КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7486/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Міщук М.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлова Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київгума» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва до публічного акціонерного товариства «Київгума» про стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ПАТ «Київгума» про стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «а», «б-з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з січня по березень 2015 року на загальну суму 413 756,36 грн. (з них: за Списком № 1 у сумі 185 542,14 грн., за Списком № 2 у сумі 228 214,22 грн.).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача утворилась заборгованість у зазначеному розмірі з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка відповідачем у встановлені законодавством строки погашена не була.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2015 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва задоволено.
В апеляційній скарзі про скасування постанови ПАТ «Київгума» посилається на те, що з 2013 року підприємство змінило напрямок своєї діяльності, яке не пов'язано зі шкідливими умовами праці. Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (далі - позивач) не доведено підприємству розмір понесених витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Позивачем не надано доказів відправлення розрахунків на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-березень 2015 року. Крім того, розрахунки фактичних, надані позивачем не відповідають формі затвердженій Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено матеріалами справи Пенсійним фондом сплачуються пенсії, які призначені на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», фізичним особам, що працювали за Списком № 1 та за Списком № 2 на підприємстві.
Згідно з направленими Управлінням розрахунками відповідачу призначено до сплати розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій отримані підприємством у встановленому законодавством порядку, ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені, що підтверджується матеріалами справи.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що ВАТ «Київгума» на тепер ПАТ «Київгума» надав працівникам, які виходили на пенсію за списком № 1 та за списком № 2, довідки, в яких зазначав про шкідливість умов праці. Зміна напрямку діяльності підприємства у 2013 році, не змінює того факту, що особи, що вийшли на пенсію на пільгових умовах та до цього часу працювали на підприємстві зі шкідливими умовами праці. Крім того, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем було отримано, однак не оскаржено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України визначено у Прикінцевих положеннях Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон № 1058-IV).
Пунктами «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування; жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.
Абзацом 4 пункту 1статті 2 Закону № 400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).
Згідно пункту 6.1 розділу 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірах - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пунктів 6.4-6.5 розділу 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Згідно пункту 6.8 розділу 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Згідно з пунктом 6.3 Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи наявні довідки пенсіонерів для призначення пільгових пенсій, видані саме підприємством «Київгума», як підтвердження того, що зазначені пенсіонери працювали на підприємстві відповідача з шкідливими умовами праці. Вказані довідки щодо роботи в хімічному виробництві надавали право на пільгову пенсію відповідно до Списків № 1 та № 2. Зазначені довідки видавалися підприємствами, працівниками яких були зазначені особи, для пред'явлення у відповідний пенсійний фонд для призначення пільгових пенсій.
Отже, підприємство, видаючи довідки про право на призначення пільгових пенсій, самостійно зобов'язувався проводити компенсацію на такі витрати пенсійному фонду. Зазначеного відповідачем не спростовано.
При цьому, доводи відповідача щодо того, що ПАТ «Київгума» не здійснює діяльність, що пов'язана з шкідливими умовами праці, на підприємстві відсутня сировина, матеріали, виробничі та основні фонди для здійснення виробництва з шкідливими умовами праці, - вірно не взято судом першої інстанції до уваги, оскільки дана обставина не є підставою для припинення відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та не звільняє підприємство від обов'язку сплати таких внесків.
Більш того, частиною 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» закріплено для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У вищенаведених нормах Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не вказується на те, що підприємство має право не сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій в разі відсутності потужностей для здійснення виробництва та звільнення з підприємства робітників.
Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність підприємству розміру понесених Управлінням Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колегія суддів зазначає наступне.
У пункті 2 розділу VI Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій призначених на підставі пільгового стажу, а також даним пунктом законодавець визначає відсоткове відношення для відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій понесених управліннями Пенсійного фонду України.
Отже, вимоги чинного законодавства не зобов'язує Пенсійний фонд України звітувати перед підприємствами по використанню даних коштів, а також не наділяє обов'язком доказування фактичних або реальних витрат, а лише встановлює відсотки розміру відшкодування.
Крім того, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності розрахунків фактичних витрат, наданих позивачем затвердженій Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 спростовуються пунктами 6.5 та 6.9 вказаної Інструкції.
Згідно з пунктом 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України визначено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 6.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції, для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Управлінням Пенсійного фонду України направляються на адресу управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, тобто за місцем знаходження підприємства, розрахунки витрат на виплату та доставку пенсій, а управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва збирає дані, їх систематизує та формує повний розрахунок. Розбіжностей між призначенням пенсій та витратами на відшкодування виплачених сум не існує.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що зазначено у пункті 6.8 розділу 6 Інструкції.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Київгума» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
Повний текст рішення складено 26.10.2015 року
.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Судове рішення № 52764567, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/7486/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: