Вирок № 52779632, 13.07.2010, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 1-771/2010

В И Р О К

іменем України

"13" липня 2010 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Курило А.В.,

при секретарі Косенко О.В.,

з участю прокурора Ткачук Г.В.,

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого неофіційно водієм служби таксі «Лідер», зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5, пр.-т. Перемоги, 30, кв.18, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_6, с.м.т. Глеваха, АДРЕСА_1, раніше судимого:

1.16.03.2004 р. Печерським районним судом м.Києва за ст.ст. 309 ч.1, 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 1.03.2006 року умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 10 місяців 27 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_2, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за злочин проти власності, 17 січня 2010 року працюючи водієм таксі «Лідер» та керуючи автомобілем «Деу Сенс», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під час надання послуг з перевезення пасажирів познайомився з ОСОБА_4 яка запросила його до себе додому для сумісного вживання спиртних напоїв, на що він погодився та приблизно о 8 год. 30 хвилин цього ж дня зайшов до квартири АДРЕСА_2, де на кухні, разом зі ОСОБА_4 почав вживати спиртні напої. Скориставшись тим, що ОСОБА_4 вийшла до іншої кімнати та лягла спати, ОСОБА_2 вирішив повторно заволодіти чужим майном, а саме: мобільним телефоном «Нокія-Е66» вартістю 3500 гривень, в якому була встановлена сім-картка оператора мобільного звязку „Лайф, вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в розмірі 30 гривень, мобільний телефон «Самсунг І900», вартістю 1400 гривень, в якому була встановлена сім-картка оператора мобільного звязку „Київстар, вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в розмірі 50 гривень, мобільним телефоном «Нокія» вартістю 500 гривень, в якому була встановлена сім-картка оператора мобільного звязку „Київстар, вартістю 25 гривень, на рахунку якої грошей не було, та гроші в сумі 2200 гривень та 100 євро, що станом на 17.01.2010 року, згідно курсу НБУ становить 1159 гривень, після чого зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим за власним розсудом, чим завдав ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 8914 гривень.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав, що 17.01.2010 року вранці він працював, та знаходився біля нічного клубу «Авалон» де до нього підійшли двоє чоловіків та раніше незнайома жінка, як зясувалося потім ОСОБА_4 яка попросила його відвезти їх до готелю «Хрещатик», на що він погодився та вони поїхали. Коли вони приїхали до готелю, за поїздку з ним не розраховувались, а ОСОБА_4 запитала його, скільки буде коштувати поїздка до міста Біла Церква, на що він відповів їй, що це буде коштувати 200 євро. Після чого ОСОБА_4 на іноземній мові щось сказала своїм знайомим, які сиділи на задньому сидінні автомобіля, та один з них передав їй гроші у сумі 200 євро. Після чого іноземці вийшли з автомобіля, а ОСОБА_4 попросила ОСОБА_2 відвезти її на вулицю Пожарського в м.Києві. Дорогою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 познайомились і вона, запропонувала йому зайти до себе додому попити пива, на що ОСОБА_2 погодився, оскільки вважав, що гроші, які передали ОСОБА_4 іноземці, частково належать і йому, як оплата послуг таксиста. Приїхавши на вул. Пожарського, вони пішли до магазину, де ОСОБА_2 придбав пиво а ОСОБА_4 продукти харчування після чого вони направились до будинку № 8-А по вул. Пожарського в м. Києві, де зайшли до квартири № 41. На кухні якої вони вживали пиво та спілкувалися, приблизно через годину ОСОБА_4 пішла до кімнати лягла на ліжко та заснула. Побачивши, що ОСОБА_4 заснула. ОСОБА_2 почав шукати ключі від квартири, для того щоб вийти. Для цього він взяв сумку ОСОБА_4 та почав шукати у ній ключі, та знайшов у сумці гаманець, з якого взяв гроші у сумі 2200 гривень та 100 євро, як розрахунок за свої послуги. Також, в процесі пошуку ключів, він виявив під подушкою на ліжку та забрав три мобільних телефони, «Samsung І900», «Nokia Е66» та телефон «Nokia». Відчинивши двері, ОСОБА_2 поклав ключі у коридорі квартири на килимок та закривши двері поїхав додому. Через декілька днів, ОСОБА_2 на ринку «Караваєві Дачі», продав всі три вказані мобільні телефони, разом із сім-картками, за 1200 гривень раніше невідомому чоловіку.

Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Інші докази по справі в судовому засіданні не досліджувались в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України.

Призначаючи міру покарання, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який працює неофіційно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, по місцю роботи та проживання характеризується позитивно, раніше скоював злочини.

Обставиною, яка помякшує покарання підсудного, є щире каяття у вчиненні злочину та добровільне відшкодування завданого злочином збитку.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

З урахуванням даних про особу підсудного, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, проте, враховуючи наявність помякшуючих вину обставину та даних про особу підсудного, суд вважає за доцільне надати йому можливість виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 за проведення дактилоскопічної експертизи на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (розрахунковий рахунок 31253272210699, код ЗКПО 25575285 в ГУДК у Київській області, МФО 821018, призначення платежу 60000) судові витрати в розмірі 1824 гривень 25 копійок (а. с. 52).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя