Ухвала суду № 52770460, 13.10.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/5508/13-ц 13.10.2015 13.10.2015 13.10.2015

Справа № 488/5508/13-ц

Провадження №22ц/784/2403/15 Головуюча в першій інстанції Селіщева Л.І.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Довжук Т.С.,

суддів: Шолох З.Л., Коломієць В.В.,

при секретарі судового засідання Гавор В.Б.,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

представника Банка Филиппової Т.М.,

відповідачки Сірякової О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Південне регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит»

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2015 року по справі за позовом

ОСОБА_6

до

приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Сірякової Олени Вікторівни,

публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»)

про визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки та визнання припиненим обтяження нерухомого майна іпотекою,

ВСТАНОВИЛА:

29 жовтня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Сірякової О.В. та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки та визнання припиненим обтяження нерухомого майна іпотекою.

Позивач зазначав, що 22 червня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Осіріс» (далі - ТОВ «Торговий дом «Осіріс») було укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 51-06/07 на суму 850 000 грн., зі сплатою 18,5 % річних та строком повернення до 19 червня 2009 року. В забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору, того ж числа, між ним та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого він передав в іпотеку належний йому на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1. Даний договір 22 червня 2007 року було посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В. за реєстровим номером 2037 та на вказане майно накладено заборону, зареєстровану в реєстрі за № 1062. В подальшому, йому стало відомо, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14 листопада 2012 року ТОВ «Торговий дом «Осіріс» ліквідовано та 27 листопада 2012 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом. У зв'язку з цим, 15 лютого 2013 року він звернувся до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» із заявою про припинення договору іпотеки, зняття заборони на відчуження майна та скасування реєстрації в державному реєстрі обтяжень. Проте, відповіді на вказане звернення не отримав.

Крім того, рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 01 жовтня 2013 року відмовлено в задоволенні позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до нього про звернення стягнення на предмет іпотеки за тих обставин, що договір іпотеки є припиненим, але відповідач не вважає цей договір припиненим.

Посилаючись на вищезазначене та те, що основне зобов'язання припинилося у зв'язку з ліквідуванням ТОВ «Торговий дом «Осіріс», позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2015 року позов задоволено. Визнано таким, що припинив свою дію іпотечний договір, укладений між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» те ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В. 22 червня 2007 року за реєстровим номером 2037. Припинено обтяження нерухомого майна - житлового будинку по АДРЕСА_1, шляхом виключення з Державного реєстру іпотек запису № 1327499 від 22 червня 2007 року, реєстраційний номер 5191552 від 22 червня 2007 року, індексний номер 3210031 від 17 червня 2013 року та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису № 1327566 від 22 червня 2007 року, реєстраційний номер 5186729 від 22 червня 2007 року, індексний номер 3210031 від 17 червня 2013 року.

Додатковим рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від того ж числа вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 в повному обсязі. На думку апелянта рішення суду ухвалено з порушенням норм чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача та відповідачів, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 червня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Торговий дом «Осіріс» було укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 51-06/07 на суму 850 000 грн., зі сплатою 18,5 % річних та строком повернення до 19 червня 2009 року.

В забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору, того ж числа, між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_6 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку належний йому на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 13-15).

Даний договір 22 червня 2007 року було посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В. за реєстровим номером 2037 та на вказане майно накладено заборону, зареєстровану в реєстрі на № 1062.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14 листопада 2012 року, залишеним без змін постановою Одеського Апеляційного господарського суду від 19 грудня 2012 року ТОВ «Торговий дом «Осіріс» ліквідовано (а.с.7-9, 10-12).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Основне зобов'язання - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та ст. 593 Цивільного кодексу України іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно із ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

У ч. ч. 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що внаслідок припинення ТОВ «Торговий дом «Осіріс», яке є позичальником за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 51-06/07 від 22 червня 2007 року, припинились зобов'язання за вказаним кредитним договором, що призвело до припинення іпотеки за договором іпотеки від 22 червня 2007 року, як похідного зобов'язання відповідно до ст. ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку», ст. 593 Цивільного кодексу України.

Посилання ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на те, за рахунок іпотечного майна Банк набуває право на задоволення своїх вимог за кредитним договором ґрунтуються на помилковому тлумаченні закону.

Так, рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 01 жовтня 2013 року, заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки з тих підстав, що договір іпотеки є припиненим (а.с. 16-17).

Крім того, незважаючи на вказане рішення суду, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» раніше проігнорував заяву ОСОБА_6 про надання повідомлення про припинення іпотечного договору, що не позбавляє останнього поновити своє порушене право в зазначений спосіб.

Інші доводи апеляційної скарги також є безпідставними, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи і діючими Законом України «Про іпотеку» та Цивільним кодексом України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено відповідно до вимог чинного законодавства, є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави доля його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2015 року та додаткове рішення цього ж суду від 24 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча

Судді