Рішення № 52798112, 22.10.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.15р. Справа № 904/8335/15

За позовом Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "ГАЗКОТЛОСПЕЦМОНТАЖНАЛАДКА", м. Херсон

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за дов.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне спеціалізоване монтажно-налагоджувальне підприємство "ГАЗКОТЛОСПЕЦМОНТАЖНАЛАДКА", м. Херсон звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було сплачено 1920,00 грн. за товар, однак відповідачем товар поставлено не було, а відтак позивач просить повернути суму попередньої оплати.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням позивача від 05.10.2015 року, яке задоволено ухвалою господарського суду від 05.10.2015 року, судове засідання проведено в режимі відео конференції

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 20.10.2015року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2015 року Відповідач виставив Позивачу рахунок № 3 на поставку товару загальну суму 1920,00 грн. (а.с. 31)

04 лютого 2015 р. позивач перерахував відповідачу кошти в розмірі 1920 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 164 (а.с.32).

Продукція на суму 1920 грн. відповідачем поставлена не була поставлена.

17.03.2015 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію №36, яка залишена відповідачем без відповіді (а.с.34).

Письмового договору сторони не укладали, але факт вчинення правочину підтверджується документами, які складались сторонами при його виконанні (рахунок, платіжне доручення).

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення попередньої в розмірі 1920,00 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 526,08 грн. та 3% річних у сумі 23,99 грн.

Відповідно до п. 5.2. постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань", обовязок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобовязання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобовязання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобовязань, а з інших підстав.

Зважаючи на те, що обов'язок повернення попередньої оплати не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст.625 ЦК України, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних слід відмовити.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати розмірі 1920,00 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (53200, м. Нікополь, вул. Шевченка, б. 79 кв. 6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Газкотлоспецмонтажналадка" (73000, с. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, б. 2АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 22741547) суму попередньої оплати в розмірі 1920 грн. та судовий збір в розмірі 946,76 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.10.2015 року.

Суддя ОСОБА_3