Рішення № 52726864, 20.10.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1196/15

Справа №754/21170/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

20 жовтня 2015 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі: головуючого-судді - Панченко О.М.

при секретарі - Буцко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення розміру частки в майні, визнання права власності на майно в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування витрат на поховання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.05.2015 року просили суд про: встановлення факту приналежності їх батьку ОСОБА_4 ? частини приміщень за адресою: нежитлове приміщення з №1 по №4, групи приміщень АДРЕСА_7 загальною площею 43,00 кв.м.; нежитлового приміщення №1 - продовольчий магазин, площею 64,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6; визнання за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кожним права власності в порядку спадкування по 1/6 частині нежитлового приміщення з №1 по №4, групи приміщень АДРЕСА_7 загальною площею 43,00 кв.м.; по 1/6 частині нежитлового приміщення №1 - продовольчий магазин, площею 64,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6, по 1/6 частині квартири АДРЕСА_1, по 1/6 частину автомобіля «Мазда СХ-7», д/н НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2, 1/6 частині автомобіля «ЗАЗ 11055», д/н НОМЕР_3, номер шасі НОМЕР_4. Мотивували вимоги позову тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер їх батько ОСОБА_4. Станом на 20.03.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С. з заявою про прийняття спадщини за законом як спадкоємиця першої черги. В процесі встановлення спадкової маси було з»ясовано, що на момент смерті батькові позивачів належало наступне майно: автомобіль «Мазда СХ-7», д/н НОМЕР_1, автомобіль «ЗАЗ 11055», д/н НОМЕР_3, крім того, на його дружину ОСОБА_6 за період знаходження в зареєстрованому шлюбі було зареєстровано квартиру АДРЕСА_7 на підставі договору міни від 04.11.2003 року, що згодом була переведена у нежитловий фонд на підставі наказу ГУ комунальної власності м. Києва від 13.12.2007 року №1590-В та видано свідоцтво про право власності від 13.12.2007 року; нежитлове приміщення №1-продовольчий магазин, площею 64,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6. Проте, вказане майно не можливо поділити в спадковій масі, оскільки приватному нотаріусу не надано документи, що необхідні для оформлення спадщини, а також в зв»язку з тим, що як їм стало відомо, частина об»єктів нерухомості оформлена на ОСОБА_6, а частина, що належала їх батькові не виділялася, тому вони вимушені були звернутися до суду з даним позовом.

ОСОБА_3 було залучено до участі в справі в якості правонаступника відповідача ОСОБА_6

Відповідач ОСОБА_3 в свою чергу звернувся до суду із зустрічною позовною заявою в якій просив про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 15 880,57 грн. як компенсацію витрат на поховання спадкодавця ОСОБА_4 та про стягнення з ОСОБА_2 на його користь 15 880,57 грн. як компенсацію витрат на поховання спадкодавця ОСОБА_4 Мотивував вимоги свого позову тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його матір - ОСОБА_6 Позивачі за первісним позовом за життя спадкодавця ним не цікавилися, участі в оплаті поховання не брали. Його похованням займалася його дружина ОСОБА_6 Враховуючи, що позивачі за первісним позовом є спадкоємцями 1/3 спадкового майна ОСОБА_4 то вони повинні відшкодувати йому, як спадкоємцю ОСОБА_6 по 1/3 витрат на поховання ОСОБА_4, а саме по 15 880,57 грн.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилися. Їх представник в судовому засіданні підтримав вимоги позову в повному обсязі, просив суд про його задоволення. Щодо зустрічного позову, то вважає його безпідставним та необґрунтованим, а тому просив відмовити в його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився. Його представник в судовому засіданні підтримав в повному обсязі вимоги зустрічного позову та просив їх задовольнити. Щодо первісного позову, визнав його частково, в частині визнання за кожним з позивачів права власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/6 частину автомобілів «Мазда», д/н НОМЕР_1 та «ЗАЗ 11055» д./н НОМЕР_3. В задоволенні іншої частини первісного позову просив відмовити, посилаючись на те, що вказане майно не може входити до спадкової маси після смерті ОСОБА_4, оскільки інвестування у їх будівництво було здійснено ОСОБА_6 за рахунок особистих коштів, отриманих після продажу квартири, належної особисто їй та її сину за адресою: АДРЕСА_3. Щодо квартири АДРЕСА_1, зареєстрованої за спадкодавцем позивачів, то вказана квартира інвестувалась також за рахунок особистих коштів ОСОБА_6

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що вимоги первісного позову підлягають задоволенню частково, а зустрічні позовні вимоги повинні бути залишені без задоволення виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивачів ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 18).

Позивачі по справі звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу О.С.Чухрій з письмовими заявами про прийняття спадщини після смерті батька (а.с. 48, 66).

Крім позивачів по справі спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_4 була його дружина ОСОБА_6, яка також звернулася з письмовою заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу О.С.Чухрій про прийняття спадщини після смерті чоловіка (а.с. 84).

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 115).

