріоритетним напрямом представницької діяльності є захист інтересів держави у сфері земельних відносин.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв'язку з чим захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Згідно з ч. 9 ст. 16 ГПК України справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як зазначає прокурор, відповідно до п. 2.1 наказу Генерального прокурора України №6гн від 28.11.2012 року Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень, прокуратурою області було проведено перевірку правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок Харківською міською радою.

Перевіркою встановлено, що п. 20. додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 23.10.2008р. № 274/08 Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Булат" надано у приватну власність земельну ділянку за рахунок земель житлової та громадської забудови, площею 0,8 га, в межах акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 25.05.2006р. №866/06 зі зміною функціонального призначення об'єкту для будівництва та подальшої експлуатації малоповерхової житлової забудови по вул. Батумській, 24.

У подальшому п. 7 додатку 1 до рішення 2 сесії 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування надано ОК "ЖБК "Булат" додаткові земельні ділянки у власність, за рахунок земель житлової та громадської забудови : ділянка 1- 0,2503 га, ділянка 2 0,0278 га для будівництва та подальшої експлуатації малоповерхової житлової забудови по вул. Батумській, 24.

На виконання вказаних рішень 2-й відповідач отримав державні акти на право власності на земельні ділянки, площею 0,8 га (державний акт серія ЯЖ № 473450 від 29.05.2009 р.), площею 0,2503 га (державний акт серія ЯЛ № 098741 від 31.12.2010 р.), площею 0,0278 га (державний акт серія ЯЖ № 098742 від 31.12.2010 р.).

Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію земельних ділянок з наступними кадастровими номерами (6310136300:16:013:0050, 6310136300:16:013:0297), а саме: в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено записи про право власності від 02.04.2013 р. № 1315837 та від 02.04.2013 р. № 1320229 відповідно.

Заступник прокурора Харківської області (далі за текстом Прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій простить:

- визнати незаконним та скасувати п.20. додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів» від 23.10.2008 р. №274/08;

- визнати незаконним та скасувати п. 7 додатку 1 до рішення 2 сесії 6 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування» від 22.12.2010 р. №28/10;

- визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №473450 від 29.05.2009 р., серії ЯЛ № 098741 від 31.12.2010 р., серії ЯЖ № 098742 від 31.12.2010 р., які зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №№ 120967100009,121070500118, 121070500117.

- визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які внесені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6310136300:16:013:0050 та 6310136300:16:013:0297 від 02.04.2013 р. №№ 1315831 та 1320229;

- зобов'язати реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності від 02.04.2013 р. №№ 1315831 та 1320229;

- зобов'язати ОК «ЖБК «Булат» передати, а Харківську міську раду прийняти земельні ділянки, площами 0,8000 га, 0,2503 та 0,0278 га.

Прокурор обґрунтовує свій позов порушеннями, які були допущені під час встановлення меж земельної ділянки та її площі, недотриманням вимог законодавства щодо чисельності засновників житлово-будівельного кооперативу, відсутністю необхідності поліпшити житлові умови членів кооперативів та їх сімей.

Також, в обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що вказане вище рішення міської ради прийнято усупереч вимогам ст.41 Земельного кодексу, ст.ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного ОСОБА_1, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985р.

Рішенням господарського суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог частково відмовлено у зв'язку з пропуском прокурором позовної давності, про застосування наслідків якої заявлено стороною у справі.

В частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які внесені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6310136300:16:013:0050 та 6310136300:16:013:0297 від 02.04.2013 №№ 1315831 та 1320229 та зобов'язання реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності від 02.04.2013 р. №№ 1315831 та 1320229 провадження у справі припинено на підставі п. 1 статті 80 ГПК України. Господарський суд вважав, що спори з державним реєстратором щодо вчинених ним реєстраційних дій підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судова колегія вважає правомірними такі висновки суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до Статуту Житлово-будівельного кооперативу "Булат" він є кооперативом обслуговуючого типу, який засновано згідно з рішенням засновників від 28.07.2008р., відповідно до Конституції України, Закону України "Про кооперацію", Цивільного кодексу України, Житлового кодексу та іншого законодавства України.

В організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу, за напрямом діяльності є житлово-будівельним кооперативом та створений його засновниками на добровільних засадах.

Метою діяльності кооперативу є забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого житлового будинку (будинку) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Засновниками кооперативу є ОСОБА_6, АДРЕСА_1; ОСОБА_7 АДРЕСА_2; ОСОБА_8С, АДРЕСА_3

Відповідно до нової редакції Статуту кооперативу (зміни зареєстровані 21.11.2008р.) засновниками його є ОСОБА_9, АДРЕСА_4, ОСОБА_10, АДРЕСА_5, ОСОБА_11, м. Харків вул. 2-ої П'ятирічкиАДРЕСА_6.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень Харківської міської ради, у тому числі, віднесено розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Положеннями ст.116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частиною 1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 23.10.2008р. № 274/08 Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Булат" надано у приватну власність земельну ділянку за рахунок земель житлової та громадської забудови, площею 0,8 га, в межах акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 25.05.2006р. №866/06 зі зміною функціонального призначення об'єкту для будівництва та подальшої експлуатації малоповерхової житлової забудови по вул. Батумській, 24.

