Рішення № 52734162, 21.10.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №589/3754/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Євдокімова О. П.Номер провадження 22-ц/788/1669/15 Суддя-доповідач - Ільченко О. Ю. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Попруги С. В. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17 червня 2015 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и л а :

10 липня 2014 року ПАТ «Банк Форум» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, який уточнивши, просив стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованість по кредитному договору у сумі 42675, 22 доларів США ( в тому числі 27808,08 доларів США - заборгованість по поверненню кредитних коштів, 2849,69 доларів США - заборгованість за нарахованими процентами,1207,45 доларів США - пеня за невиконання зобов'язань). Вимоги обґрунтовував тим, що 13 травня 2008 року між ним та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 0075/08/17 - КЕ, згідно умов якого остання отримала кредит у сумі 80000 доларів США строком до 10 травня 2013 року. 30 липня 2010 році ці ж сторони уклали додаткову угоду згідно якої Банк відкрив позичальнику кредитну лінію у розмірі 63737,74 доларів США строком по 08 травня 2015 року. Також 30 липня 2010 року між Банком та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були укладені три окремі договори поруки, відповідно до яких поручителі прийняли на себе зобов'язання відповідати перед позичальником в повному об'ємі за своєчасне і повне виконання боржником умов кредитного договору. Відповідач за кредитним договором своїх зобов'язань належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 10 квітня 2015 року складалась із: 24367,64 доларів США - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів; 3440,44 доларів США - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів; 2622,59 доларів США - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 227,10 доларів США - поточна сума за нарахованими процентами; 12017,45 доларів США - сума пені.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17 червня 2015 року позов ПАТ «Банк Форум» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Форум» суму заборгованості у розмірі 42675,22 доларів США, яка складається із заборгованості по поверненню кредиту - 27808,08 доларів, заборгованості за нарахованими процентами - 2849,69 доларів та пені за невиконання зобов'язання в сумі 12017,45 доларів. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 3654 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк Форум» посилаєтьсь на необґрунтованість рішення суду в частині висновків щодо відмови в позові до поручителів, оскільки суд не взяв до уваги того, що кінцевий термін повернення коштів, встановлений додатковою угодою № 2 від 30 липня 2010 року, є 08 травня 2015 року, а договорами поруки встановлено строк їх припинення після закінчення одного року від настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором. Вважає, що припинення поруки могло настати тільки 08 травня 2016 року. Крім того, зазначає, що останні платежі боржником здійснені 29 липня 2014 року, до цієї дати боржник неодноразово прострочувала виконання зобов'язань, однак в подальшому сплачувала платежі, тобто строк позовної давностиі переривався частковим виконанням зобов'язань.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позов та стягуючи кредитну заборгованість в розмірі 42675,22 доларів США з ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що вона порушувала умови договору щодо щомісячної сплати платежів згідно встановленого графіку. Суд вважав, що прострочення заборгованості виникло з січня 2013 року, а право вимоги до поручителів повинно заявлятися протягом шести місяців, тобто до червня 2013 року, тому відмовив у позові до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що відповідач ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до постановлення рішення суду першої інстанції, а тому ухвалою апеляційного суду від 21 жовтня 2015 року провадження по справі відносно нього було закрито.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо наявності правових підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості у заявленому розмірі, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає нормам матеріального права.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про звільнення відповідачів - поручителів від відповідальності за невиконані зобов'язання за кредитним договором та договорами поруки у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

За статтею 213 ЦПК України рішення є законним, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства ухвалив його на основі повно та всебічно з'ясованих обставин.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено, що АК Банк «Форум» та позичальник ОСОБА_4 13 травня 2008 року уклали кредитний договір № 0075/08/17 - КЕ, згідно якого позичальнику відкривалась кредитна лінія для споживчих цілей у розмірі 80000 доларів США, строком по 10 травня 2013 року та був укладений іпотечний договір на забезпечення зобов'язань предметом якого є нежитлове приміщення

Згідно заяви на видачу готівки від 13 травня 2008 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 80000 доларів США (а.с. 25 т. 1).

30 липня 2010 року сторони уклали додаткову угоду № 2 до кредитного договору від 13 травня 2008 року, якою п. 1.1. кредитного договору щодо предмета договору виклали в наступній редакції: «Банк відкриває позичальнику кредитну лінію для споживчих цілей з лімітом кредитування у розмірі 63737,74 доларів США строком по 08 травня 2015 року». У зв'язку з цим був встановлений інший графік сплати кредиту та відсотків, а на виконання зобов'язань сторони 02 серпня 2010 року уклали інший договір іпотеки, предметом якого була чотирьохкімнатна квартира (а.с. 8, 12 т. 1).

Крім того, 30 липня 2010 року Банк укладає три окремі договори поруки з поручителями ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на виконання зобов'язань по сплаті кредитних коштів в розмірі 63737,74 доларів США (а.с. 14 - 16 т. 1).

Згідно встановленого графіка повернення коштів відповідно з Додатковою угодою від 30 липня 2010 року позичальник ОСОБА_4 кожного 20 числа місяця повинна сплачувати внески у визначеному сторонами розмірі (а.с. 8 т. 1). Проте, як вбачається із розрахунку позивача відповідачка ОСОБА_4 порушувала графік сплати щомісячних внесків або сплачувала їх в неповному обсязі, у зв'язку з чим проводилась реструктуризація боргу та укладалась додаткова угода.

Так, згідно графіка затвердженого 30 липня 2010 року відповідно з додатковою угодою відповідачка повинна щомісячно сплачувати внески до липня 2011 року у розмірі починаючи з 1101,90 доларів США до 900 доларів США, а з 22 липня 2011 року щомісячно по 1746,91 доларів США до 08 травня 2015 року включно (а.с. 8 т. 1). Згідно розрахунку про сплату коштів вбачається що ОСОБА_4 сплачувала кошти станом на липень 2014 року в меншому обсязі чим передбачено графіком, у зв'язку з чим позивач 10 липня 2014 року звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, яку уточнивши просив стягнути в розмірі 42675,22 доларів США (а.с. 205 т. 1).

Таким чином, встановлено, що договірні зобов'язання між сторонами фактично існували до 08 травня 2015 року, а до суду Банк звернувся з позовом 10 липня 2014 року, тобто до закінчення строку виконання.

Заборгованість, з приводу якої заявлений позов у справі, виникла у період до липня 2014 року у зв'язку з несплатою поточних щомісячних платежів по погашенню кредиту та процентів за користування ним за січень - лютий 2014 року. Ця обставина підтверджується розрахунком позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Зі змісту п. 4.1 договорів поруки вбачається, що порука припиняється якщо кредитор протягом одного року від настання строку виконання зобов'язань за кредитним Договором не пред'явить вимоги до поручителя.

Граничним строком виконання основного зобов'язання позичальника перед кредитором, встановленого банком відповідно до п. 1.1. Додаткової угоди № 2 до Кредитного договору від 30 липня 2010 року та п. 1.1 Договорів поруки - є 08 травня 2015 року.

Таким чином, в договорах поруки встановлений річний термін, після закінчення якого припиняється порука.

Згідно п. 2 Додаткової угоди до Кредитного договору повернення коштів та сплату процентів за користування позичальник зобов'язувався здійснити згідно графіка, тобто строк пред'явлення вимоги кредитора до поручителя про повернення боргових сум, повинен обчислюватись з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як вбачається із розрахунку заборгованості відповідачка ОСОБА_4 періодично порушувала графік сплати платежів або сплачувала їх за межами встановленого строку, тобто до 20 числа.

Так 25 січня 2013 року ОСОБА_4 сплатила кредит в сумі 1162,59 доларів США та відсотки в сумі 554,14 доларів США, що загалом відповідає розміру визначеному графіком. В подальшому, хоча із затримкою, боржник також сплачувала платежі. Таким чином, відповідно до ст.ст. 261 та 264 ЦК України починався перебіг строку позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України строку для пред'явлення вимог до поручителя.

Враховуючи викладене колегія суддів не може погодитись з висновком суду, що саме з січня 2013 року слід відраховувати строк для пред'явлення вимог до поручителів.

Позивач звернувся до суду 10 лшипня 2014 року, а цьому передувала несплата платежів по оплаті кредиту в січні та лютому 2014 року в сумі 1424,24 + 1441,41 доларів США. Крім того, боржник ОСОБА_4 в квітні недоплатила платіж по кредиту на суму 322,26 доларів США, в травні на 496,10 доларів та в червні 1512,62 доларів, а тобто борг за період січня - червня (шість місяців 2014 року) склав - 5000 доларів (враховуючи переплату 196,83 доларів за березень 2014 року).

Із огляду розрахунку за період з серпня по грудень 2013 року вбачається, що боржник періодично вносив платежі, але за цей період заборгованість по тілу кредиту склала - 308,72 доларів, а загалом борг по тілу кредиту за період з серпня 2013 року по липень 2014 року становить 5308,72 доларів, що складається із суми чергових платежів за період одного року до дня звернення до суду і відповідно до п. 4.1 Договору поруки підлягав стягненню як з поручителів так і з боржника.

У зв'язку з правом у позивача на дострокове повернення кредиту за період з липня 2014 року по травень 2015 року включно, то за цей період згідно графіка (а.с. 7) підлягала б сплаті сума 17921,24 доларів США, однак в цей період 29 липня 2014 року платіж внесений позичальником був зарахований в сумі 1783,74 доларів на погашення тіла кредиту.