За клопотанням представника позивачів судом в судовому засіданні було залучено до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_6 у зв»язку з тим, що вона померла - її сина ОСОБА_3

В процесі встановлення спадкової маси, було з»ясовано, що на момент смерті за батьком позивачів були зареєстровані наступні транспортні засоби: автомобіль «Мазда СХ-7», д/н НОМЕР_1, автомобіль «ЗАЗ 11055», д/н НОМЕР_3 (а.с.89). Крім того, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстрована за батьком позивачів на підставі свідоцтва про право власності виданого 03.07.2001 року (а.с.105).

Як було встановлено в судовому засіданні батько позивачів ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 25.02.1993 року, відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.87).

Під час знаходження ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі на ОСОБА_6 було зареєстровано квартиру АДРЕСА_7 на підставі договору міни від 04.11.2003 року, що згодом була переведена у нежитловий фонд на підставі наказу ГУ комунальної власності м. Києва від 13.12.2007 року №1590-В та видано свідоцтво про право власності від 13.12.2007 року; нежитлове приміщення №1-продовольчий магазин, площею 64,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6, на підставі свідоцтва про право власності виданого 10.08.2001 року (а.с. 106-107).

Як зазначив в судовому засіданні представник позивачів, вказане майно не можливо поділити в спадковій масі, оскільки приватному нотаріусу не надано документи, що необхідні для оформлення спадщини, а також в зв»язку з тим, що як стало відомо його довірителям частина об»єктів нерухомості була оформлена на дружину їх батька - ОСОБА_6, а частина, що належала їх батькові не виділялася.

Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, який діяв на час придбання подружжям частини майна (шлюб зареєстрований 25.02.1993 року), майно, нажите подружжям за час шлюбу є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно зі ст.ст. 60, 112 ч.2 СК України (введеного в дію з 1 січня 2004 року і діючого на час вирішення справи судом), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що випливають із змісту ст. 370 ЦК України, де передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є в спільній сумісній власності, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду та правовідносини, що випливають з права на спадкування.

Відповідно до положень ст. 1226 ЦК України, суб»єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу у натурі.

При спадкуванні частки в майні, розмір якої не визначено, істотне значення має встановлення її розміру, що може бути зроблено також після відкриття спадщини, спадкоємець не позбавлений законом такого права, і його право на визначення частки померлого витікає з поняття спадкування, яке відповідно до ст. 1216 ЦК України є переходом прав та обов»язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів в суді є визнання права.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що його дружина приятелювала з ОСОБА_6 - дружиною ОСОБА_4 З її розповідей йому відомо, що покійна ОСОБА_6 при житті допомагала дітям свого чоловіка, оскільки мала свій бізнес. Щодо того, коли і ким з подружжя купувалося нерухоме майно, він достеменно не знає.

Аналізуючи все вище викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позивачами позову та про можливість його часткового задоволення та визнання за позивачами права власності в порядку спадкування за законом після смерті їх батька за кожним на 1/6 частину нежитлового приміщення з №1 по №4, групи приміщень АДРЕСА_7 загальною площею 43,00 кв.м.; 1/6 частину нежитлового приміщення №1 - продовольчий магазин, площею 64,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6, 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, 1/6 частину автомобіля «Мазда СХ-7», д/н НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2, 1/6 частину автомобіля «ЗАЗ 11055», д/н НОМЕР_3, номер шасі НОМЕР_4.

Щодо зустрічних позовних вимог про відшкодування витрат на поховання, то судом було встановлено наступне.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як було встановлено в судовому засіданні, після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем став її син - відповідач по справі ОСОБА_3 В судовому засіданні також було встановлено, що відповідач не отримував свідоцтва про право на спадщину за законом на успадкування суми витрат на поховання ОСОБА_4, таких вимог при житті не пред»являла до дітей ОСОБА_4 і сама ОСОБА_6

Статтею 1218 ЦК України визначено склад спадщини, до якого входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1230 ЦК України до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов»язаннях; на стягнення неустойки (штрафу,пені) у зв»язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов»язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя; право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову, оскільки закон чітко визначає обсяг зобов»язань на відшкодування яких має право спадкоємець.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на

вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь держави, оскільки позивачі відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнені від його сплати.

Керуючись ст.ст. 10, 59, 60, 74, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення розміру частки в майні, визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину нежитлового приміщення з №1 по №4, групи приміщень АДРЕСА_7 загальною площею 43,00 кв.м.; 1/6 частину нежитлового приміщення №1 - продовольчий магазин, площею 64,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6, 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, 1/3 частину автомобіля «Мазда СХ-7», д/н НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2, 1/3 частину автомобіля «ЗАЗ 11055», д/н НОМЕР_3, номер шасі НОМЕР_4.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину нежитлового приміщення з №1 по №4, групи приміщень АДРЕСА_7 загальною площею 43,00 кв.м.; 1/6 частину нежитлового приміщення №1 - продовольчий магазин, площею 64,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6, 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, 1/3 частину автомобіля «Мазда СХ-7», д/н НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2, 1/3 частину автомобіля «ЗАЗ 11055», д/н НОМЕР_3, номер шасі НОМЕР_4.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування витрат на поховання, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 654,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: