Ухвала суду № 52764419, 15.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2792/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційної скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Верховного Суду України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

У поданій до суду у лютому 2015 р. позовній заяві ОСОБА_2 зазначав, що в провадженні Верховного Суду України знаходилась кримінальна справа № 5-33кс14 за заявою адвоката Тищенка О.О. про перегляд судового рішення з підстав передбачених ст. 400-12 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960 р. (надалі за текстом - «КПК України»). 03 грудня 2014 р. Пленумом Верховного Суду України прийнято Постанову № 12 «Про визначення персонального складу Судової палати в кримінальних справах для розгляду справи № 5-33кс14». Відповідно до ст. 400-20 КПК України у Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 400-12 цього Кодексу, розглядається на засіданні Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.

Посилаючись на те, що Судову палату для розгляду його справи було створено всупереч згаданим нормам КПК України, без урахування вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду щодо засад формування колегії суддів, а також стверджуючи, що ненадання на адвокатські запити копії носія інформації про фіксування перебігу засідання Пленуму Верховного Суду України свідчить про грубе порушення процедури прийняття рішення, позивач просив визнати протиправною та скасувати Постанову Пленуму Верховного Суду України № 12 від 03.12.2014 р. «Про визначення персонального складу Судової палати в кримінальних справах для розгляду справи № 5-33кс14».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2011 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.03.2012 р., ОСОБА_2 засуджено за частинами 2, 3 ст. 368, частиною 2 ст. 376, частиною 2 ст. 383 Кримінального кодексу України.

За результатами касаційного перегляду справи, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.11.2012 р. скасовано вирок та ухвалу суду в частині засудження позивача за частиною 2 ст. 383 Кримінального кодексу України та закрито справу в цій частині за відсутності складу злочину. У решті судові рішення залишено без змін.

Адвокат Тищенко О.О. звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд судового рішення з підстав передбачених пунктом 1 частини 1 статті 400-12 КПК України.

Розгляд зазначеної заяви здійснювався Судовою палатою у кримінальних справах у складі суддів: Редьки А.І., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Заголдного В.В., Короткевича М.Є., Кузьменко О.Т., Пивовара В.Ф., Пошви Б.В., Скотаря А.М., Таран Т.С., Школярова В.Ф.

Ухвалою від 20 листопада 2014 р. у справі № 5-33кс14 задоволено клопотання ОСОБА_2 та його захисника про відвід суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України за винятком судді Скотаря А.М.

За таких обставин, Пленумом Верховного Суду України прийнято постанову № 12 від 03.12.2014 р. «Про визначення персонального складу Судової палати в кримінальних справах для розгляду справи № 5-33кс14», якою для розгляду названої справи визначено суддів: Берднік І.С., Григор'єву Л.І., Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Охрімчук Л.І., Потильчака О.І., Сімоненко В.М., Скотаря А.М.

Постановою судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 18 грудня 2014 р. у задоволенні заяви захисника Тищенка О.О. про перегляд судового рішення відмовлено.

На момент виникнення спірних правовідносин правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, система судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, система та порядок здійснення суддівського самоврядування, система і загальний порядок забезпечення діяльності судів визначались Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 р. № 2453-VI у відповідній редакції (надалі за текстом - «Закон № 2453-VI»).

Частиною 3 статті 39 названого Закону визначено, що у Верховному Суді України діють: Судова палата в адміністративних справах, Судова палата у господарських справах, Судова палата у кримінальних справах, Судова палата у цивільних справах.

Згідно пункту 8 частини 2 статті 45 Закону № 2453-VI до компетенції Пленуму Верховного Суду України належить розгляд та вирішення інших питань, віднесених законом до його повноважень.

Зокрема, відповідно до частини 2 статті 44-1 Закону № 2453-VI персональний склад судових палат визначається Пленумом Верховного Суду України за пропозицією суддів Верховного Суду України.

За приписами частини 4 статті 57 КПК України у разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів.

З огляду на наведені правові норми та враховуючи, що після задоволення відводів розгляд справи № 5-33кс14 у визначеному складі Судової палати у кримінальних справах виявився неможливим, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про те, що приймаючи спірну постанову Верховний Суд України діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Твердження ОСОБА_2 про те, що відповідачем було порушено приписи підпункту 3.1.6 пункту 3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р. обґрунтовано не взято судом до уваги.

За змістом зазначеного підпункту засади формування колегії суддів визначаються зборами суддів відповідного суду з унеможливленням впливу на формування осіб, зацікавлених у результатах судового розгляду справи.

Пунктом 1 частини 1 статті 44-1 Закону № 2453-VI установлено, що Судові палати Верховного Суду України здійснюють судочинство у справах у порядку, встановленому процесуальним законом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 400-12 КПК України підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 400-20 КПК України у Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 400-12 цього Кодексу, розглядається на засіданні Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.

Із наведеного випливає, що приписи Положення про автоматизовану систему документообігу суду щодо засад формування колегії суддів зборами суддів не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки визначення персонального складу судових палат віднесено до виключної компетенції Пленуму Верховного Суду України.

Помилковим є твердження позивача про те, що судді, щодо яких було задоволено заяви про відвід, не мали права брати участь у роботі Пленуму Верховного Суду України з огляду на те, що відповідно до частини 1 статті 45 Закону № 2453-VI до складу Пленуму Верховного Суду України входять усі судді Верховного Суду України.

Не може бути визнано обґрунтованим і посилання ОСОБА_2 на той факт, що за змістом Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 03.12.2014 р. її було прийнято після заслуховування інформації секретаря Судової палати у кримінальних справах Редьки А.І., тоді як у протоколі від 03.12.2014 р. та стенограмі засідання відсутні відомості про його виступ.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується витягом з протоколу засідання Пленуму Верховного Суду України секретар Судової палати у кримінальних справах Редька А.І. доповідав на засіданні яке відбулося 01.12.2014 р. і в роботі Пленуму було оголошено перерву.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає нормативно обґрунтованою позицію суду попередньої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на те, що засідання Пленуму Верховного Суду України здійснювалось без його фіксування технічними засобами є помилковим.

Відповідно до пункту 11 Регламенту Пленуму Верховного Суду України затвердженого Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 09.04.2012 р., що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, ведення протоколу, в якому письмово фіксується перебіг засідання Пленуму, і фіксування засідання технічними засобами покладаються на секретаріат Пленуму.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2015 р. відповідача було зобов'язано надати додаткові докази, у тому числі і носій інформації з даними фіксування перебігу засідань Пленуму Верховного Суду України від 01.12.2014 р. та від 03.12.2014 р., проте такі докази Верховним Судом України надано не було.

Згідно частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

У матеріалах справи наявні копії витягів з протоколів засідань Пленуму Верховного Суду України від 01 грудня 2014 р. та від 03 грудня 2014 р., а також витяг зі стенограми засідання від 03.12.2014 р., у зв'язку з чим суд не бачить причин, щоб ставити під сумнів факти проведення засідань Пленуму, наявність кворуму та прийняття спірної постанови.

Водночас, недотримання вимог Регламенту щодо фіксування засідання технічними засобами, не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 20 жовтня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.