Рішення № 52797820, 19.10.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.10.15р. Справа № 904/4457/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТІМПОРТ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 229 131,34 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕСТІМПОРТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ" про стягнення заборгованості за договором поставки № 89 від 20.05.2014 у розмірі 229 131,34 грн., з яких: 168 322,98 грн. основний борг, 10 018,70 грн. пеня, 49 580,00 грн. інфляційні втрати, 1 209,66 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 89 від 20.05.2014, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.06.2015.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 17.06.2015 на 01.07.2015.

23.06.2015 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшов зустрічний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТІМПОРТ" про зміну договору поставки товарів № 89 від 20.05.2014 шляхом викладення пункту 4.3 договору у наступній редакції: "Оплати за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 365-ти календарних днів з дня переходу права власності на товар від постачальника до покупця".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 повернуто зустрічний позов і додані до неї документи без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

26.06.2015 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 зупинено провадження по справі № 904/4457/15. Надіслано справу на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудторг" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 повернуто.

08.07.2015 справа № 904/4457/15 повернулась до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2015 поновлено провадження та призначено до розгляду на 27.07.2015.

22.07.2015 до господарського суду Дніпропетровської області надійшов запит Дніпропетровського апеляційного господарського суду про витребування справи № 904/4457/15 для подальшого направлення її до Вищого господарського суду України у зв'язку з надходженням касаційної скарги від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2015 зупинено провадження по справі № 904/4457/15 до повернення її до господарського суду Дніпропетровської області. Надіслано справу на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.09.2015 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудторг" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.15 у справі №904/4457/15 повернуто скаржнику без розгляду.

25.09.2015 справа № 904/4457/15 повернулась до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.15 поновлено провадження та призначено до розгляду на 19.10.2015.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТІМПОРТ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ" (покупець) було укладено договір поставки № 89 (а.с.30).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник передає, а покупець приймає й оплачує на умовах і в порядку, визначеному даним договором, продукти харчування та/або алкогольні напої, що поставляються, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у накладних, що свідчать про прийом-передачу товару від постачальника до покупця, і які є невідємною частиною даного договору.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що право власності на товар, а з ним і ризик випадкової загибелі переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладних, що свідчать про передачу товару.

Згідно з пунктом 4.1 договору, загальна сума договору визначається згідно з накладними, що свідчить прийом-передачу товару від постачальника до покупця.

На виконання умов договору, позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 168 394,26 грн., що підтверджується видатковими накладними № 7 від 07.11.2014 на суму 21 369,66 грн., № 20 від 25.11.2014 на суму 20 873,58 грн., № 21 від 26.11.2014 на суму 18 773,40 грн., № 12 від 11.12.2014 на суму 57 120,12 грн., № 19 від 24.12.2014 на суму 50 257,50 грн. та товарно-транспортними накладними № 12 від 11.12.2014, № 19 від 24.12.2014, № 21 від 26.11.2014, № 7 від 07.11.2014, № 20 від 25.11.2014 (а.с.10,12,14,16-22).

Відповідач отримав товар на підставі довіреностей:

- № М 725 від 07.11.2014;

- № М 915 від 25.11.2014;

- № З 1212 від 26.11.2014 (а.с.11,13,15).

Пунктом 4.3 договору встановлено, що покупець зобовязаний здійснювати оплату за поставлений товар у платіжні (банківські) дні покупця (по вівторках та/або четвергах), які настануть після спливу 45 календарних днів з моменту отримання товару. При цьому якщо вівторок та/або четвер припадає на неробочий (небанківський) день, платіж переноситься на вівторок та/або четвер, що є найближчим робочим (банківським) днем.

Відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 71,28 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 168 322,98 грн.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 168 322,98 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.3 договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 168 322,98 грн. підлягають задоволенню.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 23.12.2014 по 20.04.2015 у сумі 10 018,70 грн.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно пунктів 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, нарахування неустойки, зокрема пені, можливе лише у тому випадку, якщо це передбачено у договорі.

Зі змісту договору вбачається, що сторони не передбачили нарахування пені за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 10 018,70 грн. слід відмовити.

Також, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 23.12.2014 по 20.04.2015 у сумі 1 209,66 грн. та інфляційні втрати за період грудень 2014 по квітень 2015 у сумі 49 580,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.5-6), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 209,66 грн. та інфляційних втрат у розмірі 49 580,00 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 4 382,26 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 85, 115 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд. 27; ідентифікаційний код 37133981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТІМПОРТ" (01001, м. Київ, вул.. М. Грушевського, буд. 4-Б, кімната 27; ідентифікаційний код 38564473) 168 322,98 грн. основний борг, 1 209,66 грн. 3% річних, 49 580,00 грн. інфляційні втрати, 4 382,26 грн. судовий збір, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 26.10.2015.

Суддя ОСОБА_1