Рішення № 52798217, 15.10.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/122/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015 Справа № 905/1415/15

за позовною заявою: приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8

представник позивача: товариство з обмеженою відповідальністю Українська боргова компанія, 04112, м. Київ, вул. І.Сікорського, 8, пов. 6, оф. 32

до відповідача: приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А

про стягнення 12 958,41 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 15.04.15 № 962/18

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою від 14.08.15 господарським судом Донецької області передано за підсудністю до господарського суду Запорізької області матеріали позовної заяви приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування (далі ПрАТ СК АХА Страхування) про стягнення з приватного акціонерного товариства Українська акціонерна cтрахова компанія АСКА (ПрАТ УАСК АСКА) 12 958,41 грн. страхового відшкодування.

31.08.15 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ПрАТ СК АХА Страхування до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 31.08.15 судом порушено провадження у справі № 905/1415/15, якій присвоєно № провадження 17/122/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 23.09.15.

В судових засіданнях 23.09.15 та 28.09.15 судом оголошувались перерви на 28.09.15 та на 05.10.15 відповідно.

Ухвалою від 05.10.15 строк вирішення спору продовжено на 15 днів до 17.11.15, розгляд справи № 905/1415/15 відкладено на 15.10.15.

За клопотанням сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 15.10.15, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач свої вимоги обґрунтовував ст. 993, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України Про страхування, ст.ст. 9, 22, п. 2 ст. 36 Закону України Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у позовній заяві та в письмовому поясненні за вих. від 24.09.15 № 8053/01744/УБК, вказував наступне. 11.04.13 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № CON/VES/CASC0054811-ТП90164Га/13дп, за умовами якого позивач взяв на себе зобовязання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. 29.03.14 в м. Дніпропетровськ на вул. Набережна Заводська відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Тойота р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Део р/н 98416АА, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок якої застрахованому транспортному засобу Тойота р/н НОМЕР_1 було завдано механічних ушкоджень, відповідно до яких страхувальник зазнав матеріального збитку на суму 13 468,41 грн. Згідно із постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ДТП сталась з вини ОСОБА_3 Відповідно до умов договору страхування позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 13 468,41 грн., що підтверджується страховими актами, розрахунком страхового відшкодування та платіжними дорученнями, які додані до позовної заяви. 21.11.14 відповідачу була направлена претензія про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП в порядку регресу за вих. № 1606/01744/УБК. Разом з тим, страхове відшкодування, станом на час звернення з позовом до суду, відповідачем не виплачено. З огляду на викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 12 958,41 грн.

Відповідач у відзиві від 14.09.15 № 285-17/з на позовну заяву зазначив, що 29.03.14 водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_2 в м. Дніпропетровську на зїзді з Кайдацького мосту на вул. ОСОБА_4 в районі е/о 381, під час руху відволіклась від керування, у звязку із чим скоїла зіткнення з автомобілем «Тойота» державний реєстраційний № НОМЕР_3, під керування ОСОБА_2, який рухався попереду у попутному напрямку та зупинився. Внаслідок вказаної ДТП автомобілям спричинено механічні пошкодження. Винуватцем ДТП було визнано ОСОБА_3. (постанова Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.05.14), що керувала транспортним засобом, цивільно-правову відповідальність якого було застраховано в ПрАТ УАСК АСКА за полісом АС 8503595. 24.11.14 відповідачем від позивача було отримано вимогу (вх. № 3376) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу, до якої було додано рахунок СТО від 29.03.14 № АМ10294 на загальну суму 11 615,44 грн. Посилаючись на п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач зазначає, що розмір страхового відшкодування, яке повинно бути виплачено відповідачем в порядку регресу позивачу за полісом АС/8503595 становить 11 105,44 грн., тобто сума за рахунком СТО від 29.03.14 № АМ10294 ( 11 615,44 грн.) підлягає зменшенню на суму франшизи (510 грн.). Крім того, зазначає, що рахунок СТО № АМ 10807 від 26.05.14 не має жодного відношення до вищенаведеної ДТП, оскільки не було надано жодного підтвердження наявних пошкоджень датчика парктроника,, за ремонт якого виставлено рахунок на суму 1852,97 грн. Також, на думку відповідача, є незрозумілим чому ремонт даного пошкодження робився лише через 2 місяці після ДТП, а не одразу. З огляду на викладене, відповідач вважає, що вказане пошкодження не було отримано внаслідок ДТП, яке трапилось 29.03.14. На підставі викладеного, відповідач просить суд винести по справі мотивоване та законне рішення, з урахуванням заперечень ПрАТ УАСК АСКА.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про страхування від 07.03.96 № 85/96-ВР (далі Закон № 85/96-ВР), страхування може бути добровільним або обовязковим.

Частиною 1 ст. 6 Закону № 85/96-ВР визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

У відповідності із ч. 1 ст. 16 Закону № 85/96-ВР, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою, страховик бере на себе зобов'язання, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату страхувальнику або ін. особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати ін. умови договору.

11.04.13 між приватним акціонерним товариством Страхова компанія АХА Страхування (Страховик) та ОСОБА_2 (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № ТП90164Га/13дп, відповідно до умов якого (п.1.1 договору) було застраховано майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Toyota Camry р/н НОМЕР_4, 2013 р.в. та іншим майном, вказаними у розділах 5 та 6 цього договору.

Згідно із п.п. 14.1, 14.2 договору, дата початку дії договору - 12 квітня 2013р., дата закінчення 11 квітня 2014р.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, 29.03.14 о 11 год. 35 хв. в м. Дніпропетровську на зїзді з Кайдацького мосту по вул. Н.Заводська в районі е/о № 381 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота», номерний знак АЕ 2724НЕ під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок якої транспортний засіб «Тойота» отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ за № 003467.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.05.14 у справі № 203/2302/14-п, яка набрала чинності 16.05.14, ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Статтею 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.04 № 1961-IV (далі Закон № 1961-IV) передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Частиною 2 ст. 8 Закону № 85/96-ВР визначено, що страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або ін. третій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 85/96-ВР, здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Пунктом 25.1. договору від 11.04.13 № ТП90164Га/13дп закріплено, що страхове відшкодування виплачується Страховиком згідно з договором на підставі Повідомлення про подію, письмової Заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування (його правонаступника, Вигодонабувача) і Страхового акту, який складається Страховиком.

Згідно із п. 25.10. вказаного договору, при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається Страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО (згідно з умовами п.25.11 Договору). Вартість частин та деталей береться в розрахунок Кошторису збитків за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові. (…).

Пунктом 25.11 договору, при пошкоджені ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків визначених в Кошторисі збитків за вирахуванням встановленої у розділі 10 Договору франшизи по відповідному ризику, але не більше страхової суми.

Пунктом 25.15. договору визначено, що страхове відшкодування сплачується шляхом перерахування на рахунок СТО, обраної відповідно до п. 25.11 договору, згідно з належним чином оформленими документами, наданими відповідними підприємствами, про витрати на компенсацію скоєних збитків (наряд-замовлення, рахунок, акт виконаних робіт тощо), якщо інше не погоджено між Страховиком та Вигодонабувачем. Вказані документи повинні містити повний перелік робіт, їх вартість, а також вартість запчастин та матеріалів, використаних під час ремонту. При цьому, вибір СТО страхувальник зобовязаний погоджувати із страховиком (з урахуванням умов п. 25.11. договору).

Згідно з наявним в матеріалах цієї справи звітом про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого володільцю колісного транспортного засобу № 17/04/14, який складено 14.04.14 оцінщиком ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, спричиненого володільцю транспортного засобу Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_4, склала 13 189,03 грн.

На підставі повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та заяви про виплату страхового відшкодування, які зафіксовані 29.03.14, ПрАТ СК АХА Страхування складено та затверджено страховий акт від 18.04.14 № 1.002.14.017744/VESKO11869 про виплату страхувальнику страхового відшкодування в сумі 11 615,44 грн.

Вбачається, що ТОВ фірма «ОСОБА_6, ЛТД» на оплату вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля НОМЕР_6 виставлено рахунок від 29.03.14 № АМ10294 на суму 11 615,44 грн.

Платіжним дорученням від 23.04.14 № 104192 позивач перерахував грошові кошти в сумі 11 615,44 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ фірма «ОСОБА_6, ЛТД» в якості страхового відшкодування згідно акту № VESKO11869/2014.

Також, як свідчать матеріали справи, 15.05.14 ПрАТ СК АХА Страхування складено акт огляду транспортного засобу, в якому визначено, що автомобіль НОМЕР_6 має наступні пошкодження: «Пошкоджений корпус датчика паркування крайнього правого».

28.05.14 ПрАТ СК АХА Страхування складено та затверджено страховий акт № 1.002.14.01744/VESKO15586 про виплату страхувальнику страхового відшкодування в сумі 1852,97 грн.

ТОВ фірма «ОСОБА_6, ЛТД» на оплату вартості зняття, встановлення і розбирання, збирання заднього бамперу, датчику парктроника застрахованого автомобіля НОМЕР_6 виставлено рахунок від 26.05.14 № АМ10807 на суму 1 852,97 грн.

Платіжним дорученням від 29.05.14 № 111067 позивач перерахував грошові кошти в сумі 1 852,97 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ фірма «ОСОБА_6, ЛТД» в якості страхового відшкодування згідно акту № VESKO15586/2014.

Відповідно до ст. 27 Закону № 85/96-ВР, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна правова норма міститься у ст. 993 Цивільного кодексу України (ЦК України).

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Матеріали цієї справи свідчать, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу DAEWOO ESPERO, державний номер 98416АА була застрахована в ПрАТ УАСК АСКА за договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС № 8503595 (сума франшизи за даним полісом становить 510 грн.).

Відповідно до п.п. 2 п. 12.1 Закону України Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, після виплати позивачем страхового відшкодування за договором від 11.04.13 № ТП90164Га/13дп, до ПрАТ СК АХА Страхування перейшло право зворотньої вимоги до ПАТ УАСК АСКА, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Предметом позовних вимог у справі № 905/1415/15 є стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування в розмірі 12 958,41 грн. (12 958,41 грн. = 1 852,97 грн., виплачених ПрАТ СК АХА Страхування за страховим актом № 1.002.14.01744/VESKO15586 + 11 615,44 грн., виплачених ПрАТ СК АХА Страхування за страховим актом № VESKO11869/2014 510 грн. сума франшизи за договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС № 8503595).

Частиною 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) унормовано, що сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обовязок доказування покладено на сторони.

Розглянувши додані до матеріалів цієї справи докази в їх сукупності судом встановлено, що згідно з доданих до матеріалів цієї справи фото-додатків прихованих пошкоджень (додані позивачем до матеріалів справи разом із письмовими поясненнями за вих. від 24.09.15 № 8053/01744/УБК) на транспортному засобі Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_4 зображений крайній лівий датчик парктроніка задньої частини автомобіля.

В той же час, як встановлено вище матеріалами справи, згідно акту огляду транспортного засобу від 15.05.14, внаслідок ДТП був пошкоджений: «корпус датчика паркування крайнього правого» (мовою оригіналу).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту пошкодження корпусу крайнього правого датчитка парковки транспортного засобу Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_4 внаслідок ДТП, що сталась 29.03.14.

За таких обставин, вимоги ПрАТ СК АХА Страхування в частині стягнення з ПрАТ УАСК АСКА 1 852,97 грн. страхового відшкодування є недоведеними та не підтвердженими доданими документами. У звязку з чим, у задоволені позову в цій частині судом відмовляється.

Факт пошкодження транспортного засобу Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_4 на суму виплаченого позивачем страхового відшкодування в розмірі 11 615,44 грн. за страховим актом № VESKO11869/2014 підтверджується зібраними у справі доказами.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним в порядку регресу позивачу страхового відшкодування в сумі 11 105,44 грн. (11 105,44 грн. = 11 615,44 грн. страхового відшкодування виплачених позивачем за страховим актом № VESKO11869/2014 - 510 грн. сума франшизи за договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС № 8503595), або доказів правомірності своїх дій щодо не сплати такої заборгованості, суд знаходить позовні вимоги ПрАТ СК АХА Страхування про стягнення з ПрАТ УАСК АСКА 11 105,44 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір в розмірі 1 565,75 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 43, 45, 22, 32, 34, 49, 69, 82, 821, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Українська акціонерна страхова компанія АСКА (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А, код ЄДРПОУ 13490997) на користь приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912, р/р 26503253730300 в АТ УкрСиббанк, МФО 351005) 11 105 (одинадцять тисяч сто пять) грн. 44 коп. страхового відшкодування та 1 565 (одну тисячу пятсот шістдесят пять) грн. 75 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 21.10.15.

Суддя В.Л. Корсун