Рішення № 52752588, 22.10.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2015р. Справа№ 914/2709/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Львів)

про: розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості за Договором оренди № С-9265-14 від 05.12.2014 р. в сумі 5808,72 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність № 2302-вих-1602 від 20.07.2015 року.

від відповідача: Не зявився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Львів) про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості за Договором оренди № С-9265-14 від 05.12.2014 р. в сумі 5808,72 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.08.2015 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 12.08.2015 року. Ухвалою суду від 12.08.2015 року розгляд справи відкладено до 17.08.2015 року, в звязку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 17.08.2015 року розгляд справи відкладено до 27.08.2015 року, в звязку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 27.08.2015 року розгляд справи відкладено до 22.09.2015 року, в звязку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 22.09.2015 року розгляд справи відкладено до 08.10.2015 року, в звязку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 08.10.2015 року розгляд справи відкладено до 15.10.2015 року, в звязку з клопотанням позивача, відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 15.10.2015 року розгляд справи відкладено до 22.10.2015 року, в звязку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.08.2015 року, про відкладення від 12.08.2015 року, від 17.08.2015 року, від 27.08.2015 року, від 22.09.2015 року, від 08.10.2015 року, від 15.10.2015 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

17.08.2015 року за вх. № 3635/15 позивач подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України.

27.08.2015 року за вх. № 35962/15 позивач подав докази до матеріалів справи.

27.08.2015 року за вх. № 35963/15 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

08.10.2015 року за вх. № 4598/15 позивач подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України.

13.10.2015 року за вх. № 43846/15 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

21.10.2015 року за вх. № 45424/15 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.08.2015 року, про відкладення від 12.08.2015 року, від 17.08.2015 року, від 27.08.2015 року, від 22.09.2015 року, від 08.10.2015 року, від 15.10.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 15.10.2015 року про відкладення розгляду справи на 22.10.2015 р. є копія Списку № 1221 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 19.10.2015 року.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.09.2015 року № 21214223, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: Львівська обл., м. Львів, вул. Плужника, буд. 3.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представників відповідачів.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частину рішення виготовлено, підписано та оголошено 22.10.2015 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 05.12.2014 р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № С-9265-14 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 5,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. М. Драгана, 1.

Договір укладено на термін до 04.12.2017 р. включно (п.4.1 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а згідно з ч. 1 ст. 19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 7.2. Договору, відповідачем взято на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди.

Однак, всупереч умовам укладеного Договору та вимогам вищезазначених норм чинного законодавства, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі.

Відповідно до довідки про заборгованість № 2302-вих-1581 від 14.07.2015 р., відповідач порушив умови Договору, оскільки несвоєчасно та не в повному обсязі вносив орендну плату за користування об'єктом оренди, в результаті чого виникла заборгованість на загальну суму 5808,72 грн. (довідка та розрахунок щодо заборгованості додаються до позовної заяви).

Відповідно до ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовиться від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Отже, зі змісту ст. 782 Цивільного кодексу України випливає, що підставою для дострокового розірвання договору є факт несплати орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу, оскільки визначальним є не наявність заборгованості чи її відсутність, а сам факт несплати орендної плати, протягом строку, визначеного законом.

Відповідно до п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29.05.2013 Р. № 12, у вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому, погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом невнесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Однак, всупереч умовам укладеного договору та вищезазначених норм законодавства, відповідач неодноразово допустив заборгованість протягом 3-х місяців підряд.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з п. 9.1 Договору, повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Відповідно до п. 9.6 Договору, у разі припинення або розірвання Договору, Орендар повинен повернути Орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини Орендаря.

Згідно з ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

Відповідно до п. 1.1. Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 р. № 1100 (із змінами та доповненнями), Управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради. Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 219 від 19.10.2006 р., до повноважень департаменту економічної політики Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходженням. Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. цього ж Положення, основними завданнями Управління є:

виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова;

передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Згідно з п. 1.4 Положення, Управління комунальної власності є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.

Відповідач, всупереч вимогам суду, позовні вимоги у встановленому чинним законодавством України порядку не спростував, належних та допустимих доказів виконання своїх господарських зобовязань не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених Законом, а також з угод, не передбачених Законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, таку як: передати майно, сплатити кошти тощо, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 229 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, у разі порушення ним грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтями 793 та 795 ЦК України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а згідно з ч.1 ст. 19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 05.12.2014 р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № С-9265-14 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 5,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. М. Драгана, 1.

Договір укладено на термін до 04.12.2017 р. включно (п.4.1 Договору).

Згідно з ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

Відповідно до п. 1.1. Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 р. № 1100 (із змінами та доповненнями), Управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради. Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 219 від 19.10.2006 р., до повноважень департаменту економічної політики Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходженням. Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. цього ж Положення, основними завданнями Управління є:

виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова;

передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Згідно з п. 1.4 Положення, Управління комунальної власності є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.

Відповідно до п. 7.2. Договору, відповідачем взято на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди.

Однак, всупереч умовам укладеного Договору та вимогам вищезазначених норм чинного законодавства, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі.

Відповідно до довідки про заборгованість № 2302-вих-1581 від 14.07.2015 р. відповідач порушив умови Договору, оскільки несвоєчасно та не в повному обсязі вносив орендну плату за користування об'єктом оренди, в результаті чого виникла заборгованість на загальну суму 5808,72 грн. (довідка та розрахунок щодо заборгованості додаються до позовної заяви).

Відповідно до ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовиться від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Отже, зі змісту ст. 782 Цивільного кодексу України випливає, що підставою для дострокового розірвання договору є факт несплати орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу, оскільки визначальним є не наявність заборгованості чи її відсутність, а сам факт несплати орендної плати, протягом строку, визначеного законом.

Відповідно до п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29.05.2013 р. № 12 у вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому, погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Однак, всупереч умовам укладеного Договору та вищезазначених норм законодавства, відповідач неодноразово допустив заборгованість протягом 3-х місяців підряд, зокрема, з грудня 2014 року по березень 2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з п. 9.1 Договору, повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Відповідно до п. 9.6 Договору, у разі припинення або розірвання Договору, Орендар повинен повернути Орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини Орендаря.

Враховуючи вищевикладене, є підстави для задоволення позовної вимоги Управління про виселення відповідача з нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. М. Драгана, 1, загальною площею 5,5 кв.м.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Незважаючи на вимоги суду, належних та допустимих доказів виконання своїх зобов'язань за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № С-9265-14 від 05.12.2014 р. відповідач не подав, внаслідок чого, утворилась заборгованість з орендної плати за час прострочення оплати за оренду приміщення в розмірі 5808,72 грн. Також, незважаючи на вимоги суду, належних та допустимих доказів повернення орендованого приміщення орендодавцю відповідачем не надано.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не подав докази погашення боргу та звільнення орендованого приміщення, суд прийшов до висновку, що позов Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Львів) про розірвання договору оренди, виселення його з орендованих приміщень та стягнення заборгованості за Договором оренди № С-9265-14 від 05.12.2014р. в сумі 5808,72 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 3399 від 20.07.2015 року на суму 1827,00 грн. про сплату судового збору, платіжне доручення № 3400 від 20.07.2015 року на суму 1218,00 грн. про сплату судового збору, платіжне доручення № 3401 від 20.07.2015 року на суму 1218,00 грн. про сплату судового збору.

Згідно ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79020, м. Львів, вул. Плужника, 3, ІПН НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625, р/р 34223000002002 в ГУДКСУ у Львівській обл., МФО 825014) заборгованість за Договором оренди № С-9265-14 від 05.12.2014 р. у сумі 5808 (пять тисяч вісімсот вісім) грн. 72 коп. та судовий збір у розмірі 4263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) грн. 00 коп.

3. Розірвати Договір оренди оренди № С-9265-14 від 05.12.2014 р. нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. М. Драгана, 1, загальною площею 5,5 кв.м., укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625, р/р 34223000002002 в ГУДКСУ у Львівській обл., МФО 825014) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (79020, м. Львів, вул. Плужника, 3, ІПН НОМЕР_1).

4. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (79020, м. Львів, вул. Плужника, 3, ІПН НОМЕР_1) з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. М. Драгана, 1, загальною площею 5,5 кв.м. Стягувач: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625, р/р 34223000002002 в ГУДКСУ у Львівській обл., МФО 825014).

5. Накази видати в порядку статті 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.10.2015 року