Постанова № 52756663, 13.10.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року м.Житомир справа № 806/2573/15

категорія 8.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Іщенко І.П., Степанов П.В.,

за участю: представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємство "Вода України" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та визнання незаконним наказу,

встановив:

Приватне підприємство "Вода України" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та визнання незаконним наказу. В обґрунтування позову позивач зазначив, що Житомирською ОДПІ було проведено фактичну перевірку ПП "Вода України" з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. За результатами проведеної перевірки було складно акт № 37 від 12.03.2015 року на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.03.2015 року № НОМЕР_1, яким застосовано штрафні санкції на суму 522959,80 грн., №0000442100, яким застосовано штрафну санкцію на суму 100805,45 грн., №0000432100, яким застосовано штрафну санкцію на суму 340,00 грн. Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки вважає, що вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому просить визнати їх протиправними та скасувати.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали та заперечували щодо його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Житомирською ОДПІ було проведено фактичну перевірку ПП "Вода України" з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами проведеної перевірки було складно акт № 37 від 12.03.2015 року, у якому контролюючим органом зроблено висновок про допущення ПП "Вода України" наступних порушень:

- реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні ціни, зокрема, відповідно до наданих видаткових накладних за 15.05.2014 р., 18.06.2014 р., 19.06.2014 р., 01.08.2014 р., 02.08.2014 р. здійснювалась оптова торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими, за встановлені мінімальні оптові ціни на загальну суму 1683,46 грн., чим порушено постанову КМУ №957 від 30.10.2008 р.;

- незабезпечення своєчасного оприбуткування готівкових коштів у повній мірі в день їх отримання в ОРО в розділі 2 "обліку руху готівки та сум розрахунків", зокрема за 26.01.2015 р. кошти у сумі 20161,00, які фактично оприбутковано 27.01.2015 р., чим порушено п.2.2., 2.6 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року №657;

- не забезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскального звітного чеку за 26.01.2015 р., чим порушено п.10 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ".

На підставі вказаного акту прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.03.2015 року № НОМЕР_1, яким до ПП "Вода України" застосовано штрафні санкції на суму 522959,80 грн., №0000442100, яким застосовано штрафну санкцію на суму 100805,45 грн., №0000432100, яким застосовано штрафну санкцію на суму 340,00 грн.

З проводу посилання позивача на те, що відповідачем було безпідставно та з порушенням вимог чинного законодавства проведене перевірку підприємства, то суд з цього приводу зазначає наступне.

Згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, за правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом, позивач, допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та як наслідок не використав свого права не допуску посадових осіб Житомирської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області до проведення перевірки, а тому, суд визнає посилання позивача на порушення його прав працівниками контролюючого органу щодо проведення перевірки - безпідставними.

Що стосується позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2015 року №0000442100 та №0000432100, то суд з цього приводу зазначає наступне.

Позиція контролюючого органу щодо несвоєчасного оприбуткування готівки та незабезпеченні щоденного друку фіскального звітного чеку ґрунтується на тому, що 26.01.2015 року позивачем не було роздруковано фіскальний звітний чеку за 26.01.2015 року у звязку з чим, готівкові кошти у сумі 20161,09 грн. не було відображено у КОРО у день їх надходження 26.01.2015 року., а роздрукування цього чеку та відповідний запис здійснено лише 27.01.2015 року.

Відповідно до п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Розділом 5 Положення визначено порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та розрахунку ліміту каси .

Відповідно до п.п.а п. 5.1 Положення для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, готівкова виручка (готівки) для її зарахування на рахунки в банках здається до банку щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас.

Слід відмітити, що щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків у КОРО - це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси. Відсутність такого запису у КОРО при наявності відомостей про внесення коштів для зарахування їх на рахунки в банках не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, їх неоприбуткування.

Крім того, випискою по рахунку ПП "Вода України" підтверджено, що 26.01.2015 року кошти у сумі 21260,58 грн. було внесено на розрахунковий рахунок підприємства у банку.

Разом з тим, слід вказати, що відповідачем не заперечується факт того, що вказана сума була відображена позивачем у податковій звітності за січень 2015 року та з неї сплачені відповідні суми податків.

Що стосується твердження позивача що у нього є у наявності усі контрольні стрічки за перевіряємий період, які зберігаються у встановленому порядку, а тому у відповідача не було підстав для застосування фінансової санкції на суму 340,00 грн., то суд з цього приводу зазначає наступне.

За приписами п.4 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Системний аналіз наведеної норми свідчить, що законодавець, як підставу для застосування фінансової санкції вказує саме з щоденним не роздрукування фіскального звіту, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, необхідно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання.

На момент проведення перевірки у наявності був роздрукований фіскальний звітний чек за 26.01.2015 року, однак, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії цього звіту його друк було здійснено 27.01.2015 року о 12:34:57 год.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що контролюючим органом правомірно застосовано штрафна санкція у розмірі 340,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 27.03.2015 року №0000442100, а тому у задоволенні позову у частині визнання його протиправним слід відмовити.

Водночас, суд вважає, що позов у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2015 року №0000432100, слід задовольнити, оскільки у ході судового розгляду було беззаперечно встановлено, що, оскільки кошти у сумі 20161,09 грн. були вчасно та у повному обсязі передані до банку для зарахування їх на розрахунковий рахунок підприємства, позивачем не було занижено показники доходів та сплачено усі податки та обовязкові платежі, а тому на думку суду контролюючим органом не доведено факт неоприбуткування підприємством готівки.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 27.03.2015 року № НОМЕР_1, то суд не вбачає підстав для задоволення позову у частині визнання його протиправним та скасування з огляду на наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (далі - Закон України № 481/95-ВР).

Статтею 1 Закону України № 481/95-ВР визначено, що

- мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Відповідно до ст. 18 Закону України № 481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (далі - Постанови КМУ №957) установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком до даної Постанови.

Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000,00 гривень.

Позивач фактично не заперечує факт продажу алкогольних напоїв за цінами нижчими за мінімальні опотово-відпускні, однак свою позицію обґрунтовує тим, що ним встановлюються ціни на товар за умовами контрактів укладених з контрагентами від яких він отримував товар.

Суд не приймає до уваги таке твердження позивача, оскільки чинним законодавством України чітко встановлено мінімальний розмір оптово-відпускних цін на цей товар та вони не залежать від цін визначених умовами контрактів між контрагентами.

Слід також вказати, що визначення терміну "партія товару" надано Державним стандартом України (ДСТУ) 3993-2000 "Товарознавство. Термін та визначення", партія товару - це визначена кількість товарів одного або кількох найменувань закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом (товарно-транспортною накладною, накладною на відпуск товару тощо)".

У матеріалах справи є розрахунок штрафних санкцій застосованих до позивача із чітким зазначенням видаткових накладних та детальний перелік товару на підставі якого розраховувався розмір штрафної санкції та який підпадає під наведене визначення партії товару.

З огляду на наведене, суд вважає правомірним застосування до позивача фінансової санкції за продаж алкогольних напоїв за цінами нижчими за мінімальні опотово-відпускні та вірний розрахунок застосованої штрафної санкції.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги приватного підприємства "Вода України" задовольнити частково.

Визнати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0000442100 від 27 березня 2015 року протиправним та скасувати його.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 21 жовтня 2015 р.