Ухвала суду № 52757446, 23.10.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 жовтня 2015 рокум. ПолтаваСправа № 816/4441/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 жовтня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Полтавський автоагрегатний завод" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування рішення.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.

Частиною 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (який набрав чинності з 01.11.2011) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 18.01.2012 №165/11/13-12 звернув увагу суддів на те, що при визначенні характеру адміністративного позову як майнового слід враховувати наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про стягнення адміністративно-господарських та інших санкцій, виконавчого збору тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач просить скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 11.07.2015 року, яким до Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" застосовано штрафні санкції у розмірі 80131,51 грн та нараховано пеню у розмірі 1984,73 грн.

А отже, суд приходить до висновку, що предметом спору у даній справі є майнові вимоги - скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки безпосереднім наслідком вказаної постанови є зміна складу майна позивача.

Згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання до адміністративного суду позовних заяв майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір", позивач мав сплатити до суду за подання позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки розміру майнових вимог, а саме: 1231,74 грн

Натомість, із наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 12#419 від 13 жовтня 2015 року вбачається, що Публічним акціонерним товариством "Полтавський автоагрегатний завод" сплачено суму судового збору лише у розмірі 1218,00 грн.

Тобто, позивачем, при зверненні з даною позовною заявою до суду, судовий збір сплачено не у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Тобто, позовну заяву подано без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування рішення залишити без руху.

Позивачу у надати строк для усунення недоліків до 05 листопада 2015 року та роз'яснити, що в разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору у розмірі, розмірі, який визначено Законом України "Про судовий збір" або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.І. Молодецький