У подальшому п. 7 додатку 1 до рішення 2 сесії 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування надано ОК "ЖБК "Булат" додаткові земельні ділянки у власність, за рахунок земель житлової та громадської забудови : ділянка 1- 0,2503 га, ділянка 2 0,0278 га для будівництва та подальшої експлуатації малоповерхової житлової забудови по вул. Батумській, 24.

Відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

Тобто, наведеною нормою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

В силу ст. 133, 135 Житлового Кодексу та абз. 1 п. 8 Примірного статуту громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу (далі -ЖБК) і одержати в ньому квартиру; до членів ЖБК приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до ст. 137 ЖК житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності ЖБК установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства.

Згідно зі ч. 6 ст. 137 ЖК та абз. 2 п.4 Примірного статуту рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їх сімей, що виявили бажання оселитися в будинку кооперативу, затверджуються виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до абз. 2 п. 5, п. 5, абз. 2 п. 7 абз. 1, п. 45 , абз. 1 п. 74 Примірного статуту ЖБК діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до цього Примірного статуту і зареєстрованого у виконавчому комітеті Ради народних депутатів, який затвердив рішення про організацію кооперативу; число громадян, які вступають до організованого кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік; до членів ЖБК приймаються особи віком до З0 років; громадянин може бути членом тільки одного ЖБК, крім випадку вступу до новостворюваного кооперативу у зв'язку з потребою у поліпшенні житлових умов; контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків здійснюють виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів.

Суд вважає, що при вирішенні питання, яким нормативно-правовим актом слід керуватись при створенні Житлово - будівельного кооперативу: ст. 7 Законом України Про кооперацію або Житловим кодексом України та Примірним статутом необхідно врахувати, що зазначені нормативно-правові акти співвідносяться як загальний (Закон України Про кооперацію) та спеціальний (Житловий кодекс України та Примірний статут), а тому слід застосовувати норми спеціальних нормативно-правовових актів.

До аналогічного висновку прийшла колегія суддів Вищого господарського суду України при прийнятті рішення від 14.03.2013 у справі № 5002-22/1870-2012.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що ОК "ЖБК "Булат" створено з порушенням вищевказаних норм.

Так, всупереч ст. 137 Житлового кодексу та абз. 2 п. 4 Примірного Статуту, рішення про створення ОК "ЖБК "Булат" (протокол загальних зборів засновників № 1, від 20.02.2008р., протокол загальних зборів засновників № 2 від 20.11.2008р.) та список членів кооперативу не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради.

Відповідно до статуту ОК "ЖБК "Булат" не створений при виконавчому комітету місцевої ради народних депутатів, при підприємстві, установі чи організації, що суперечить ст. 137 Житлового кодексу.

Відповідачі не надали суду жодного доказу того, що члени кооперативу на момент його створення, потребували поліпшення житлових умов, що суперечить вимогам ст. 135 ЖК України та абз. І п.8 Примірного статуту.

Вимога щодо необхідності поліпшення житлових умов повинна бути передбачена у матеріалах реєстраційної справи та статутних документах.

Всупереч п. 5 Примірного статуту, з урахуванням того, що число членів кооперативу не визначено виконавчим комітетом Харківської міської ради, число його членів не повинно бути менше п'яти. При цьому відповідно до переліку членів кооперативу - число його членів три.

Підсумовуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що спірні рішення Харківської міської ради 5 скликання від 23.10.2008р. № 274/08 та 6 скликання від 22.12.2010р. є передчасним.

При цьому судова колегія звертає увагу на те, що відповідач-1 Харківська міська рада, вирішуючи питання про наявність правових та фактичних підстав для ухвалення спірного рішення, мала можливість, і, в силу покладених на неї публічних функцій діяти в інтересах усієї територіальної громади, мала й обовязок зясувати правовий статус, мету та підстави створення відповідача-2, мала переконатись у додержанні відповідачем-2 порядку його створення та у відповідності його вимогам чинного законодавства, що регулює порядок передачі землі житлово-будівельним кооперативам. Вищевказаного відповідачем-1 Харківської міською радою зроблено не було.

Відповідно до Постанови Пленуму ВГС України №6 від 17.05.2011р. державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування. Разом з тим господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

З огляду на висновок судової колегії про передчасність винесення Харківською міською радоб спірних рішень, які слугували підставою для подальшого оформлення державних актів на право власності на зазначену земельну ділянку, позовні вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування п.20. додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів» від 23.10.2008р. №274/08; та п. 7 додатку 1 до рішення 2 сесії 6 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування» від 22.12.2010р. №28/10; та визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №473450 від 29.05.2009р., серії ЯЛ № 098741 від 31.12.2010 р., серії ЯЖ № 098742 від 31.12.2010р., які зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №№ 120967100009,121070500118, 121070500117 законні та обґрунтовані.

Отже, судова колегія дійшла висновку про наявність порушеного права.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОК "ЖБК "Булат" заявлене клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності.

У відповідності до частини 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

За приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з ч. 1 п. 4 ст. 268 ЦК України, в редакції, яка діяла на час прийняття 1-м відповідачем рішення 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам ділянок для будівництва об'єктів» від 23.10.2008 р. № 274/08, позовна давність не поширювалась на вимоги власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» від 20.12.2011 р. №4176-VI у Цивільному кодексі України п. 4 ч. 1 ст. 268 було виключено.

Відповідно до п. 1 прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону України цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 15.01.2012 р.

П. 5 прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону встановлено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Вимоги позовної заяви полягають у визнанні незаконним та скасування :

1. п. 20 додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 23.10.2008р.,

2. п. 7 додатку 1 до рішення 2 сесії Харківської міької ради 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 22.12.2010р.,

Як вбачається з матеріалів справи прокурор звернувся з позовом у березні 2015року, тобто з пропуском позовної давності, про наслідки застосування якої заявлено стороною у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Процесуальні права прокурора як особи, якій надано право захищати права, свободи і та інтереси інших осіб, визначені у статті 29 ГПК України, у відповідності до якої, прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Згідно п. 10 Наказу Генеральної прокуратури України від 18.10.2010р. № Згн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів», з метою підвищення ефективності наглядової діяльності за додержанням і застосуванням законів, керуючись статтями 1,15, 19-24 Закону України «Про прокуратуру», було наказано, зокрема: періодично, але не рідше одного разу на місяць, перевіряти законність правових актів Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Використовувати право участі у засіданнях цих органів.

Відповідним суб'єктом здійснення державою своїх цивільних прав в даному випадку є прокурор, який згідно із ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» здійснює прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими Радами, їх виконавчими органами, з відповідними наслідками прокурорського нагляду, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави.

У Постанові від 29.10.2014р. № 6-152цс14 Верховний Суд України вказав на те, що норма ч. 1 ст. 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Згідно ч. 1 ст. 6 Регламенту Харківської міської ради персональні робочі місця передбачаються також для представників прокуратури м. Харкова, правоохоронних органів м. Харкова.

Посилання Прокурора в обґрунтування відсутності пропуску ним позовної давності тим, що він мав змогу дізнатись про невідповідність закону спірних рішень Харківської міської у ході вивчення даних офіційного веб-сайту Харківської міської ради та ознайомлення з правовстановлюючими документами ОК «ЖБК «Булат» державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не відповідають висловленій Верховним Судом України правовій позиції, що міститься у постанові по справі № 6-178цс15 від 01.07.2015 р., згідно якої помилковим є висновок судів нижчих інстанцій про початок перебігу позовної давності з дня виявлення прокурором порушень земельного законодавства під час здійснення прокурором перевірки.

В абзаці 2 п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у рішенні господарських спорів» зазначено, що у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (ч.2 ст. 29 ГПК України), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Прокурор у позові не зазначає, що саме перешкоджало ознайомитися зі спірними рішеннями на офіційному сайті Харківської міської ради та установчими документами 2-го відповідача в межах строку позовної давності. Вищевказане зумовлює висновок суду про те, що Прокурор міг довідатися про відповідні порушення з моменту прийняття та оприлюднення спірних рішень.

Отже, Прокурором пропущено строк позовної давності, що за наявності відповідної заяви 2-го відповідача про застосування позовної давності є підставою для відмови в позові в частині позовних вимог про: визнання незаконним та скасування про визнання незаконним та скасування п.20. додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів» від 23.10.2008р. №274/08; та п. 7 додатку 1 до рішення 2 сесії 6 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування» від 22.12.2010р. №28/10; та визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №473450 від 29.05.2009р., серії ЯЛ № 098741 від 31.12.2010 р., серії ЯЖ № 098742 від 31.12.2010р., які зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №№ 120967100009,121070500118, 121070500117.

Судова колегія вважає правомірним рішення господарського суду Харківської області про припинення провадження на підставі п. 1 статті 80 ГПК України в частині вимог про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень заявлені до Державного реєстратора, оскільки спори щодо вчинення реєстраційних дій підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі. При прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому рішення господарського суду Харківської області від 14.08.2015р. по справі №922/2004/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 91, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокуратури Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.08.15 у справі № 922/2004/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 26.10.2015р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.