Рішення № 52753879, 19.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

тел./факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого Корчевного Г.В.,

Суддів Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.,

при секретарі Абдуллаєвій Е.Б.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» - Гурніка Артема Ігоровича на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 серпня 2015 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування. В обґрунтування позову зазначала, що 28.01.2014 р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний їй на праві власності автомобіль марки «Ніссан Мурано»д.н.з. НОМЕР_4. Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_3, водія автомобіля «ВАЗ-21070» д.н.з. НОМЕР_5, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ-21070» д.н.з.НОМЕР_5 була застрахована ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія»» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС/9742300. Позивач 25.04.2014 року звернулася до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» з заявою про виплату їй страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку, з вини страхувальника ОСОБА_3 Оскільки ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» не виконало свої зобов'язання за зазначеним договором, просила суд стягнути належне їй страхове відшкодування у розмірі 21 854, 66 грн. у примусовому порядку, а також штрафні санкції з підстав порушення строків виконання зобов'язань за договором.

Унікальний номер справи: 752/2037/15-ц№ апеляційного провадження: 22-ц/796/13731/2015Головуючий у суді першої інстанції: Плахотнюк К.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В.Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування - задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (ідентифікаційний код 22945712, місцезнаходження - 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. № 77) на користь ОСОБА_2 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_3) страхове відшкодування у розмірі 10 927, 33 грн., пеню у розмірі 2 450, 27 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 243, 60 грн., що разом складає належну до стягнення суму у розмірі 13 621 (тринадцять тисяч шістсот двадцять одна) грн. 20 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду представник Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» - ГурнікАртем Ігорович подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 серпня 2015 року змінити, зменшити суму стягнення страхового відшкодування до суми 8 106,11 грн. та зменшити пеню виходячи з вказаної суми.

Вказує, що суд ухвалив оскаржуване рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим воно є неправосудним та підлягає зміні.

Посилається, що відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності № АС/9742300, франшиза передбачена в сумі 1 000,00 грн. то визначене Голосіївським районним судом м Києва страхове відшкодування у розмірі 10 927,33 грн. повинно бути зменшено на вищевказану суму франшизи.

Зазначає, що доказів на підтвердження факту оплати проведеного ремонту транспортного засобу у платника податку на додану вартість позивачем не було надано, то ним не були понесені витрати на оплату 20% ПДВ в сумі 1 821,22 грн. а тому, ці витрати підлягають виключенню із суми страхового відшкодування.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.01.2014 року по вул. Тельмана в м. Дніпропетровську, буд. № 47 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ-21070» д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем «Ніссан Мурано» д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_2 (а.с. 24).

Внаслідок цієї ж дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Ніссан Мурано»д.н.з. НОМЕР_4, належний на праві власності ОСОБА_2 (а.с. 5).

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, останнього також визнано винним у її вчиненні постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2014 року.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Також встановлено, що за даними полісу АС/9742300 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19.01.2014 року обов'язкова цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ-21070» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ СК «Українська транспортна страхова компанія» на строк з 19.01.2014 року до18.01.2015 року, страхова сума відповідальності на одного потерпілого за шкоду завдану майну визначена у розмірі 50 000, 00 грн. (а.с. 37).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2014 р. ОСОБА_2 повідомила ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 28.01.2014 року, а 25.04.2014 року звернулася з заявою про отримання страхового відшкодування, (а.с. 38, 39).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за даними висновку № 1831 експертного автотоварознавчого дослідження спеціаліста з оцінки транспортного засобу, складеного 20.02.2014 року, сума матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Ніссан Мурано» д.н.з. НОМЕР_4, яку просить відшкодувати позивач, складається з вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінених деталей та втрат товарної вартості.

При цьому суд першої інстанції вважав, що страховик не має обов'язку відшкодування потерпілому за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів втрати товарного виду пошкодженого майна, а доказів на підтвердження проведення відновлювального ремонту нових вузлів, деталей, комплектуючих частин, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів не надано, то заявлені вимоги про стягнення суми страхового відшкодування підлягають задоволенню у розмірі вартості відновлювального ремонту з урахування фізичного зносу, що визначена відповідно до Висновку № 1831 експертного автотоварознавчого дослідження спеціаліста з оцінки транспортного засобу у розмірі 10 927, 33 грн.

Також було враховано судом першої інстанції, що Позивач звернулася до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування 25.04.2014 року, а тому встановлений Законом «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 90 денний строк виплати сплинув 25.07.2014 року, відтак виконання зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування було прострочено на 361 день, а саме з 25.07.2014 року до розгляду справи судом - 20.08.2015 року. Таким чином, при проведенні розрахунку пені за кожен період, суд приймав до уваги, що облікова ставка НБУ з 17.07.2014 року становила 12, 50 %, з 13.11.2014 року - 14, 00 %, з 06.02.2015 року - 19, 5 %, з 04.03.2015 року - 30 %, а тому розмір пені слід розрахувати за формулою: пеня = сума боргу х ставку пені (%) /100% / 365 х кількість днів. Пеня за період з 25.04.2014 року по 12.11.2014 року становить: 10 927, 33 грн. х 12, 50 % / 100 % / 365 х 111 = 415, 39 грн.; за період з 13.11.2014 року по 05.02.2014 року: 10 927, 33 грн. х 14, 00 % / 100 % / 365 х 85 = 356, 26 грн., за період з 06.02.2015 року по 03.03.2015 року: 10 927, 33 грн. х 19, 5 % /100 % / 365 х 26 = 151, 79 грн., за період з 04.03.2015 року по 20.08.2015 року: 10 927, 33 грн. х 30, 00 % / 100 % / 365 х 170 = 1 526, 83 грн., а відтак розмір пені, що підлягає стягненню становить: 415, 39 грн. + 352, 07 грн. + 151, 79 грн. + 1 526, 83 грн. = 2 450, 27 грн.

З огляду на вказане, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 10 927, 33 грн., пеню у розмірі 2 450, 27 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 243, 60 грн., що разом складає належну до стягнення суму у розмірі 13 621 (тринадцять тисяч шістсот двадцять одна) грн. 20 коп.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які були посилання як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, Апеляційний суд прийшов до наступного висновку.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього ж закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В свою чергу пунктом 36.2 ст. 36 цього ж закону визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи встановлено, що за даними висновку № 1831 експертного автотоварознавчого дослідження спеціаліста з оцінки транспортного засобу, складеного 20.02.2014 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля «Ніссан Мурано» д.н.з. НОМЕР_4 становить 10 927, 33 грн. (а.с. 6-16).

Також вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, що страхове відшкодування позивачу не виплачувалося.

У відповідності до ст.9 Закону України „Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та/або розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладення договору страхування.

Колегія суддів вважає за таких обставин, що оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, водія автомобіля «ВАЗ-21070» д.н.з. НОМЕР_5,, винного у вказаному ДТП і нанесенні матеріальної шкоди позивачу, яка не викликає сумніву, була застрахована в ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС/9742300 (а.с. 37), тому в межах ліміту відповідальності в розмірі 50 000 грн. та при франшизі - 1000 грн. вартість відновлювального ремонту з урахування висновків авто товарознавчого дослідження необхідно стягнути із страховика ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь позивача ОСОБА_7 в рахунок страхового відшкодування.

При цьому колегія суддів зазначає, що оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів про проведення ремонту пошкодженого автомобіля, тому шкода відшкодовується страховиком у вигляді різниці між вартістю матеріального збитку, заподіяного власнику досліджуваного автомобіля, без урахування вартості ПДВ, без урахування суми франшизи, а саме: (10 927, 33 - 20%) - 1000,00 = 8 106,11 грн.

Враховуючи, що сума страхового відшкодування є зменшеною, колегія суддів вважає за необхідне також зменшити і пеню, та відповідно провести розрахунок пені за кожен період, зважаючи на те, що облікова ставка НБУ з 17.07.2014 року становила 12, 50 %, з 13.11.2014 року - 14, 00 %, з 06.02.2015 року - 19, 5 %, з 04.03.2015 року - 30 %, а тому розмір пені, що підлягає стягненню становить: 308,14 грн. + 264,28 грн. + 112,59 грн. + 1132,63 = 1817,64 грн.

Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем страхове відшкодування було виплачено в повній відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити шляхом зменшення суми стягнення страхового відшкодування та суми пені, зважаючи на розрахунки, викладені вище.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суду приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги про змінурішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу і скасовує рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 309,312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» - Гурніка Артема Ігоровича - задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 серпня 2015 року в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 10 927, 33 грн. - змінити шляхом зменшення суми 10 927,33 грн. до суми 8 106 (вісім тисяч сто шість) грн.11 коп.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 серпня 2015 року в частині стягнення пені у розмірі 2 450, 27 грн. - змінити шляхом зменшення суми 2 450,27 грн. до суми 1817 (одна тисяча вісімсот сімнадцять) грн. 64 коп.

В решті рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 серпня 2015 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: