Постанова № 52764579, 20.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2319/1901/12 Головуючий у 1-й інстанції: Орендарчук М.П. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду, апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в особі Управління державної виконавчої служби на постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - відповідач) про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 28 березня 2014 року та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Христинівського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

У відповідності до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, на виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області знаходиться виконавчий лист, виданий Христинівським районним судом Черкаської області, відповідно до якого зобов'язано Христинівську міську раду розглянути подання прокурора Христинівського району Черкаської області від 08 вересня 2012 року.

28 березня 2014 року старшим державним виконавцем Вакуленко С.М. було винесено постанову про закриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем, окрім накладення штрафів, жодних інших дій передбачених Законом України «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем вчинено не було.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та нормами Законів України «Про виконавче провадження» ( далі - Закон № 606-XIV ).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 11 Закону № 606-XIV закріплено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 11 ч. , ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV, виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Ч. 3 ст. 75 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Аналіз вказаних норм права дає підстави прийти до висновку, що при виконанні рішень суду зобов'язального характеру у разі невиконання боржником такого рішення державний виконавець повинен: а) застосувати до боржника штрафні санкції у розмірах, визначених ст. 89 цього Закону (вперше та повторно); б) внести подання до правоохоронних органів щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності згідно ст. 382 Кримінального кодексу України.

І тільки після вчинення усіх вищезазначених заходів державний виконавець має право винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Як свідчать матеріали справи, на виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області знаходиться виконавчий лист, виданий Христинівським районним судом Черкаської області від 27.11.2013 р., відповідно до якого зобов'язано Христинівську міську раду Черкаської області розглянути подання прокурора Христинівського району Черкаської області від 08 вересня 2012 року.

13.01.2014 року за заявою стягувача державним виконавцем було відкрито виконавче провадження по виконанню вищезгаданого виконавчого листа.

На адресу відділу примусового виконання рішень надійшов лист боржника від 27.02.2014 року про неможливість і недоцільність виконання рішення суду.

10.03.2014 року державним виконавцем Вакуленко С.М. винесено вимогу, відповідно до якої зобов'язано Христинівську міську раду Черкаської області у термін до 18.03.2014 р. виконати рішення суду про що повідомити державного виконавця у письмовому вигляді із наданням підтверджуючих документів.

Враховуючи відсутність належних доказів виконання рішення суду, 19.03.2014 року державним виконавцем Вакуленко С.М. складено Акт та накладено штраф на боржника у розмірі 680, 00 грн. у відповідності до ст. 11, 89 закону України «Про виконавче провадження».

Постанова державного виконавця про накладення штрафу направлена на адресу Христинівської міської ради, що підтверджується супровідним листом (а.с. 83).

Також, 28.03.2014 року державним виконавцем, за невиконання рішення суду, складено Акт та на боржника накладено штраф у розмірі 1360, 00 грн.

Крім того, 28.03.2014 р. державним виконавцем внесено подання до правоохоронних органів про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Христинівської міської ради за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця.

Враховуючи неможливість виконання рішення суду без участі боржника виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа закінчено на підставі п.11.ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів звертає увагу, що державним виконавцем були вчинені всі дії, передбачені ст. 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджується матеріалами справи, а тому подальше перебування виконавчого листа на виконанні у державного виконавця не призвело б до виконання судового рішення, оскільки всі визначені законом заходи ним вже було вчинено, а на виконання будь-яких інших заходів він не уповноважений.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець діяв в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом, а тому підстави для задоволення позову відсутні, що не було встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в особі Управління державної виконавчої служби задовольнити.

Постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2015 року скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.