За період з серпня 2014 року по травень 2015 року підлягає достроковому стягненню кредит у сумі 16137,50 доларів США (17921,24 доларів сума згідно графіку мінус 1783,74 доларів сплачених 29 липня 2014 року), що підтверджується розрахунком позивача (а.с. 208).

Таким чином, заборгованість по тілу кредиту в межах річного строку звернення до поручителів (п. 4.1 Договору поруки), що підлягає стягненню в солідарному порядку з позичальника і поручителів складає 21446,22 доларів США (27808,08 - (16137,80 + 5308,72)). А залишок заборгованості по тілу кредиту, що за межами річного строку звернення до суду з вимогами до поручителів складає 6361,86 доларів, що підлягає стягненню безпосередньо з боржника ОСОБА_4, оскільки вона вона протягом 2011 - 2013 року з порушенням графіка та не в повному обсязі сплачувала внески.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовими позиціями, висловленими Верховним Судом України у постановах від 23 травня 2012 року у справі № 633цс12 та від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14.

Стосовно заявлених вимог по стягненню відсотків у розмірі 2849,69 доларів США (що складається з 2622,59 доларів за прострочену заборгованість за нарахованими процентами по кредиту + 227,10 доларів поточна сума заборгованості за нарахованими процентами), то ці кошти підлягають стягненню в солідарному порядку як з боржника ОСОБА_4 так і з поручителів ОСОБА_5, ОСОБА_6 , оскільки розмір неоплачених відсотків нарахований за період з 21 липня 2014 року по 20 березня 2015 року, тобто в межах заявлених вимог після пред'явлення позову (а.с. 212).

Проте, суд безпідставно не взяв вказані обставини до уваги, тому рішення суду і в цій частині є помилковим.

Відповідно п. 4. 1 Кредитного договору від 13 травня 2008 року за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 %, що обчислюється із суми неповернутого кредиту або несплачених відсотків.

В п. 2.1 Договорів поруки від 30 липня 2010 року поручителі зобов'язувались у разі невиконання або порушенням боржником своїх зобов'язань перед кредитором - погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані відсотки, відсотки по простроченій позиції, штрафи, пені та інші платежі передбачені Договором.

Із розрахунку позивача вбачається, що за несвоєчасне повернення кредитних коштів нарахована пеня у розмірі 11293,67 доларів США за період, починаючи з 10 квітня 2014 року по 23 березня 2015 року, тобто пеня нарахована в межах строку, визначеного ст. 258 ЦК України.

Крім того, позивачем нарахована пеня у розмірі 738,78 доларів США за несвоєчасне повернення нарахованих процентів, таким чином всього за рік нараховано пені у розмірі 12017,45 доларів США. Враховуючи, п. 4.1 Договорів поруки щодо встановленого річого строку пред'явлення вимог до поручителів, то сума пені у заявленому розмірі також підлягає стягенню у солідарному порядку як боржника ОСОБА_4 так і з поручителів ОСОБА_5, ОСОБА_6 в солідарному порядку.

Враховуючи те, що відповідачі повідомлені належним чином в порядку ч. 3 ст. 76 ЦПК України про розгляд справи в апеляційному суді, однак доказів щодо обставин, які б давали підставу для зменшення неустойки в порядку с. 551 ЦК України не надали, тому колегія суддів не вбачає підстав для зменшення пені.

Суд першої інстанції не взяв до уваги розрахунки позивача, тому рішення суду підлягає скасуванню, а позов - частковому задоволенню, а саме заборгованість за кредитним договором в розмірі 6361,86 доларів США підлягає стягненню з ОСОБА_4, а 36313,36 доларів США (із яких 21446,22 доларів - заборгованість по тілу кредиту, 2849,69 доларів - заборгованість за нарахованими процентами, 12017,45 доларів - пеня за невиконання зобов'язань) підлягають стягненню в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

У зв'язку з частковим задовленням позову, у порядку ст. 88 ЦПК України та п.п. 1, 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на користь держави підлягає стягненню судовий збір з ОСОБА_4 1583,4 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 1741,74 грн. за розгляд справи в апеляційній інстанції, з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - з кожного по 1035,3 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 1138,83 грн. за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» задоволити частково.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17 червня 2015 року скасувати та постановити нове рішення, яким позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» кредитну заборгованість за кредитним договором від 13 травня 2008 року станом на 10 квітня 2015 року в розмірі 6361,86 доларів США по тілу кредиту, що в гривневому еквіваленті складає 139833,68 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» кредитну заборгованість станом на 10 квітня 2015 року в розмірі 36313,36 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 798167,65 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» кредитну заборгованість станом на 10 квітня 2015 року в розмірі 36313,36 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 798167,65 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1583,4 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 1741,74 грн. за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 1035,3 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 1138,83 грн. за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у розмірі 1035,3 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 1138,83 грн. за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -