Ухвала суду № 52796184, 22.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22ц/790/7414/15 Головуючий 1 інстанції - Подус Г.С.

Справа № 638/14346/15-ц Доповідач - Кірсанова Л.І.

Категорія - кредитні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Кірсанової Л.І.

суддів: Крилової Т.Г., Котелевець А.В.,

за участю секретаря - Асєєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства « Омега Банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання недійсним кредитного договору та іпотечного договору,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ПАТ «Омега Банк», ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Альфа Банк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання недійсними кредитного договору та іпотечного договору..

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2015 року вказану позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу як таку, що не підсудна Дзержинському районному суду м. Харкова.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу та передати справу до Дзержинського районного суду м. Харкова для вирішення питання про відкриття провадження у справі. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права, незаконність та необґрунтованість ухвали суду. Посилається на абзац 2 пункту 2 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», яка серед іншого передбачає, що відносини, які витікають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян, у тому числі про надання кредитів регулюються положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повертаючи позивачу позовну заяву як таку, що не підсудна Дзержинському районному суду м. Харкова суд першої інстанції виходив з того, що як вбачається з поданої позовної заяви, ОСОБА_2 звернулась до суду за вибором позивача в аспекті Закону України «Про захист прав споживачів». Однак, зі змісту позовної заяви не вбчається, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів шляхом застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів» і вказані вимоги позивача не підпадають під дію цього Закону .

Судова колегія не може погодитися з вказаним висновком суду першої інстанці, так як він не обгрунтований та не відповідає вимогам закону.

Згідно з ч. 5 ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Пленум Верховного Суду України в пункті 5 постанови № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз'яснив, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору. Жоден із цих судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого суду з мотивів непідсудності.

Крім того, Верховним судом України проведено «Аналіз судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009-2012 рр.)» від 01.02.2013 року зокрема, щодо дотримання правил підсудності, та зазначено наступне: «Судова практика свідчить про непоодинокі випадки безпідставного повернення за непідсудністю справ про захист прав споживачів.

Вирішуючи питання територіальної підсудності, суди повинні керуватися нормами глави 1 розділу III ЦПК (ст.ст. 107-117) і враховувати, що відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК позивачу в справах про захист прав споживачів надано право па свій розсуд пред'являти позов: за місцезнаходженням відповідача, за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (за винятком виключної підсудності).

Також в п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз»яснено, що позови, що виникають із кредитних правовідносин, пред»являються до суду за загальними правилами підсудності, визначеними главою 1 розділу III ЦПК України. При цьому суд має враховувати право споживача на пред»явлення позову також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування цієї особи або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору ч. 5 ст. 110 ЦПК України.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до суду за вибором позивача в аспекті ЗУ «Про захист прав споживачів». В позовній заяві зазначено, що вона просить визнати недійсним кредитний договір, за яким вона отримала кредит на споживчі цілі, що вбачається з п.1.4 кредитного договору.

Тому судова колегія вважає безпідставними посилання суду першої інстанції, що зі змісту позовної заяви не вбчається, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів шляхом застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів» і вказані вимоги позивача підпадають під дію цього Закону.

Зазначене свідчить, що вказана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм цивільного процесуального закону.

Згідно ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на вказане судова колегія задовольняє апеляційну скаргу, скасовує ухвалу суду першої інстанції та справу направляє до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 311, п.3 ст.312, ст. 313,314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2015 року скасувати.

Матеріали позовної заяви повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: