Рішення № 52790509, 16.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4875/15 Справа № 207/2401/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Погребняк Т. Ю. Доповідач - Пищида М.М.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого: - Пищиди М.М.,

суддів: - Глущенко Н.Г., Чененкової Л.А.,

при секретарі: - Прудченко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 березня 2015 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційоного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 09 жовтня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором порушив, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 31 березня 2014 року становила 24652 грн. 44 коп. і складається з заборгованості за кредитом в розмірі 4987 грн. 11 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 19665 грн. 33 коп., а також штрафу, який складається з фіксованої частини в розмірі 500 грн. 00 коп., штрафу (процентна складова) в розмірі 909 грн. 02 коп.

Від загальної суми заборгованості віднімається сума в розмірі 6472 грн. 13 коп., яка була задоволена судовим наказом Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 28 серпня 2008 року.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість за кредитним договором від 12.07.2006 року та судові витрати. Стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором від 09 жовтня 2007 року, яка станом на 31 березня 2014 року становить 19589 грн. 33 коп.

Рішенням Баглійского районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 березня 2015 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_6, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.10.2007 року в сумі 19589 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 33 коп.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити по справі нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів , обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09 жовтня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № б/н (а.с. 9), згідно якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором порушив, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку станом на 31 березня 2014 року становить 24652 грн. 44 коп. (а.с. 6) і складається із заборгованості за кредитом в розмірі 4987 грн. 11 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 19665 грн. 33 коп., а також штрафу, який складається з фіксованої частини в розмірі 500 грн. 00 коп., штрафу (процентна складова) в розмірі 909 грн. 02 коп.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судовим наказом виданим Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська від 28 серпня 2008 року, із відповідача на користь банку стягнена заборгованость у розмірі 6472 грн. 13 коп. (а.с. 5).

У спірних правовідносинах позовну давність з огляду на наявність у відповідача заборгованості, суд наведеним обставинам оцінки не надав.

Так, зобовязання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст.ст.599, 601, 604, 609 ЦК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яким також є судовий наказ, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобовязання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст. ст. 526, 599 ЦК України.

Відповідно до роз»яснень викладених у п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», районний суд не врахував яка заборгованість була стягнута з відповідача, не з»ясував, та не надав висновку про дію кредитних правовідносин в подальшому та наявність у банку права на нарахування відсотків після отримання судового наказу.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що із ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора, яким є і судовий наказ, припиняються правовідносини сторін, що ґрунтуються на кредитному договорі, зокрема, сплата чергових платежів, сплата та нарахування відсотків, разом із тим виникає грошове зобов'язання із повернення кредитних коштів в повному обсязі та нарахованих на цей час відсотків, невиконання якого тягне відповідальність, встановлену ст. 625 ЦК України. Вимог про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України банк не заявляв.

Наявність заборгованості з урахуванням отримання позивачем в 2008 році судового наказу має значення для вирішення справи, оскільки безпідставність позову виключає застосування у спірних правовідносинах позовної давності. Разом із тим для правильного застосування останньої зясуванню підлягають строк дії картки та, відповідно, кредитного ліміту.

Таким чином, враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням процесуальних і матеріальних норм права, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог публічному акціонерному товариству комерційоного банку "ПриватБанк"

Керуючись ч.3 ст. 209, ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 березня 2015 року - скасувати.

У задоволені позову публічного акціонерного товариства комерційоного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовти.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: