Ухвала суду № 52735101, 20.10.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 654/726/15-ц Головуючий в І інстанції Третьякова І.В.

Номер провадження 22-ц/791/2291/15 Доповідач: Пузанова Л.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року жовтня місяця 20 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Пузанової Л.В.Суддів:Фурман Т.Г. Чиркової К.Г.При секретарі:Гурові Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 09 липня 2015 року в справі за позовом кредитної спілки «Громада» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2015 року кредитна спілка «Громада» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитом, зазначаючи, що 26 вересня 2012 року кредитна спілка уклала з ОСОБА_5 кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 53 000 гривень зі сплатою 43% річних за користування грошовими коштами з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за користування ним - 26 вересня 2014 року.

В забезпечення виконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором 26 вересня 2012 року між кредитною спілкою та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 укладено договір поруки, за умовами якого поручителі відповідають за зобов'язаннями позичальника, як солідарні боржники.

Посилаючись на те, що ОСОБА_5 не виконав свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування грошовими коштами, позивач просив суд з врахуванням уточнень в процесі розгляду справи, стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по кредиту в сумі 83 442грн. 33коп., із яких заборгованість по кредиту - 44 476,02грн.; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 14 704,14грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1 641,87грн. та 22 620,30грн. - з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Ухвалою від 30 червня 2015 року суд за заявою позивача заявлені ним вимоги до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення кредитної заборгованості залишив без розгляду.

Рішенням суду від 09 липня 2015 року постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь кредитної спілки «Громада» заборгованість за кредитним договором в розмірі 83 442,33грн. та судові витрати у розмірі 651грн. 45коп.

Суд стягнув з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати у розмірі 182грн. 97коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні заявлених до нього вимог, зазначаючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на неналежних доказах.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили. В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_10 доводи скарги не визнав, рішення суду просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 26 вересня 2012 року сторони уклали кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_5 отримав від кредитної спілки «Громада» кредит в сумі 53 000грн. зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 43% річних та з кінцевим терміном повернення до 26 вересня 2014 року.

Відповідач зобов'язався повертати кредит частинами, сплачуючи щомісяця проценти за користування грошовими коштами та погашаючи тіло кредиту у розмірах та в строки, визначені умовами договору і встановленим графіком /а.с. 16/.

Однак свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування грошовими коштами відповідач належним чином не виконував, в результаті чого його заборгованість за кредитним договором становила (станом на 02.06.2015 року) 83 442,33грн., із яких заборгованість по тілу кредиту - 44 476,02грн., зі сплати процентів - 14 704,14грн., 22 620,30грн. - встановлений індекс інфляції на всю суму боргу за весь час прострочення та 1 641,87грн. - три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.625 ЦК України, яка регулює питання щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведені вище обставини та вимоги закону, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що відповідач, як позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, повинен сплатити позивачеві суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми у витребуваному останнім розмірі, який відповідач не спростував.

Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів, які досліджені в судовому засіданні, та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних доказах і, як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Так, доводи апеляційної скарги про те, що фактично грошові кошти за спірним кредитним договором готівкою ОСОБА_5 не отримувалися, а були спрямовані на погашення заборгованості за іншим, укладеним з позивачем, кредитним договором, колегія суддів до уваги не приймає як такі, що не впливають на висновки суду щодо обґрунтованості позову, оскільки факт одержання кредиту підтверджено видатковим касовим ордером від 26.09.2012 року та підписом ОСОБА_5 на ньому. Мета одержання грошових коштів та їх використання відповідачем, який підтвердив, що мав невиконані перед позивачем кредитні зобов'язання, не мають правового значення для вирішення питання щодо виконання зобов'язань за укладеним сторонами кредитним договором.

Той факт, що 26.09.2012 року на погашення ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором №462 від 25.10.2011 року спрямовано 51 397,26грн. підтверджено наданими представником позивача в суді апеляційної інстанції випискою з рахунку, прибутковим касовим ордером, журналом ордерів та довідкою, виданою КС «Громада» 20.10.2015 року №2762.

Ці ж документи, а також заява ОСОБА_5 від 26.09.2012 року підтверджують ту обставину, що отримані останнім від кредитної спілки «Громада» грошові кошти не використовувалися на погашення кредиту за кредитним договором, що є предметом даного спору, як про це помилково зазначено у направленій на адресу відповідача позивачем інформації, а тому відсутні підстави для виключення з розрахунку заборгованості 8 000грн. та для проведення перерахунку всієї заборгованості за цим кредитним договором /а.с. 142,143/.

ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції підтвердив, що грошових коштів, в тому числі 8 000грн., готівкою він 26.09.2012 року на рахунок КС «Громада» не вносив. Не передбачалася сплата 8 000грн. чи будь-якої іншої суми в день укладення кредитного договору і його умовами.

Твердження відповідача про те, що застосувавши до спірних правовідносин ст.625 ЦК України, суд у подвійному розмірі стягнув з нього відсотки, розмір яких визначений кредитним договором, колегія суддів вважає юридично неспроможним, оскільки ці виплати мають різну правову природу: встановлені договором кредиту відсотки сплачуються позичальниками за користування грошовими коштами, а статтею 625 ЦК України передбачено стягнення трьох процентів річних від простроченої суми як відповідальність за невиконання грошового зобов'язання.

Не впливають на висновки суду також посилання ОСОБА_5 на неналежне ведення позивачем касової книги, оскільки ця обставина стосується дотримання кредитною спілкою фінансового законодавства, що не є предметом спору в даній справі.

Що ж стосується прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог без сплати судового збору, то це порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення спору і не може бути підставою для скасування чи зміни судового рішення, яким розподіл судових витрат здійснено з дотриманням положень ст.88 ЦПК України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 09 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис)

Судді: (два підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя: Л.В.Пузанова